Система Вейда-Джайлза

Китайською мовою

Написання Путунхуа (мандаринське)
Традиційне:	威妥瑪拼音
Новітнє:	威妥玛拼音
Транслітерація
Піньїнь:	Wēi Tuǒmǎ Pīnyīn
Транскрипція:	Вей Твома Піньїнь
Картка:Китайською мовою

Система Вейда-Джайлза (англ. Wade–Giles) це система латинізації Мандаринської мови. Вона розвинулася на основі системи, створеної Томасом Френсісом Вейдом^[en] у середині 19 століття, і отримала завершену форму в Китайсько-англійському словнику Герберта А. Джайлза 1892 року.

Системи латинізації, які використовувалися до кінця 19-го століття, базувалися на Нанкінському говорі, але Вейд-Джайлз базувався на Пекінському говорі та був системою транскрипції, знайомою в англомовному світі протягом більшої частини 20-го століття. Обидва ці типи транскрипції використовувалися в поштових латинізаціях (латинізовані назви місць, стандартизовані для поштового використання). У материковому Китаї система Вейда-Джайлза була здебільшого замінена системою латинізації Ханью Піньїнь, яка була офіційно прийнята в 1958 році, за винятком латинізованих форм деяких із найуживаніших назв місць і осіб, а також інших власних іменників. Латинізовані назви для більшості місцевостей, осіб та інших власних іменників на Тайвані базуються на системі Вейда-Джайлза, наприклад Гаосюн, Острови Мацзу та Цзян Цзін-ґо.

Історія

Система Вейда-Джайлза була розроблена Томасом Френсісом Вейдом^[en], китайським знавцем і британським послом у Китаї, який був першим професором китайської мови в Кембриджському університеті. Вейд опублікував у 1867 році перший підручник Пекінського говору мандаринської мови англійською мовою "Yü-yen Tzŭ-erh Chi" (кит.: 语言自迩集; кит. традиц.: 語言自邇集), який став основою для латинкової системи, пізніше відомої як система Вейда-Джайлза. Система, призначена для транскрипції китайських термінів для китайських спеціалістів, була додатково вдосконалена в 1892 році Гербертом Алленом Джайлзом, британським дипломатом у Китаї та його сином Ліонелєм Джайлзом^[en], куратором Британського музею.

Тайвань десятиліттями використовував систему Вейда-Джайлза як стандарт, існуючи разом із кількома офіційними латинізаціями поспіль, а саме, Gwoyeu Romatzyh^[en], Mandarin Phonetic Symbols II^[en] і Tongyong Pinyin^[en] (Тоньон Піньїнь). Партія Ґоміньдан раніше пропагувала Піньїнь після успішної кандидатури Ма Їнцзю в президенти в 2008 році та в ряді міст, де ґоміньданівці обирали мерів. Однак нинішня адміністрація Цай Інвеню і Демократична прогресивна партія разом з більшістю людей на Тайвані, як корінних, так і за кордоном, використовують правопис і транскрибують свої юридичні імена в системі Вейда-Джайлза, а також в інших вищезгаданих системах.

Ініціалі та фіналі

У наведених нижче таблицях показано латинізацію кожного китайського звуку системою Вейда-Джайлза (жирним шрифтом), разом із відповідним фонетичним символом МФА (у квадратних дужках) та відповідним переданням у Чжуїнь, Піньїнь (під ними) та в системі Кірносової-Цісар (в дужках), для зручності.

Ініціалі

		Губні	Зубні/Ясенні	Ретрофлексні	Ясенно-твердопіднебінні	Середньоязикові
Носові		M^(М) [m] ㄇ M	N^(Н) [n] ㄋ N
Прорівні	Непридихові	P^(Б) [p] ㄅ B	T^(Д) [t] ㄉ D			K^(Ґ) [k] ㄍ G
Прорівні	Придихові	Pʻ^(П) [pʰ] ㄆ P	Tʻ^(Т) [tʰ] ㄊ T			Kʻ^(К) [kʰ] ㄎ K
Африкати	Непридихові		Ts^(Дз) [ts] ㄗ Z	Ch^(Дж) [ʈʂ] ㄓ Zh	Ch^(Дзь) [tɕ] ㄐ J
Африкати	Придихові		Tsʻ^(Ц) [tsʰ] ㄘ C	Chʻ^(Ч) [ʈʂʰ] ㄔ Ch	Chʻ^(Ць) [tɕʰ] ㄑ Q
Фрикативні		F^(Ф) [f] ㄈ F	S^(С) [s] ㄙ S	Sh^(Ш) [ʂ] ㄕ Sh	Hs^(Сь) [ɕ] ㄒ X	H^(Х) [x] ㄏ H
Плавні			L^(Л) [l] ㄌ L	J^(Ж) [ɻ~ʐ] ㄖ R

Фіналі

	Фіналь
	Голосні						/n/					/ŋ/
Голосні	A^(а)[a] ㄚ A	Ê/O^(е)[ɤ]^[1] ㄜ E	I^(і)[i] ㄧ I	U^(у)[u] ㄨ U	Ü^(ю)[y] ㄩ Ü	O/Uo^(O) [wo]^[2] ㄛ o/uo	An^(Ань) [an] ㄢ an	Ên^(Ень) [ən] ㄣ en	In^(Інь) [in] ㄧㄣ in	Un^(Вень) [wən] ㄨㄣ un	Ün^(Юнь) [yn] ㄩㄣ ün	Ang^(Ан) [aŋ] ㄤ ang	Êêng^(Ен)[əŋ] ㄥ eng	Ing^(Ін) [iŋ] ㄧㄥ ing	Ung^(Он/Ун) [ʊŋ] ㄨㄥ ong
Дифтонґи	Ai^(ай)[ai] ㄞ Ai	Ei^(ей)[ei] ㄟ Ei	Ih^[3]/Ŭ^[4] [ɨ] ㄭ -I	Ui/Uei^(вей)[wei]^[5] ㄨㄟ Ui	Üeh^(Юе)[ɥe]^[6] ㄩㄝ üe	Ou^(Оу) [ou] ㄡ ou	Uan^(Вань) [wan] ㄨㄢ uan					Uang^(Ван) [waŋ] ㄨㄤ uang
Дифтонґи	Ia^(Я)[ja] ㄧㄚ ia	Ieh^(Є)[je] ㄧㄝ ie		Iu^(ьоу) [jou] ㄧㄡ iu	Ua^(Ва) [wa] ㄨㄚ ua	Ao^(Ао) [au] ㄠ ao	Ien^(Янь) [jɛn] ㄧㄢ ian					Iang^(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ iang			Iung^(ьон) [jʊŋ] ㄩㄥ iong
Трифтонґи		Uai^(Вай) [wai] ㄨㄞ uai				Iao^(Яо) [jau] ㄧㄠ iao							Êrh^(Ер)[aɚ̯] ㄦ er

Склади, що починаються з медіалі

		Фіналь
		Голосні			/n/		/ŋ/
/j/	Голосні	Ya^(Я) [ja] ㄧㄚ ya	Yeh^(Є) [je] ㄧㄝ ye	I/Yi^(Ї) [i] ㄧ yi	Yen^(Янь) [jɛn] ㄧㄢ yan	Yin^(Їнь) [in] ㄧㄣ yin	Yang^(Ян) [jaŋ] ㄧㄤ yang	Ying^(Їн) [iŋ] ㄧㄥ ying
/j/	Дифтонґи	Yai^(Яй) [jai] ㄧㄞ yai	Yao^(Яо) [jau] ㄧㄠ yao	Yu^(Йоу) [jou] ㄧㄡ you				Yung^(Йон) [jʊŋ] ㄩㄥ yong
/w/	Голосні	Wa^(Ва) [wa] ㄨㄚ wa	Wo^(Во) [wo] ㄨㄛ wo	Wu^(Ву) [u] ㄨ wu	Wan^(Вань) [wan] ㄨㄢ wan	Wên^(Вень) [wən] ㄨㄣ wen	Wang^(Ван) [waŋ] ㄨㄤ wang	Wêng^(Вен) [wəŋ] ㄨㄥ weng
/w/	Дифтонґи	Wai^(Вай) [wai] ㄨㄞ wai	Wei^(Вей) [wei] ㄨㄟ wei
/ɥ/		Yü^(Ю) [y] ㄩ yu	Yüeh^(Юе) [ɥe] ㄩㄝ yue		Yün^(Юнь) [yn] ㄩㄣ yun	Yüan^(Юань) [ɥɛn] ㄩㄢ yuan

Особливості системи

Приголосні та ініціалі

Особливістю системи Вейда-Джайлза є передавання придихів за допомогою символу, що нагадує апостроф. Томас Вейд та інші використовували ʽ(U+02BD) або ʻ(U+02BB), запозичену з політонічної орфографії давньогрецької мови. Дехто міг використовувати простий апостроф '(U+0027). Зворотна галочка та візуально подібні символи інколи можна побачити в різних електронних документах, які використовують цю систему.

Приклади використання: p-pʻ, t-tʻ, k-kʻ, ch-chʻ. Використання цього символа зберігає b, d, g, j для латинізації китайських говірок, що містять дзвінкі приголосні, наприклад, Шанхайський говір^[en] або Південномінська мова. Також, іноді, придих може позначатись, подібно до МФА, літерою h у верхньому індексі (^h).

Люди, які погано знаються на системі Вейда-Джайлза, доволі часто ігнорують ці апострофи (або інші з вишеперечислених символів), не знаючи, що вони передають важливу інформацію. Піньїнь, в свою чергу, вирішує цю проблему, використовуючи символи, які зазвичай використовують для позначення дзвінких звуків (яких нема у Мандарині) b-p, d-t, g-k, j-q, zh-ch.

Частково через поширене пропускання апострофів, чотири звуки, представлені в Піньїні як j, q, zh, ch, часто перетворюються на ch, зокрема у багатьох власних назвах. Однак, якщо апострофи збережені, система виявляє симетрію, яка не залишає накладання:

Неретрофлексні ch (Піньїнь j) та chʻ (Піньїнь q) завжди стоять перед ü або i.
Ретрофлексні ch (Піньїнь zh) та chʻ (Піньїнь ch) завжди стоять перед ih, a, ê, e, o, u.

Голосні та фіналі

Складові приголосні

Система Вейда-Джайлза передає два типи складових голосних^[en]:

-ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
-ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).

-ŭ та -ih записуються у Піньїні як -і.

МФА	[ʈ͡ʂɻ̩]	[ʈ͡ʂʰɻ̩]	[ʂɻ̩]	[ɻɻ̩]	[t͡sɹ̩]	[t͡sʰɹ̩]	[sɹ̩]
Єльська система	Jr	Chr	Shr	R	Dz	Tsz	Sz
MPS II^[en]	Jr	Chr	Shr	R	Tz	Tsz	Sz
Вейд-Джайлз	chih	Chʻih	Shih	Jih	Tzŭ	Tzʻŭ	Sŭ
Піньїнь	Zhi	Chi	Shi	Ri	Zi	Ci	Si
Gwoyeu Romatzyh^[en]	Jy	Chy	Shy	Ry	Tzy	Tsy	Sy
Вейд-Джайлз(спрощ)	Chy	Chhy	Shy	Ry	Tsy	Tshy	Sy
Чжуїнь	ㄓ	ㄔ	ㄕ	ㄖ	ㄗ	ㄘ	ㄙ

Голосна О

Кінцеве o в системі Вейда-Джайлза має дві вимови в сучасному Пекінському говорі: [wo] та [ɤ].

[ɤ] пишеться як о, коли вона є окремою фіналью (ko, kʻo, ho), пишеться як ê, коли вона у складі фіналей [ɤn] та [ɤŋ], або утворює окремий склад (ê, ên, êng). (Піньїнь: ge, ke, he та е, en, eng)

[wo] пишеться як o, окрім складу wo: wo, cho, to, lo. (Піньїнь: wo, zhuo, duo, luo)

МФА	[pwo]	[pʰwo]	[mwo]	[fwo]	[two]	[tʰwo]	[nwo]	[lwo]	[kɤ]	[kʰɤ]	[xɤ]	[ʈ͡ʂwo]	[ʈ͡ʂʰwo]	[ʐwo]	[t͡swo]	[t͡sʰwo]	[swo]	[ɤ]	[wo]
Вейд-Джайлз	po	pʻo	mo	fo	to	tʻo	no	lo	ko	kʻo	ho	cho	chʻo	jo	tso	tsʻo	so	o/ê	wo
Чжуїнь	ㄅㄛ	ㄆㄛ	ㄇㄛ	ㄈㄛ	ㄉㄨㄛ	ㄊㄨㄛ	ㄋㄨㄛ	ㄌㄨㄛ	ㄍㄜ	ㄎㄜ	ㄏㄜ	ㄓㄨㄛ	ㄔㄨㄛ	ㄖㄨㄛ	ㄗㄨㄛ	ㄘㄨㄛ	ㄙㄨㄛ	ㄜ	ㄨㄛ
Піньїнь	bo	po	mo	fo	duo	tuo	nuo	luo	ge	ke	he	zhuo	chuo	ruo	zuo	cuo	suo	e	wo

Тони

Тони в системі Вейда-Джайлза позначаються за допомогою надрядкових чисел (^1–4), розміщених після складу. Це контрастує з використанням діакритики для представлення тонів Піньїнь. Наприклад, Піньїнь: qiàn; Вейд-Джейлз: chʻien⁴.


Тон	Ієроґліфи	Піньїнь	Вейд-Джайлз
Високий	妈; 媽;	mā	ma¹
Піднятий	麻;	má	ma²
Низький	马; 馬;	mǎ	ma³
Спадаючий	骂; 罵;	mà	ma⁴
Нейтральний	吗; 嗎;	ma	ma

Розділові знаки

Вейд-Джайлз використовує дефіси (-) для розділення всіх складів у слові (у той час як Піньїнь розділяє склади лише в спеціально визначених випадках).

Якщо склад не є першим у слові, його перша буква не пишеться з великої літери, навіть якщо вона є частиною власного іменника. Використання апострофів, дефісів і великих літер часто не спостерігається в назвах місць і особистих іменах. Наприклад, більшість закордонних тайванців пишуть свої імена як "Tai Lun" або "Tai-Lun", тоді як за системою Вейда-Джайлза насправді буде "Tai-lun".

Порівняння з иншими системами

Голосні *a, e, o, i*
МФА	ɑ	ɔ	ɤ	ɛ	aɪ	eɪ̯	ɑʊ̯	ɤʊ̯	an	ən	ɑŋ	ɤŋ	ɑɻ	ʊŋ	i	i̯ɛ	i̯ɤʊ̯	i̯ɛn	in	iŋ
Піньїнь	a	o	e	e	ai	ei	ao	ou	an	en	ang	eng	er	ong	yi	ye	you	yan	yin	ying
Тун'юн-піньїнь^[en]	a	o	e	e	ai	ei	ao	ou	an	en	ang	eng	er	ong	yi	ye	you	yan	yin	ying
Вейд-Джайлз	a	o	o/ê	eh	ai	ei	ao	ou	an	ên	ang	êng	êrh	ung	i	yeh	yu	yen	yin	ying
Чжуїнь	ㄚ	ㄛ	ㄜ	ㄝ	ㄞ	ㄟ	ㄠ	ㄡ	ㄢ	ㄣ	ㄤ	ㄥ	ㄦ	ㄨㄥ	ㄧ	ㄧㄝ	ㄧㄡ	ㄧㄢ	ㄧㄣ	ㄧㄥ
Приклад	阿	哦	俄		艾	黑	凹	偶	安	恩	昂	冷	二	中	一	也	又	言	音	英

Голосні *u, y*
МФА	u	u̯ɔ	u̯eɪ̯	u̯aɪ̯	u̯an	u̯ən	u̯ʊn	u̯ɤŋ	u̯ʊŋ	y	y̯œ	y̯ɛn	yn	i̯ʊŋ
Піньїнь	wu	wo	wei	wai	wan	wen		weng		yu	yue	yuan	yun	yong
Тун'юн-піньїнь^[en]	wu	wo	wei	wai	wan		wun		wong	yu	yue	yuan	yun	yong
Вейд-Джайлз	wu	wo	wei	wai	wan	wên		wêng		yü	yüeh	yüan	yün	yung
Чжуїнь	ㄨ	ㄨㄛ	ㄨㄟ	ㄨㄞ	ㄨㄢ	ㄨㄣ		ㄨㄥ		ㄩ	ㄩㄝ	ㄩㄢ	ㄩㄣ	ㄩㄥ
Приклад	五	我	位	外	完	文		翁		玉	月	元	云	用

Нешиплячі приголосні
МФА	p	pʰ	m	fɤŋ	fʊŋ	ti̯ou̯	tu̯ei̯	tʰ	ny	ly	kɤɻ	kʰ	xɤ
Піньїнь	b	p	m	feng		diu	dui	t	nü	lü	ger	k	he
Тун'юн-піньїнь^[en]	b	p	m		fong	diou	duei	t	nyu	lyu	ger	k	he
Вейд-Джайлз	p	p'	m	fêng		tiu	tui	t'	nü	lü	kêrh	k'	ho
Чжуїнь	ㄅ	ㄆ	ㄇ	ㄈㄥ		ㄉㄧㄡ	ㄉㄨㄟ	ㄊ	ㄋㄩ	ㄌㄩ	ㄍㄜㄦ	ㄎ	ㄏㄜ
Приклад	玻	婆	末	封		丟	兌	特	女	旅	歌儿	可	何

Шиплячі приголосні
МФА	tɕi̯ɛn	tɕi̯ʊŋ	tɕʰin	ɕy̯ɛn	ʈʂɤ	ʈʂɨ	ʈʂʰɤ	ʈʂʰɨ	ʂɤ	ʂɨ	ʐɤ	ʐɨ	tsɤ	tsu̯ɔ	tsɨ	tsʰɤ	tsʰɨ	sɤ	sɨ
Піньїнь	jian	jiong	qin	xuan	zhe	zhi	che	chi	she	shi	re	ri	ze	zuo	zi	ce	ci	se	si
Тун'юн-піньїнь^[en]	jian	jyong	cin	syuan	jhe	jhih	che	chih	she	shih	re	rih	ze	zuo	zih	ce	cih	se	sih
Вейд-Джайлз	chien	chiung	ch'in	hsüan	chê	chih	ch'ê	ch'ih	shê	shih	jê	jih	tsê	tso	tzŭ	ts'ê	tz'ŭ	sê	szŭ
Чжуїнь	ㄐㄧㄢ	ㄐㄩㄥ	ㄑㄧㄣ	ㄒㄩㄢ	ㄓㄜ	ㄓ	ㄔㄜ	ㄔ	ㄕㄜ	ㄕ	ㄖㄜ	ㄖ	ㄗㄜ	ㄗㄨㄛ	ㄗ	ㄘㄜ	ㄘ	ㄙㄜ	ㄙ
Приклад	件	窘	秦	宣	哲	之	扯	赤	社	是	惹	日	仄	左	字	策	次	色	斯

**Тони**
МФА	ma˥˥	ma˧˥	ma˨˩˦	ma˥˩	ma
Піньїнь	mā	má	mǎ	mà	ma
Тун'юн-піньїнь^[en]	ma	má	mǎ	mà	må
Вейд-Джайлз	ma¹	ma²	ma³	ma⁴	ma⁰
Чжуїнь	ㄇㄚ	ㄇㄚˊ	ㄇㄚˇ	ㄇㄚˋ	ㄇㄚ・
Приклад	媽	麻	馬	罵	嗎

Примітки

↑ [ɤ] пишеться як -o після kʻ, k та h, в інших випадках -ê: kʻo, ko, ho, shê, chʻê.
↑ [-wo] пишеться як -uo після kʻ, k, h та sh, в інших випадках -o: kʻuo, kuo, huo, shuo, chʻo.
↑ -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
↑ -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
↑ [wei] пишеться як -uei після kʻ та k, в інших випадках -ui: kʻuei, kuei, hui, shui, chʻui.
↑ Склади chüeh, chʻüeh, hsüeh, yüeh записуються як chio, chʻio, hsio, yo відповідно.