Стебловська Леоніла Петрівна
Леоніла (Ліна) Петрівна Стебловська (нар. 15 лютого 1935, Преображенка) — українська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1] (нині у складі секції живопису її Київської організації[2]). Заслужений художник України з 2004 року[3]. БіографіяНародилася 15 лютого 1935 року в селі Преображенці (нині Херсонська область, Україна)[2]. 1962 року закінчила Київський художній інститут[2], де навчалася у Володимира Костецького, Михайла Хмелька, Георгія Меліхова, Олександра Сиротенка, Карпа Трохименка[4]. Дипломна робота — картина «Арешт Тараса Шевченка у 1847 році»[5]. Багато років викладала у Київській художній школі[5]. Працювала художником-монументалістом міжрегіонального спеціального реставраційно-виробничого підприємства «Майстер»[3]. Мешкала у Броварах в будинку на вулиці Марії Лагунової, № 15/6, квартира № 8[1] та у Києві в будинку на вулиці Маршала Жукова, № 24А, квартира № 268[4][6]. ТворчістьПрацювала у галузях станкового (в романтичній реалістичній манері створювала портрети, пейзажі і натюрморти) і монументального живопису, виконувала роботи у техніці витинанки[4][5]. Серед робіт:
Створила низку портретів діячів української культури: народного артиста Олеся Харченка, народної майстрині Лізи Миронової, президента «Укрреставрації» Миколи Орленка, письменника Юрія Бачі, автопортрет та інші. Авторка серій лірико-романтичних пейзажів України — Київщини, Чернігівщини, Криму, Словаччини, Уралу[5].
Автор методичного посібника «Вчіться малювати» для учнів середніх шкіл другого року навчання[4], який перевидавався українською, російською, угорською та польською мовами[5]. Брала участь у виставках з 1964 року[4]. Роботи перебувають у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Національному музеї народної архітектури та побуту України у Києві, музеї Києво-Могилянської академії, Дирекції виставок Національної спілки художників України, а також у приватних колекціях в Україні та за кордоном[4]. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia