Стара Прилука
Стара Прилу́ка — село в Україні, у Турбівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Населення — 1575 осіб (2001). До 2020 орган місцевого самоврядування — Староприлуцька сільська рада. ІсторіяСелище відоме з 1146 року і згадується в Іпатіївському літописі. Тоді Прилука належала галицькому князю Володимиру. Засновником сучасних Прилук був ймовірно Микола Андрійович Збаразький. У 1594 році через Прилуки проїжджав Еріх Лясота. Тоді в містечку Прилуки було 4 000 осель. Брацлавський воєвода Ян Збаразький вибудував в Прилуці оборонний замок, вали якого збереглися до нашого часу. Ян Збаразький підніс Прилуки до статусу містечка. Дружиною його була кн. Четвертинська. Збаразький утримував в Прилуках придворних козаків. Після Яна Збаразького Прилуки перейшли його сину Юрію Збаразькому, який також утримував тут козаків. Після смерті двох синів Яна Збаразького Прилуки дістались сестрі Яна — Маруші. А далі їй доньці Анні, одруженій з Костянтином Вишневецьким. З 1648 року — сотенне містечко Вінницького (Кальницького) полку. В Прилуках перебувала сотня Кальницького полку, сотником якої був Василь Антоненко. Олександр Божецький (? — 1769) вибудував в Прилуках палац та заклав парк. Він заклав тут також каплицю. Утримував Олександр Божецький також породистих коней. Донька Олексанндра — графиня Гонората Божецька виставила в Прилуці костел Св. Анни в 1805 р. В др. пол. 19 ст. палац перебудував Чеслав Здиховський. В містечку Прилуки в 1819 була збудована Преображенська церква. На початку 19 ст. Прилука була поділена на Стару та Нову. Стара Прилука була центром волості. У другій половині червня 1921 року шість повстанців-козаків на чолі з отаманом Орлом напали на більшовицький міліцейський арешт. Звідти звільнили побратима Дядюка, за якого попросила мати, а також чотирьох представників місцевої української інтелігенції. У містечку козаки мали два зіткнення з місцевою жидівською громадою: спершу повстанці на ринку застрелили одного з чоловіків, а згодом при переслідуванні налякали пострілами над головами інших[1]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 703 жителі села[2]. У 1942 році тут діяв рух ОУН. Стара Прилука тоді відносилась до Турбівського району - провідником ОУН УПА, якого був "Русявий" (жив з сім'єю в Старій Прилуці).[3] НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1787 осіб, з яких 850 чоловіків та 937 жінок.[4] За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1573 особи.[5] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
СимволікаГерб села — перший офіційно затверджений обласною геральдичною комісією герб.[7] Пам'ятки
У селі є давня криниця, якій понад вісімсот років. ЇЇ ще називають Лебиховою.[8] Відомі люди
Галерея
. Див. такожПримітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Прилука
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
