Скалатський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)
Скалатський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія). Повіт існував у період з 1854 до 1940 року. 1854—18671854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. Статистика[2]: Площа — 7,34 географічних миль² (~404 км²) Населення — 28367 (1866) Кількість будинків — 4881 (1866) Староста (Bezirk Vorsteher): Ігнац Бауманн (Ignaz Baumann) (1866)[3] Громади (гміни): Скалат (місто), Великі Бірки, Хмелиська, Малий Ходачків з Костянтинівкою, Черняшівка тепер Чернилівка, Дичків, Фащівка, Галущинці, Городниця, Іванівка, Качанівка, Кам'янки, Колодіївка, Красівка, Криве, Мовчанівка, Новосілка, Горіхівці тепер Голошинці, Панасівка, Полупанівка,Росохуватець, Рожиска тепер Рожиськ, Старий Скалат, Тарноруда, Жеребки Королівські і Жеребки Шляхетські тепер Жеребки. 1867—19181867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Скалатський повіт залишився і після реформи. До його складу увійшла територія Скалатського повіту (окрім гміни Підсмиківці) разом з Гримайлівським повітом[4] Староста: Леон Студзінський (1867)[5] Примітки
|
||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
