Вулиця Алли Горської (Львів)
Ву́лиця А́лли Го́рської — вулиця у Франківському районі міста Львова[4][5], що сполучає між собою вулиці Городоцьку і Федьковича та площу Берестейської унії[6]. Історія та назваВулиця на цьому місці існувала ще у другій половині XIX століття. На мапах 1863 — 1892 років[7][8] вона вже позначена як прокладена, але ще не підписана. Роком прокладення вулиці називають 1892 рік, тоді її назвали вулицею Кубасєвіча[9], на честь львівського благодійника Войцеха Кубасєвича, котрий заповів усе своє майно громаді міста на створення закладу для невиліковно хворих[10]. На часі німецької окупації — Круппґассе[9], на честь Густава Круппа — прусського дипломата, промисловця, глави концерну «Крупп» у першій половині XX століття, президента «фонду Адольфа Гітлера» (1933—1941). По війні, у липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Кубасевича[11] і вже 1946 року перейменована на вулицю Міуську[12], в пам'ять про радянських вояків загиблих при штурмі висоти «Савур-могила» та прориві німецької оборонної лінії на річці Міус у серпні 1943 року. Сучасна назва від 1993 року, на честь української художниці — шістдесятниці та відомої діячки правозахисного руху 1960-х років в Україні Алли Горської[13]. ЗабудоваПарний бік вулиці зайнята торговельними рядами та павільйонами Привокзального ринку, за яким закріплено адресу — вул. Горської, 2. На цьому місці у міжвоєнний період розташовувалися спортивні майданчики спортивно-гімнастичного товариства «Сокіл-IV»[14], згодом — тартак і склад деревини сколівського лісопромисловця барона Ґрьодля та частково (південно-західна частина) територія колишнього Городоцького цвинтаря, а у повоєнний час облаштований новий Привокзальний ринок[15]. Частково торгові ряди були на площі Липневій. Під № 2. також зареєстроване Почесне консульство Білорусі у Львові[16]. З непарного боку вулиці розташований блок сецесійних кам'яниць з криволінійними аттиками, збудованих у 1909 році за проєктом архітектора М. Зільберштейна. Вартий уваги будинок під № 5, збудований 1913 року за проєктом архітектора Александера Остена для Шимона Малохлєба[17] та оздоблений скульптурами на повстанську тематику, роботи відомого львівського скульптора Теобальда Оркасевича. Над брамою розташоване скульптурне зображення кованої коси, виконана за ескізом відомого малюнку Артура Ґроттгера, а на фронтоні — скульптурне зображення «Тадеуш Костюшко на коні»[18]. Над дверима, що ведуть на подвір'я будинку встановлений класичний вітраж, виготовлений 1913 року за проєктом архітектора Яна Кайперта на фабриці Станіслава Желенського у Кракові[19]. За Польщі тут містилася фабрика водяних помп Шимона Малохлєба[20], що пропонувала послуги з копання, буріння, ремонту, чищення різних типів криниць. У 1913—1927 роках тут мешкав та працював скульптор Теобальд Оркасевич — автор скульптурного оздоблення будинку[21]. У 1940—1950-х роках містилася артіль «Бурильник» Львівської Облметалпрофспілки, що займалася встановленням та ремонтом водонапірних колонок, бурінням свердловин на малі та великі глибини, виготовленням різного сільськогосподарського знаряддя[22]. Наприкінці 2000-х років в приміщенні містився магазин «Салон дешевого взуття». 1997 року скульптор Станіслав Мельничук відновив фігуру Діви Марії, що нині прикрашає подвір'я будинку[23]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1631-м[3]. Поряд розташований одноповерховий офісний будинок під № 5а, споруджений 2006 року, в якому містяться відділення «Укргазбанку», магазин «Золото», крамниці квітів, трикотажу й аксесуарів до мобільних телефонів, а також магазин вживаного одягу «Економ Клас» та магазин дверей ТМ «Модерн». Під № 7 за радянських часів містилася торговельна база «Укрбудматеріали», наприкінці 2000-х років тут працювала гуртівня господарських товарів та бляхарська майстерня[24], нині — торгові ряди, де розташовано крамниці з продажу килимів, електроінструменту, побутової техніки, вікон тощо. Ще одна сецесійна чотириповерхова житлова кам'яниця розташована під № 9, збудована 1909 року за проєктом архітектора Маврикія Зильберштайна. Кам'яниця внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2154-м[3]. Нині тут міститься аптечний магазин мережі аптек «Подорожник» та відділення № 990 АТ «УкрСиббанк». Між будинками № 7 та № 9, глибоко у подвір'ї, розташований одноповерховий цегляний будинок з дерев'яною верандою, що має № 11, в якому зареєстрована громадська організація «Профасоціація Привокзального ринку»[25]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
