Теніпозид
Теніпозид (англ. Teniposide) — хіміотерапевтичний препарат[1], який використовується для лікування гострого лімфолейкозу в дітей, лімфогрануломатозу, деяких пухлин головного мозку та інших видів раку.[2] Теніпозид за своїм походженням є похідним подофіллотоксину, і уповільнює ріст ракових клітин в організмі.[3] Медичне використанняТеніпозид використовується для лікування низки типів раку у дітей. У США він схвалений для терапії другої лінії гострого лімфолейкозу у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами.[3] У Європі теніпозид також схвалений для лікування лімфогрануломатозу, генералізованої злоякісної лімфоми , ретикулоцитарної саркоми, гострого лейкозу, первинних пухлин головного мозку (гліобластоми , епендимоми, астроцитоми), раку сечового міхура, нейробластоми та інших солідних пухлин у дітей.[2] Спосіб застосуванняТеніпозид вводиться внутрішньовенно, та спричинює опіки, якщо потрапляє під шкіру. Теніпозид можна використовувати в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами.[2] ПротипоказанняПрепарат протипоказаний під час вагітності та годування грудьми, пацієнтам з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю або тяжкими порушеннями кровотворення.[2] Побічні ефектиТеніпозид при застосуванні з іншими хіміотерапевтичними засобами для лікування гострого лімфолейкозу призводить до тяжкого пригнічення кісткового мозку. Іншими поширеними побічними ефектами є шлунково-кишкова токсичність, реакції гіперчутливості та оборотна алопеція.[2] ВзаємодіїСистематичні дослідження взаємодій тенопозиду відсутні. Було виявлено, що індуктори ферментів фенобарбітал та фенітоїн знижують його концентрацію в плазмі крові.[4] Теоретично можливі взаємодії включають підвищення концентрації в плазмі при поєднанні з саліцилатом натрію, сульфаметизолом або толбутамідом, які витісняють теніпозид зі зв'язування з білками плазми, принаймні in vitro.[2][3] ФармакологіяМеханізм діїТеніпозид спричинює дозозалежні одно- та дволанцюгові розриви ДНК та зшивання ДНК з білок.[2] Було виявлено, що препарат діє як інгібітор топоізомерази II (ферменту, який сприяє розкрученню ДНК)[4][5], оскільки він не інтеркалює в ДНК, та не зв'язується міцно з ДНК. Цитотоксичні ефекти теніпозиду пов'язані з відносною кількістю дволанцюгових розривів ДНК, що утворюються в клітинах, що є відображенням стабілізації проміжного продукту топоізомераза II-ДНК. Хімія Теніпозид — це напівсинтетичне похідне подофілотоксину[2] з кореневища дикої мандрагори (Podophyllum peltatum), зокрема, це глікозид подофілотоксину з D-похідною глюкози. Він хімічно подібний до протипухлинного препарату етопозиду, відрізняючись лише тієнільним залишком, де етопозид містить метильну групу.[4] Обидві ці сполуки були розроблені з метою створення менш токсичних похідних подофілотоксину.[6] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
