Пре́мія Шве́дського центра́льного ба́нку з економі́чних нау́к па́м'яті Альфре́да Но́беля (швед.Sveriges Riksbanks pris i ekonomisk vetenskap till Alfred Nobels minne), відома також як Нобелівська премія з економіки (швед.Nobelpriset i ekonomi) — найпрестижніша премія в сфері економічних наук, заснована Банком Швеції в 1968 році з нагоди свого 300-річчя[1]. Премію вперше було присуджено 1969 року.
Загалом за період з 1969 року премію присуджували 56 разів, а її лауреатами ставали 96 вчених[5]. Розбіжність між кількістю премій та її лауреатами зумовлена тим, що премію можуть присуджувати одразу кільком особам. Так, з 56 премій 26 разів її отримував один вчений, 20 разів — одразу двоє, 10 разів — одразу троє дослідників[5].
Середній вік лауреатів на момент здобуття премії становить 67 років[5]. Наймолодшим лауреатом є американо-французька економістка Естер Дюфло, яка стала лауреаткою премії з економіки 2019 року у віці 46 років; найстаршим є інший американець — Леонід Гурвич, який здобув премію 2007 року у віці 90 років[5].
За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію та сприяла підвищенню рівня аналізу в економічній науці
Оригінальний текст (англ.)
For the scientific work through which he has developed static and dynamic economic theory and actively contributed to raising the level of analysis in economic science
За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що призвело до нового, глибшого розуміння як економічної, так і соціальної структури, а також процесу розвитку
Оригінальний текст (англ.)
For his empirically founded interpretation of economic growth which has led to new and deepened insight into the economic and social structure and process of development
За новаторські праці з теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ
Оригінальний текст (англ.)
For their pioneering work in the theory of money and economic fluctuations and for their penetrating analysis of the interdependence of economic, social and institutional phenomena
За досягнення у сфері аналізу споживання, історії та теорії грошового обігу, а також за практичну демонстрацію складності політики економічної стабілізації
Оригінальний текст (англ.)
For his achievements in the fields of consumption analysis, monetary history and theory and for his demonstration of the complexity of stabilization policy
For having made fundamental contributions to the development of systems of national accounts and hence greatly improved the basis for empirical economic analysis
For his discovery and clarification of the significance of transaction costs and property rights for the institutional structure and functioning of the economy
За внесок в оновлення досліджень економічної історії з застосуванням економічної теорії та кількісних методів з метою пояснення економічних та інституціональних змін
Оригінальний текст (англ.)
For having renewed research in economic history by applying economic theory and quantitative methods in order to explain economic and institutional change
For having developed and applied the hypothesis of rational expectations, and thereby having transformed macroeconomic analysis and deepened our understanding of economic policy
За розуміння комплексного підходу до психологічних досліджень в економіці, особливо відносно суджень та прийняття рішень в умовах невизначенності
Оригінальний текст (англ.)
For having integrated insights from psychological research into economic science, especially concerning human judgment and decision-making under uncertainty
Нижче наведено рейтинг країн відповідно до кількості їхніх Нобелівських лауреатів з економіки. У випадку, коли вказувалася приналежність лауреата до двох країн одночасно, тоді у таблиці нижче його занесено у залік обох країн. Так, троє лауреатів (Роберт Ауманн, Деніел Канеман та Джошуа Ангріст) були одночасно громадянами США та Ізраїлю, Крістофер Піссарідес мав паспорти Великої Британії та Кіпру, Естер Дюфло — Франції та США, Девід Кард — США і Канади, Гвідо Імбенс — США і Нідерландів, а Дарон Аджемоглу — США і Туреччини.