Теобальд Оркасевич (пол. Teobald Orkasiewicz; 1 липня 1878, Львів — 15 травня 1933, там само) — львівський скульптор. Автор переважно монументально-декоративних робіт у Львові.
Біографія
Народився 1 липня 1878 року у Львові. У 1893—1895 роках навчався у Львівській промисловій школі. Ще під час навчання брав участь у Різдвяній виставці ескізів. По закінченню навчання завдяки допомозі Антона Попеля був прийнятий до майстерні Леонарда Марконі.
У 1901—1903 роках разом з Михайлом Паращуком асистував Антону Попелю на завершальній стадії створення пам'ятника Міцкевичу. 1905 року відкрив власну майстерню на вулиці На Блонє, 12 (нинішня вулиця Залізнична), а згодом в будинку В. Посельта на Польній, 49 (нині — вулиця Героїв УПА). Протягом 1913—1927 роках мешкав на вулиці Гловацького, 26 (нинішня вул. Головацького)[2] та працював у власній майстерні на вулиці Городоцькій, 143. Займався переважно монументально-декоративною скульптурою, оздоблюючи львівські будинки.
Помер 15 травня 1933 року та похований на 31 полі Янівського цвинтаря у Львові.
- Роботи
- 1902—1903 рр. — сецесійне стикове оздоблення інтер'єрів львівського залізничного вокзалу.
- 1904—1906 рр. — фігуративний та орнаментальний декор житлових будинків у стилі сецесії на нинішніх вулицях Ірини Калинець, 4, Руставелі, 18, 20, 22, вул. Архітекторській, 3, 5, 7, Саксаганського, 1, Богомольця, 4, 6, Грицька Чубая, 1—4, Богуна, 5, 7.
- 1905 р. — барельєф з фігурою Богородиці на аттику кам'яниці Яна Бромільського на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 48.
- 1905—1906 рр. — фігура Матері Божої на гробівці кармеліток босих на Янівському цвинтарі.
- 1906 р. — ліпний декор будинку на вул. Глібова, 2[3].
- 1906 р. — фігура Матері Божої на квітнику перед фабрикою ковбас Людвіка Кучинського на вул. Дзялинських, 7 (нинішня вулиця Тобілевича)[4].
- 1909—1910 рр. — кам'яна статуя Розп'ятого Христа на фасаді греко-католицької церкви Преображення Господнього в Ярославі (Польща).
- 1910—1914 рр. — надгробок родини Терлецьких на Личаківському цвинтарі (поле № 56).
- 1912—1913 рр. — скульптурне оздоблення будинку Шимона Малохлєба на вулиці Вулиця Алли Горської, 5 у Львові[6][7].
- 1914 р. — кам'яна горельєфна композиція «Шлях у вічність» на родинному гробівці Дзенцеловських та Оркасевичів на Янівському цвинтарі.
- 1915—1917 рр. — плакети «Повернення Львова», «Портрет Тадеуша Рутовського», «Портрет австрійського цісаря Карла I».
- 1925—1926 рр. — декоративний орнаментальний фриз у стилістиці пізньої сецесії на цоколі надгробка польського правника, політика Владислава-Леона Ґжендзельського на Личаківському цвинтарі.
-
«Дорога до вічності» на гробівці Дзенцеловських та Оркасевичів, Янівський цвинтар
-
Гробівець родин Дзенцеловських та Оркасевичів, Янівський цвинтар
-
Декор кам'яниці (вул. Богомольця, 4)
-
Декор кам'яниці (вул. Богомольця, 6)
-
Декор кам'яниці (вул. Глібова, 2)
Примітки
Джерела