Сліпченко Микола Федорович

Сліпченко Микола Федорович
Народження	4 (17) грудня 1909  Окни, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть	2005
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1931)
Вчитель	Мюллер Володимир Миколайович, Жук Михайло Іванович і Заузе Володимир Християнович
Діяльність	графік
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Микола Федорович Слі́пченко (нар. 17 грудня 1909, Окни — пом. 2005) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1939 року. Заслужений художник України з 1996 року.

Народився 4 [17] грудня 1909(19091217) року в селі Окнах (нині селище міського типу Одеської області, Україна). 1931 року закінчив Одеський художній інститут, де його викладачами були зокрема Володимир Мюллер, Михайло Жук, Володимир Заузе.

Після здобуття мистецької освіти два роки працував у місті Макіївці художником при будинку культури і керівником мистецького гуртка. Потім переїхав до міста Харкова, де працював художником над плакатом, оформленням та ілюструванням книжок у видавництвах «Мистецтво», «Український робітник», а також у редакції «Літературної газети»^[1].

1937 року переїхав до Києва, де співпрацював з видавництвами «Мистецтво», «Дніпро», «Молодь», «Радянський письменник», «Радянська жінка», «Радянська школа», а також із журналом «Україна» і газетою «Вечірній Київ». У 1939 році був членом оргкомітету по утворенню Спілки радянських художників України^[1]. Брав участь у німецько-радянській війні.

Жив у Києві, в будинку на провулку Народному, № 10, квартира 1. Помер у 2005 році^[1].

Працював в галузі станкової графіки, плакат, книжкової ілюстрації. Серед робіт:

плакати

• «Єдиний фронт боротьби проти фашизму» (1937);
• «Переможцям слава!» (1945);
• «Американські мирні цілі: на словах і на ділі» (1964);

ілюстрації

• до поеми «Батьки й сини» Миколи Бажана (Київ, 1957);
• «Оповідання і повісті» Марка Вовчка (Київ, 1962);

станкові твори

• серія «Німецькі окупанти в Україні» (1945—1946, акварель);
• «Михайло Коцюбинський на могилі Тараса Шевченка» (1949, олія, вугілля; Національний музей Тараса Шевченка);
• «На могилу великого Кобзаря» (1964, кольорова ліногравюра);
• «Зустріч домовини з тілом Тараса Шевченка в Києві» (1964, кольорова ліногравюра);
• «З поля» (1967, кольорова ліногравюра);
• «На майдані коло церкви революція іде» (1969, ліногравюра);
• «Тарас Шевченко з рибалками» (1989);
• «Ганебний 33-й рік» (1991);
• «У травні 1945 року» (1995).

Автор картини «Похорон Тараса Шевченка в Каневі» (1960—1961).

Брав участь у республіканських виставках з 1937 року. У 1972 році у місті Котовську відбулася його перша персональна виставка. Наступні персональні виставки пройшли у Києві у 1997, 1999 і 2002 роках. Дві — у Музеї книги та друкарства України і одна у Національній академії внутрішніх справ України. З 22 грудня 2019 року по 15 січня 2020 року в Музеї гетьманства відбулася посмертна виставка — «Різнобарвний світ очима митця»^[1].

• Сліпченко Микола Федорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 427.;
• Сліпченко Микола Федорович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 212.;
• Сліпченко Микола Федорович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : Поліграфкнига, 1977. — Т. 2 : Мол—Я. — 412 с., сторінка 218.