Славутич (залізнична станція)

Станція Славутич

Чернігів — Семиходи
Південно-Західна залізниця
Київська дирекція
м. Славутич


Вокзал станції Славутич

Станція Славутич на мапі
51°30′54.9″ пн. ш. 30°45′15.7″ сх. д. / 51.515250° пн. ш. 30.754361° сх. д. / 51.515250; 30.754361
Рік відкриття 1930 (95 років)
Попередня назва роз'їзд Нерафа
Тип проміжна
Колій 6
Платформ 3
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна площа
Відстань до Києва, км 247
Код станції 324718 ?
Код «Експрес-3» 2201242 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Славутич. Карта розташування: Київська область
Славутич
Славутич
Славутич на Вікісховищі

Славу́тич — проміжна залізнична станція 3-го класу Київської дирекції Південно-західної залізниці на електрифікованій лінії Чернігів — Семиходи між станціями Жукотки (17 км) та Неданчичі (8 км). Розташована в місті Славутич Вишгородського району Київської області. Поруч зі станцією пролягає адміністративний кордон з Чернігівською областю.

Історія

У 1930 році на новозбудованій лінії Чернігів — Овруч було відкрито роз'їзд Нерафа. Внаслідок Чорнобильської катастрофи було ухвалено рішення про будівництво замість міста Прип'ять нового міста для працівників Чорнобильської АЕС та обрано вільні землі біля роз'їзду Нерафа.

У 19871988 роках на місці роз'їзду Нерафа побудова станція Славутич. У 1988 році електрифікована лінія змінним струмом (~25 кВ) до станції Славутич[1].

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Київ-Пасажирський, Чернігів та регіональний електропоїзд до станції Фастів I[2].

Станція обладнана високими платформами, звідки крім приміських поїздів вирушали службові електропоїзди сполученням Славутич — Семиходи для працівників Чорнобильської АЕС[3]. Наразі, через повномасштабне російське вторгнення в Україну, рух поїздів тимчасово припинено.

З 2 червня 2022 року відновлено рух пасажирських поїздів між Черніговом та Славутичем. Це стало можливим після відновлення залізничного мосту у Чернігівській області, який був підірваний російськими окупантами 28 лютого 2022 року повномасштабного російського вторгнення в Україну. В обласному центрі є можливість здійснити пересадку на приміські електропоїзди, що курсують у напрямку Києва, на якій існує узгоджена пересадка на приміські електропоїзди. Відновлення логістики залізничного сполучення є надзвичайно важливою через активне повернення населення міста.

Галерея

Примітки

  1. Історія електрифікації залізниць (1986—1990). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 18 вересня 2021. (рос.)
  2. Розклад руху приміських поїздів по станції Славутич на сайті poizdato.net.
  3. Репортаж: Що роблять люди на станції, яка давно не виробляє електрику, і як влаштований їхній мікросвіт. LB.ua.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Дільниця Семиходи — Чернігів
Попер.
Селище Лісове
Славутич
Наст.
Демійка
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya