Соловій Христина Іванівна
Христи́на Іва́нівна Солові́й (нар. 17 січня 1993, Дрогобич, Львівська область, Україна) — українська співачка та авторка-виконавиця пісень лемківського походження. Пісні співає українською та лемківською мовою. Пише та співає власні пісні здебільшого у жанрі поп і а капела та виконує лемківські народні пісні у аранжуванні, більшість яких були випущені у альбомі «Жива вода». Продюсером Христини був Святослав Вакарчук до 2023 року.[1] Також Христина Соловій писала пісні для фільмів: «Стежечка» стала офіційним саундтреком до фільму «Крути 1918» та три пісні були написані спеціально для 3D-анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня». Її відеокліп на пісню «Тримай» увійшов до списку найпопулярніших українських музичних відео на ютубі, отримавши понад 54 млн переглядів та зробивши співачку призеркою на премію «YUNA» (2016) в номінації «Культура і Музика». ДитинствоХристина Іванівна Соловій народилася 17 січня 1993 року в Дрогобичі в родині хорових диригентів. Батьки співачки познайомилися у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. Олександра Стефанівна Соловій, мати співачки, викладає хор у старших класах Дрогобицької музичної школи[2]. Батько, Іван Володимирович Соловій, був державним службовцем у відділі культури Дрогобицької міської ради. Бабуся, Ольга Євгенівна Скробало, упродовж тривалого часу працювала керівником ансамблю бандуристів. Але з народженням онука (Євгена Соловій), а потім й онуки, пішла на пенсію, щоб присвятити себе вихованню дітей. Вона неодноразово заспівувала онукам старовинних галицьких пісень, розповідала українські казки та легенди. Часто й сама складала пісні та вірші, трохи грала на фортепіано. В 11-річному віці Христина дізналася, що має на чверть лемківське походження. Цьому посприяло прослуховування пісні «Под облáчком» версії Анички Чеберенчик, що вплинуло на подальше світосприйняття та музичний смак виконавиці[3][4]. У 2011 році Христина Соловій закінчила музичну школу по класу фортепіано. Після переїзду з родиною до Львова ще три роки проспівала в хорі «Лемковина»[5]. Віковий діапазон учасників становив 50—80 років, тоді як Христині було всього 17. Участь у колективі дуже вплинула на затвердження її як особистості[6]. Співачка разом з хором почала їздити на український фестиваль «Лемківська ватра». Там вона усвідомила, що «Лемківщина залишилася в історії. Що є люди, в свідомості і пам'яті яких вона існує. Вони бережуть її традиції».[7] Батьки ніколи не наполягали, аби діти займалися лише музикою. Тому брат закінчив Львівську політехніку, а Христина — філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Музична кар'єра2013—2014: Дебют на телебаченні та початок музичної кар'єри2013 року у виконанні Христини Соловій пролунала лемківська пісня «Горе долом ходжу» на телевізійному пісенному конкурсі «Голос країни» в Україні. Після виступу співачка потрапила в команду до українського продюсера Святослава Вакарчука. 20-річна дівчина підкреслила, що ніколи не співатиме російську поп-музику та відмовиться від участі в проєкті, якщо тільки Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов повернуться до неї[5]. Христина дійшла до півфіналу конкурсу[8].
Завдяки конкурсу Соловій почала працювати зі Святославом Вакарчуком, випустивши одразу ж декілька кліпів на власні слова та музику. 2015—2017: Жива вода, «Хто як не ти» та перша популярність![]() 22 вересня 2015 року на фестивалі «ГогольFest» відбувся реліз дебютного альбому Христини Соловій «Жива вода». Він складається з 12 пісень, дві з яких — «Тримай» і «Синя пісня»[9] — написала сама співачка. Решта ж десять — це українські народні композиції в авторській адаптації Святослава Вакарчука. Альбом увійшов до рейтингу ТОП-10 найкращих альбомів 2015 року[10] і ТОП-12 найкращих українських альбомів 2015 року[11]. Христина зізналася, що кожна народна пісня що ввійшла до альбому в певний період була емоційним сплеском для неї, та більшість з них вона співала в народному ансамблі «Лемковина», але «довго виношувала мрію дати цим пісням нове дихання, щоб їх знали та співали молоді люди». Запис альбому проходив у Києві, на студії «ЗвукоЦех». Милош Єлич та Святослав Вакарчук стали саунд-продюсерами альбому[12]. Перший авторський кліп Христини на пісню «Тримай» викликав неабиякий ажіотаж на просторі інтернету. За декілька днів під відео-роботою стояв показник в 1 млн переглядів на ютубі. Другий кліп на лемківську пісню «Під облачком» в березні 2016 року досяг 1 мільйона переглядів за 5 місяців після прем'єри. Кожен музичний відеокліп Соловій набирає по кілька мільйонів переглядів[13][14], в той час як кліп на пісню «Тримай» перевищив позначку в 54 мільйони[15]. Цікаво, що твір з'явився майже одразу ж після першого ефіру «Голосу країни»[16]. 2018—2020: Любий друг, «Fortepiano», «Шкідлива звичка» та «Стежечка»![]() 26 жовтня 2018 року Христина випустила новий альбом «Любий друг». Він майже повністю складається з авторських пісень, натхненних особистими сповідями та спогадами співачки. Виняток — народна композиція «Оченька мої чорні». Вперше вихід авторського збірника було анонсовано ще восени 2016 року[17]. В альбом увійшло 11 пісень, три з яких було випущено окремими синглами — «Хто, як не ти», «Fortepiano» і «Шкідлива звичка»[18]. Альбом увійшов до рейтингу ТОП-18 найкращих українських альбомів 2018 року[19]. Христина сама стала авторкою слів та музики до альбому. Музика в піснях «Шкідлива звичка» і «Про Весну»[20] була написана в співавторстві з братом, Євгеном Соловій. Не обійшлося в альбомі й без авторської адаптації Соловій до творів інших авторів. Пісня «Океан»[21] — це переклад і адаптація вірша «memento море» Марії Кевліной, «Стежечка»[22] — вірші Івана Франка («Отсе тая стежечка»), «Оченька мої чорні» — народна буковинська пісня. У створенні «Любого друга» також брав участь і Милош Єлич. ![]() У 2018 році композиція «Стежечка» (на слова Івана Франка у авторській адаптації виконавиці) з другого альбому «Любий друг» стала офіційним саундтреком українського історичного екшену «Крути 1918». Однойменний кліп, який побачив світ 22 січня 2018 року, складається з кадрів з фільму та окремо відзнятих планів з самою Христиною. Режисером відеоролику, як і фільму, виступив Олексій Шапарєв. Христина заявила, що «композиція була написана приблизно п'ять років тому, а її текст взагалі з минулого століття. Це дуже хвилююче, що саме в День соборності України їм судилося зійтися в єдиному часі та просторі, ставши супроводом фільму „Крути 1918“».[23] У кінострічці, окрім «Стежечки», пролунала ще одна композиція у виконанні Христини з репертуару групи «Океан Ельзи» — «Холодно».
2019 року в продаж надійшов обмежений тираж CD-дисків альбому. Дизайном компакт-диска займалися Андрій Балан, Павло Литвиненко (один з саунд-продюсерів альбому) і Антон Песоцький. Христина зазначила, що намагалася, аби музика на диску мала «ностальгічний і чуттєвий саунд, з теплим, літнім настроєм». Море є наскрізним образом у багатьох піснях, тому на ньому був зроблений акцент на обкладинці. Сингл «Fortepiano», який найбільше розкриває звучання альбому, зібрав понад 12 мільйонів переглядів на ютубі[24]. 2021: Rosa VentorumПісля перерви зі сцени Христина Соловій випустила сингл «Юність», який згодом увійшов до третьої частини альбому Rosa Ventorum. Одну з головних ролей у кліпі на пісню зіграв Сергій Жадан.[25]
28 травня 2021 року Христина випустила першу частину свого третього студійного альбому Rosa Ventorum I, назва якого з латинської мови перекладається як «троянда вітрів».[26] За її словами, назву альбому вона обрала спонтанно під час фотосесії. Планувалося, що Rosa Ventorum буде включати чотири EP-частини як чотири сторони світу, на які відсилає «троянда вітрів».[27] Перша частина Rosa Ventorum включає 8 треків, з яких 4 пісні «Втікала», «Краще мови», «Губи у вині», «Коала» та 4 інші — інструментальні версії тих же пісень.[28] Після альбому Rosa Ventorum I вийшов міні-альбом Rosa Ventorum II 12 листопада 2021 року. До нього увійшло 4 треки: «Осінь», "Дівчинка «Метелики в голові» та кавер на «Les Goémons» і «До краю».[29] 2022—дотепер: Лісова пісня та Rosa Ventorum I—II15 березня 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну, Христина заспівала кавер на італійську антифашистську народну пісню Bella Ciao. Її було перекладено українською мовою та перефразовано від антифашистської пісні на пісню проти російського вторгнення та окупації України.[30] У березні 2023 року Христина написала три пісні для 3D-мультфільму українського фентезі «Мавка: Лісова пісня». Про це вона заявила:[31]
20 жовтня 2023 року Христина записала спільний кліп «Серце» з гуртом Жадан і Собаки,[32] який знімали у локаціях Львову, зокрема у церкві святого Андрія Первозванного.[33][34] 15 грудня 2023 року Христина Соловій випустила невеликий альбом «Різдвянії сни», до якого входять пісні «Народився Бог на санях», «В зеленім ліску», «Маланка» та «Ци дома дома білий молодче».[35] У 2024 році вона випустила два сингли «Камертон»[36], «Кучерики»[37] та третю частину Rosa Venturum III.[38] 19 грудня 2024 Христина Соловій разом з Володимиром Дантесом випустили дуетну роботу «Дівчино мила»,[39] прем’єра якої відбулася на сольному концерті 4 грудня у МЦКМ «Жовтневий». Пісня є сучасним прочитання пісні «Прилетіла ластівочка» українського гурту ВІА «Смерічка».[40] АртистизмМузичний стильУкраїнські музичні критики вважають Христину Соловій українською фольк, фольк-рок, поп, інді-поп, дрим-поп, поп-рок співачкою й авторкою пісень, а також поп-фольком нового покоління. Сама співачка заявляє, що їй важко визначити жанри власних пісень, але їй вони здаються «відвертою альтернативою» традиційній поп-музиці України через більшу кількість електроніки в піснях, що за її словами додало «простору і атмосферності».[41] ВпливЗ самого початку своєї кар'єри Христина не приховувала, які групи та виконавці вплинули на її творчий розвиток. Зокрема такі як Серж і Шарлотта Генсбур, Земфіра[42], Квітка Цісик, група «Океан Ельзи», Ніна Матвієнко, Руслана, гурт «Queen», хор Верьовки, ВВ[43], «Бумбокс». Періодично співачка повертається до улюбленого режисера Ларса фон Трієра. «Я дуже переймаюся ним, захоплююся його особистістю, читаю біографію, а потім думаю: „Все, вистачить цього мраку“», — згадує Соловій.[44] ІнцидентиКонфлікт з церквою![]() 20 жовтня 2023 року Христина Соловій разом із гуртом Жадан і Собаки випустили спільний кліп «Серце»,[32] який знімали зокрема у Львівській греко-католицькій церкві святого Андрія Первозванного зі згоди священників.[33] Там Христина сиділа у червоній сукні на троні у центрі храму, а інша частина кліпу містить зняту за межами костелу одну сцену з поцілунком двох жінок.[32] Після виходу кліпу священники парафії святого Андрія отців Василіян у Львові обурилися на показані у кліпі поцілунки жінок та попросили видалити відео з соцмереж через «пропаганду антихристиянських цінностей». Представники парафії опублікували звернення на своїй сторінці у фейсбуці, яке пізніше видалили.[45] Щодо кліпу отець Юстин Бойко Львівської Архиєпархії УГКЦ записав відеозвернення, на якому зазначив:
Після скандалу парохома церкви де зняли кліп отця Михайла Лучкова усунули від виконання обов'язків, не встановивши його зв'язок із кліпом.[47] Ще до виходу пісні Христина Соловій і Сергій Жадан прокоментували кліп у шоу 20-23, де зазначили, що вони передбачали галас, який викликає це відео, і додали, що «жодного святотатства» у цій роботі не закладено.[45] Згодом у інтерв'ю з Марією Євросиніною Христина наголосила, що попри скандал, вона «ні про що не шкодує», і заявила, що вірить, що колись церква переоцінить цей кліп, але це станеться точно не зараз, бо «у нас [в Україні] проблема з критичним мисленням, скільки ти не пояснюй, скільки не давай контекстів, проти їхніх переконань не попреш».[48][49] Порушення авторського права11 січня 2024 року пісню «Тримай» з перекладеним і дещо зміненим текстом без дозволу використали у виступі Тетяни Навки на ковзанах в Росії. Христина Соловій назвала це привласненням культурної спадщини і прагне знайти винних у використанні її пісні.[50] Судова справа проти Христини Соловій26 липня 2024 року в Чорноморську Христина Соловій взяла участь у фестивалі «Виделкаfest», де на запитання, чи подобається їй попередня назва міста «Іллічівськ», вона відповіла, що попередня назва — це «повна хуйня». За це її звинуватили у «дрібному хуліганстві» та «нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян». Пізніше по цій справі 27 вересня 2024 року відбулося судове засідання, за результатами якого суд виправдав співачку та не зміг встановити складу злочину за нецензурну лайку на фестивалі в Чорноморську 26 липня[51][52][53]. Особисте життяУ 2022—2023 роках Христина Соловій мала роман із Сергієм Жаданом, який хотіла щоб публіка розцінювала як «творчу співпрацю». За її словами, вони вперше познайомилися коли він запросив її на інтерв'ю Радіо НВ у листопаді 2021 року. «Але зрештою я закохалася [в іншого чоловіка] і все сталося, як сталося»,[54] — поділилася Соловій. Наразі співачка зустрічається з чоловіком, ім'я якого не називає.[54] Любов до літературиУ 2009 році Христина Соловій вступила до філологічного факультету на спеціальність «Літературна критика», бо хотіла міцно пов'язати своє життя з літературою. Навчання в ЛНУ, як і сам переїзд до Львова, дуже вплинули як на розвиток особистості Христини, так і на її рівень самосвідомості. Улюблені лектори — Ірина Старовойт (історія світової літератури) і Ростислав Чопик (історія української літератури). З першого ж курсу Соловій потрапила до кола львівського богемного середовища. Серед близького оточення співачки були талановиті поети, письменники, перекладачі, актори та художники. Перебуваючи в такому колективі, Христина неодноразово відвідувала могилу улюбленого поета на Янівському цвинтарі — Богдана-Ігоря Антонича (колишнього студента ЛНУ). Саме там з вуст співачки вперше пролунали лемківські пісні у вузькому колі однодумців[55]. Ставлення до релігіїХристина Соловій виросла у дуже релігійній родині, і колись була в Ордені Святої Філомени, де повинна була молитися 36 разів на день. Також вона прожила два роки із тіткою-свідком Єгови, після чого стала атеїсткою. «А потім я так втомилась і подумала: "А що буде, якщо я не помолюся?". Ну і нічого не сталося», — згадувала Соловій. У цьому їй впевнитися допоміг роман «Код да Вінчі» який вона читала, коли всі захоплювалися Гаррі Поттером.[48][49] Соціальний активізмУ 2018 році співачка підтримала гуманістичну ініціативу «UAnimals» та з'явилася на червоній доріжці національної кінопремії «Золота дзиґа» в футболці «Цирк без тварин». Після цього на офіційній сторінці у фейсбуці виконавиця звернулася із закликом до заборони подібної діяльності.
Виконавицю завжди надихала та захоплювала зоозахисна діяльність Бріжіт Бардо[56]. У тому ж році Христина приєдналася до акції в підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого в Росії[57]. Російсько-українська війнаЗ початком російського вторгнення в Україну у 2022 році Христина Соловій почала виступати на багатьох концертах за кордоном, де станом на 27 серпня 2022 року зібрала €106 тис. на ЗСУ за підрахунками журналу Forbes Україна.[58] Христина була у Львові під час російського ракетного обстрілу 6 липня 2023 року. Після атаки вона записала відео, в якому поділилася подробицями свого самопочуття після нічного жаху, де також закликала українців не припиняти надсилати донати на ЗСУ.
Критика
«СЛУХ Медіа» про її альбом Любий друг:[60]
Премії
ДискографіяСтудійні альбоми
Сингли
Колаборації
Музичні відео
Примітки
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Соловій Христина Іванівна Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Khrystyna Soloviy |
Portal di Ensiklopedia Dunia