Ташир-Дзорагетська держава
Ташир-Дзорагетська держава (вірм. Տաշիր-Ձորագետի թագավորություն), також Держава Кюрікідів або Лорійська держава — вірменська[2][3] феодальна держава на півночі Східної Вірменії, що існувала з 978[4] до 1118 року. Історія  Ташир-Дзорагетська держава включало східні області провінції Гугарк— гавари Ташир, Дзорапор, Кохб тощо, а також частину Варажнуніка. З кінця IX століття зазначені області перебували у складі Багратідської Вірменії (Анійської держави) та керувались намісниками з роду Гнтуні. Невдовзі владу було передано представникам з роду вірменських Багратідів. Засновником Ташир-Дзорагетської держави став син Ашота III Милостивого, князь Гурген[6] або, як його ще називали, Кюріке, який правив у 978–989 роках. Для захисту країни від нападів Тіфліського й Гянджинського еміратів останній було визнано васальним[3][4] від Анійських Багратідів правителем Ташир-Дзорагету та став засновником нової гілки вірменських Багратідів — династії Кюрікянів (Кюрікідів)[7]. Багратіди Ані зберігали права азгапета — старшого члена династії[8]. Первинно центром держави була фортеця Самшвілде, а з 1065 року — фортеця Лорі[5] заснована незадовго до цього правителем Давидом I Безземельним[5]. У X—XI століттях було також збудовано фортеці Каян, Махканаберд, Гаг тощо, які охороняли важливі торгові шляхи. Найбільшого розквіту держави досягло за Дивида I Безземельного (бл. 996–1048)[4], який розширив володіння держави за рахунок Тіфліського й Гянджинського еміратів. Близько 1040 року аміри Гянджі з курдської династії Шаддадідів безуспішно[9] намагались захопити низку територій Ташир-Дзорагету. Відомо також, що Давид I спробував домогтись незалежності від Анійських Багратідів, але повстання було жорстоко придушено державою Гагіком I Багратуні[4]. За Гургена II (бл. 1048–1089) столицею держави стало місто-фортеця Лорі. В середині XI століття після сельджуцьких завоювань Алп-Арслана Ташир-Дзорагет і Сюнік залишились єдиними областями Вірменії, які не було завойовано[10]. 1118 року землі Ташир-Дзорагетської держави були приєднані до Грузії[11] (після чого грузинський король отримав також і титул короля вірменів[12]) та передані під управління амірспасалару (головнокомандувачу військовими силами Грузії). 1185 року ці ж землі перейшли до вірменського княжого роду Закарянів[4], після чого Кюрікяни, закріпившись у фортецях Мацнаберд і Тавуш, зберігали правителький титул до початку XIII століття[4]. КультураНайбільшими духовними центрами Ташир-Дзорагетської держави були монастирі Ахпат і Санаїн. На території держави розміщувалась купольна базиліка VI століття Одзун. Правителі
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
