Сухенко Максим Анатолійович

Ця біографічна стаття написана як резюме. Будь ласка, допоможіть, переписавши її вміст згідно з нейтральною точкою зору та в енциклопедичному стилі. (квітень 2025)

Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/1 квітня 2025. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей. До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон: {{subst:папв|Сухенко Максим Анатолійович|1 квітня 2025}} ~~~~ на його сторінку обговорення. Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Сухенко Максим
Сухенко Максим, телеведучий
Народився	17 березня 1980(1980-03-17) (45 років) Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	Журналістика, ведучий новин, ведучий проєктів
Галузь	Медіа
Alma mater	Національний університет імені Тараса Шевченка

Макси́м Анато́лійович Сухе́нко (нар. 17 березня 1980, м. Київ) — український журналіст, ведучий проєктів на каналі 2+2 та всеукраїнського марафону «Єдині новини» від телеканалу 1+1. Телепродюсер документальних, інформаційних, публіцистичних та розважальних програм в 1+1 media. Член української Телеакадемії. В минулому воєнний кореспондент^[1].

Закінчив школу № 129 у Києві (1985—1996). У 2000 році здобув ступінь магістра в Інституті журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка.

Працював за фахом в українських аудіовізуальних медіа. З 1998 по 2001 рік був репортером програми «Вісті із Миколою Канішевським» на телеканалах Інтер, ICTV, ТЕТ. З 2001 по 2004 рік був репортером новинної програми «Вікна-новини» на телеканалі СТБ. Відтак — оглядачем на УТН (УТ-1), а з 2005 по 2006 рік обіймав посаду головного редактора та ведучого програми «Новини» на телеканалі КРТ.

Був спеціальним кореспондентом проєктів «ТСН» і «ТСН. Тиждень» на телеканалі 1+1 (2006—2010). З 2010 по 2017 рік очолював департамент журналістських розслідувань у медіахолдингу 1+1 media. З 2010 року керує групою телепроєктів холдингу 1+1 media, працює як телепродюсер і ведучий.

З 2023 року веде марафон «Єдині новини» на телеканалі 1+1^[2].

Як воєнний кореспондент має десятирічний досвід роботи в гарячих точках. За висвітлення роботи українських миротворців у Африці, Іраку, Косові, Лівані має низку державних нагород і відзнак Міністерства оборони України та Державної служби з надзвичайних ситуацій^[3].

• «Дороги смерті» (4 епізоди: «Смертельна петля», «Відмазані», «Ціна швидкості», «Залежні») — телеканал 2+2
• документальна стрічка «Небесна ліга» — телеканал 1+1
• документальна лінійка «Диктатори» (6 епізодів, спецлінійка програми «Загублений світ») — телеканал 2+2
• документальна лінійка «Україна змінює Другу світову» (4 епізоди: спецлінійка програми «Загублений світ» — «Невідомі армії ДСВ», «Остання лицарська війна», «Радіо Афродіта», «Найкращий ворог Сталіна») — телеканал 2+2

• «Загублений світ»
• «Шалені перегони»
• «Помста природи»
• Кулінарне шоу «На коня»

• «Гроші» — програма отримала поспіль 7 нагород національної телевізійної премії України «Телетріумф», як краща програма журналістських розслідувань (телеканал 1+1)
• «Секретні матеріали» — виробляв і редагував проєкт (телеканали 1+1 і 2+2)

Також запустив новини: «Джедаї» та «Джедаї. Тиждень», спортивні новини «Спорт тайм» (телеканал 2+2)^[1][4][5].

Викладав курси журналістики та продюсерської діяльності в Інституті журналістики КНУ імені Шевченка, виступає з лекціями в інших українських закладах вищої освіти^[6].

Захоплюється активним спортом: баскетбол, яхтинг, віндсерфінг, є кандидатом в майстри спорту по гандболу. Полюбляє комп'ютерні ігри, а також мандрівки та походи. Популяризує розвиток туризму в Україні, вважаючи його одним з пріоритетних напрямів для відновлення економіки. Захоплюється відкриттям і популяризацією нових та маловідомих місць в Україні, які мають історичне та культурне значення. Об'їздив понад 40 країн: від сніжної Гренландії до африканської Сьєрра-Леоне^[3][7].

Одружений. Має доньку та сина^[8].

• Премія «Фаворит телепреси» — перше місце в щорічному конкурсі 2012 року — програмі журналістських розслідувань «Гроші» («1+1»)^[9]
• Нагороджений нагрудним знаком Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» ІІІ ступеня від 10 жовтня 2022 року №121^{[джерело?]}
• Нагороджений відзнакою Державної спеціальної служби транспорту «За сприяння розвитку» від 07 червня 2022 року №49

• "Бойові дії тривають не лише у містах та полях, війна триває і на інформаційному фронті", — Максим Сухенко, ведучий марафону «Єдині новини»
• Ведучий програми «Загублений світ» Максим Сухенко — про правила виживання у критичній ситуації, невивчену планету й недосліджену природу — Високий Замок

1. ↑ ^{а б} Профіль телеведучого на сайті каналу 2+2.
2. ↑ Максим Сухенко про виклики великої війни.
3. ↑ ^{а б} Ведучий 2+2 про роботу в марафоні «Єдині новини» та роботу у гарячих точках.
4. ↑ Підсумковий випуск програми «ДжеДАЇ» на «2+2» вестиме Євген Міхін. Детектор медіа. 25 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 лютого 2025. Процитовано 2 квітня 2025.
5. ↑ Інформаційно-розважальна програма про актуальні автомобільні новини виходить в ефірі на телеканалі «2+2» вже майже 6 років.
6. ↑ "Епоха великих відкриттів ще не закінчилася, і Україна стане їхньою частиною", – ведучий Максим Сухенко. УНІАН. 14 лютого 2025. Архів оригіналу за 8 березня 2025. Процитовано 2 квітня 2025.
7. ↑ Ведучий програми «Загублений світ» про правила виживання у критичній ситуації — Інтерв'ю з України.
8. ↑ Офіційна сторінка ведучого у Facebook.
9. ↑ Стали відомі «Фаворити телепреси – 2012» (ФОТО)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.