Станіслав Любомирський (маршалок)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2019)

Станіслав Любомирський
пол. Stanisław Lubomirski
Народився	25 грудня 1722(1722-12-25) або 1719[1]  Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща[1] або Краків, Річ Посполита
Помер	12 серпня 1783(1783-08-12)[1][2]  Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща[1]
Поховання	Ланьцут
Країна	Річ Посполита
Діяльність	політик, державний службовець
Галузь	політика[3] і державна служба[3]
Знання мов	польська[3]
Членство	The Three Brothersd і масонство
Посада	великий маршалок коронний[2], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Староста Висьлицькийd, калуський старостаd і великий коронний стражник[d][4]
Рід	Любомирські
Батько	Юзеф Любомирський[1]
У шлюбі з	Ізабела Любомирська[1]
Діти	Julia Lubomirskad, Олександра Потоцька, Констанція Жевуська і Elżbieta Lubomirskad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Станісла́в Любоми́рський (пол. Stanisław Lubomirski; 25 грудня 1722, Краків — 12 серпня 1783, Ланьцут) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Стражник великий коронний (1752 р.), маршалок великий коронний (1766 р.).

Молодший син князя, воєводи чернігівського Юзефа Любомирського та його другої дружини Терези Мнішек (перша — Констанція Белжецька.^{[5][джерело?]} Після смерті батька 1732 року його опікунам, протекторами стали Чарторийські, чому сприяла кузина Софія з Сенявських Чорторийська. В 1735-1737 роках разом з братом Антонієм навчався в лицарській академії (Лєґніца), потім — лицарській академії Турина (за даними короля С. А. Понятовського). 1744 року — посол на сейм від Львівської землі. 7 червня 1752 року став стражником великим коронним. Наприкінці 1772 року поглибились його суперечки з Чорторийськими та королем, наближення до табору їх конкурентів — Потоцьких; шлюб найстаршої доньки з Іґнацієм Потоцьким відбувся без участи короля 27 грудня 1772 року. 1782 року отримав від «скарбу Австрії» Калуське староство.

Мав слабке здоров'я, хворів на сухоти, помер 12 серпня 1783 року в Ланьцуті, був похований там же. По його смерті вдова перейняла правом «доживоття» земські маєтки, королівщини, борги — 6 млн злотих польських.^[6]

9 червня 1753 року одружився з донькою князя Олександра-Августа Чорторийського Ельжбетою Геленою Анною. У посаг дістав, зокрема, Бережани, Сатанів. Діти :

• Ельжбета
• Юлія
• Александра — дружина Станіслава Костки Потоцького,
• Констанція Малґожата.

• Michalski J. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (ok. 1720—1783) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 53-56. (пол.)

• Династична генеалогія. Станіслав Любомирський (пол.)
• Potoccy (02) (пол.)
• Lubomirscy (01) (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.