Дільниця Київ — Коростень
Пост-Південний
155,8
Коростень
М21
р. Уж
152,5
Древлянка
149,7
Шатрище
144,6
Новаки
141,9
Стремигород
140
Балярка
136,7
Мелені
131,8
Чоповичі
129,3
130 км
126,9
Йосипівка
122,5
Тишів
118,1
Головки
110,5
Пиріжківський
Т 0608
104,1
Малин
р. Ірша
99,3
Шебзавод
97,1
Пенізевичі
91,1
Ірша
83,6
Макалевичі
р. Тетерів
Т 1005
80,3
Тетерів
76,9
Пісківка
Спартак
65,2
Загальці
61
Хутір Гай
Т 1019
57,7
Бородянка
р. Здвиж
53,5
Макійчукове
47,8
Клавдієво
41,7
Немішаєве
р. Топірець
38,6
Кічеєве
36,1
Ворзель
Т 1001
33,1
Склозаводська
30,7
Буча
вул. Вокзальна
29,3
Лісова Буча
р. Буча
вул. Котляревського
25,7
Ірпінь
р. Ірпінь
18,3
Біличі
15,8
Новобіличі
пр-кт Академіка Палладіна
13,7
Академмістечко
пр-кт Берестейський
12,3
Святошин +M
Почайна
10,8
Борщагівка +шв. трам
пр-кт Любомира Гузара
Алмаз
10,2
Борщагівка-Технічна
пр-кт Відрадний
Фастів I – Караваєві Дачі
6,5
Київ-Волинський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Спартак .
Спарта́к — проміжна залізнична станція 4-го класу Коростенського напрямку Київської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Київ-Волинський — Коростень між зупинними пунктами Загальці (3 км) та Пісківка (8 км). Від лінії відгалужується вантажна гілка до станції Буян (завдовжки 17 км). Розташована на території села Нова Буда Бучанського району Київської області .
Історія
1900 року одночасно розпочались будівельні роботи на всіх дільницях майбутньої лінії залізниці Київ — Ковель .
1902 року був відкритий роз'ї́зд Пота́шня (від навколишнього села Поташня ).
У 1908 році станція отримала назву Трубецька́ . Сучасна назва — з 1931 року.
14 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду , через станцію Трубецька проходила Волинська повстанська група (командувач — Юрій Тютюнник ) Армії Української Народної Республіки . Станцію було звільнено з боєм і взято у полон 30 бійців московських військ, що охороняли станцію.
1968 року станцію електрифіковано змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Клавдієво — Тетерів [ 1] .
Пасажирське сполучення
На станції Спартак зупиняються приміські електропоїзди Коростенського напрямку[ 2] .
Примітки
Джерела
Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М . : Транспорт, 1981.(рос.)
Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7 .
Посилання
Станції Колійні пости Пости