Сонливість[1][2] (інколи сомноленція[3]) — суб'єктивне відчуття сильної втоми й розслаблення, яке потребує вольового чи іншого зусилля для його припинення.
Кількісна оцінка сонливості вимагає ретельної оцінки. Діагноз залежить від двох факторів, а саме хронічності та оборотності. Хронізація означає, що у хворого, на відміну від здорових, спостерігається постійна сонливість, яка не проходить. Зворотність означає той факт, що навіть якщо людина лягає спати, сонливість може не повністю зникнути після пробудження. Проблема з оцінкою полягає в тому, що пацієнти можуть повідомляти лише про наслідки сонливості: втрату енергії, втому, втому, труднощі із запам'ятовуванням або концентрацією уваги тощо. Дуже важливо прагнути до об'єктивних вимірювань для кількісної оцінки сонливості. Хорошим інструментом вимірювання є багаторазовий тест латентності сну (MSLT). Він оцінює затримку настання сну протягом одного дня — часто з 8:00 до 16:00.[12] Середня затримка настання сну менше 5 хвилин є ознакою патологічної сонливості.[13]
Низка діагностичних тестів, включно з шкалою сонливості Епворта, доступні для визначення серйозності та ймовірних причин ненормальної сонливості.[14][15]
↑Roehrs, Timothy; Carskadon, Mary A.; Dement, William C.; Roth, Thomas (2017), Daytime Sleepiness and Alertness, Principles and Practice of Sleep Medicine, Elsevier, с. 39—48.e4, doi:10.1016/b978-0-323-24288-2.00004-0, ISBN9780323242882
↑Carskadon, M.A.; Dement, W.C.; Mitler, M.M.; Roth, T.; Westbrook, P.R.; Keenan, S. Guidelines for the Multiple Sleep Latency Test (MSLT): a standard measure of sleepiness. Sleep 1986; 9:519–524
