Немет розпочав свою кар'єру в братиславському «Словані», де працював під керівництвом тренера Антона Валовича. З 1994 року виступав за першу команду у чемпіонаті Словаччини, з якою двічі виграв чемпіонат Словаччини та один раз національний кубок.
Влітку 1997 року у віці 19 років перспективний нападник перейшов до празької «Спарти», президентом якої був тодішній словацький бізнесмен Юліус Режеш[7]. Його перехід у «Спарту» був рекордним для того часу, і склав 35 мільйонів крон (приблизно 1,3 млн євро)[8]. Однак у «Спарті» Сілард не зумів заграти, не забивши жодного голу у першій половині року[9]. Тоді словацькі власники клубу відправили його до клубу «Кошице», яким теж керував Режеш. З цією командою Немет також став чемпіоном Словаччини у сезоні 1997/98.
1999 року Сілард перебрався до братиславського «Інтера», де провів наступні два сезони й в обох здобув з командою «золотий дубль». При цьому обидва рази він також здобув звання найкращого бомбардира словацької Суперліги, забивши 16 і 24 голи відповідно.
Його успіхи вразили західноєвропейські клуби. Ходили чутки про перехід в міланський «Інтер», але в підсумку Немет 12 квітня 2001 року перейшов за 2,1 мільйона фунтів стерлінгів у англійський «Мідлсбро», підписавши 5-річний контракт[10]. У Прем'єр-лізі Англії нападник дебютувал 25 серпня 2001 року в матчі проти «Евертона», а перший гол у вищій англійській лізі забив 3 листопада 2001 року у грі проти «Дербі Каунті» (5:1)[11].
Всього у цьому клубі він забив 28 голів в понад 150 матчах в усіх турнірах, але основним гравцем так і не став, хоча і отримав прізвисько «Словацький експрес» (Slovakian Express) за те, що регулярно забивав з лавки запасних[12]. Також він з командою виграв Кубок ліги 2004 року, втім у фінальному матчі на поле не вийшов[13].
На початку сезону 2005/06 Немет отримав травму, через що зіграв лише 5 матчів, а в атаці у клубу стали виступати зіркові Якубу Аєгбені, Марк Відука, Джиммі Флойд Гассельбайнк та Массімо Маккароне, через що у січні 2006 року футболіст був проданий французькому клубу «Страсбур» за «номінальну ціну»[14]. Втім за підсумками того сезону ельзасці вилетіли до Ліги 2, після чого словак покинув Францію.
Перед сезоном 2006/07 Немет підписав дворічний контракт з клубом німецької Бундесліги«Алеманія» (Аахен)[15]. Втім вже у листопаді 2006 року стало відому про важку хворобу гравця — емболію легень після венозного тромбозу[16], через що фактично пропустив перший сезон у клубі, зігравши лише 4 матчі та забивши 1 гол — «Вольфсбургу» (2:2) 12 травня 2007 року[17]. За результатами того сезону аахенці посіли 17 місце і вилетіли до Другої Бундесліги. Там наступного сезону 2007/08 словак забив дев'ять голів і став найкращим бомбардиром своєї команди й у травні 2008 року продовжив контракт з «Алеманією» до кінця сезону 2009/10, а наприкінці 2010 року завершив професіональну кар'єру через проблеми зі здоров'ям[18]. У 2011 році він потім пів року грав за аматорський австрійський «Гайнбург»[19].
Виступи за збірну
У 1994—1996 роках Сілард Немет грав за юнацьку збірну Словаччини до 18 років, а з 1995 року грав за молодіжну збірну, з якою брав участь у домашньому молодіжному чемпіонаті Європи 2000 року, де у матчі проти Англії (2:0) забив гол[20] і посів 4 місце на турнірі.
За національну збірну Словаччини Сілард дебютував 27 березня 1997 року у товариському матчі проти збірної Білорусі (4:0), вийшовши на заміну на 64 хвилині гри замість Роберта Семеніка[21]. 5 лютого 1997 року він забив свій перший гол під час товариського матчу з Коста-Рикою (2:2).
Загалом у складі національної команди Сілард провів 59 зустрічей, у яких забив 22 м'ячі й на той момент був найкращим бомбардиром збірної за її історію, поки Роберт Віттек не перевершив його досягнення[5].
Тренерська кар'єра
З 2012 року працював скаутом в англійському клубі «Манчестер Юнайтед», шукаючи талантів зі Словаччини, Чехії та Угорщини[6]. Згодом повернувся на батьківщину і працював головним тренером резервної команди братиславського «Слована», а також очолював невеликі словацькі команди «Комарно» і «Рогожник».
↑Népszámlálás 2011 – Németh Szilárd(угор.). nepszamlalas2011.sk. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011. For example about me, many knew both in England and Germany that I came from Slovakia, but I'm ethnic Hungarian. (Rólam például Angliában és Németországban is nagyon sokan tudták, hogy Szlovákiából jöttem, de magyar nemzetiségű vagyok.) [Архівовано 2011-10-02 у Wayback Machine.]
↑Nagy, Myrtil (2012). Maďari. У Myrtil Nagy (ред.). Naše národnostné menšiny. Šamorín: Fórum inštitút pre výskum menšín. с. 9. ISBN978-80-89249-57-2.
