Вулиця Головацького (Львів)
Ву́лиця Головацького — вулиця у Залізничному районі міста Львова[5][6]. Сполучає вулиці Городоцьку та Декарта, утворюючи перехрестя з вулицею Голубовича[7]. Історія та назваВулиця утворена 1892 року та названа на честь польського селянина, учасника повстання Костюшка 1794 року Бартоша Гловацького. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках вулиця мала назву Могильницькийґассе, названа так на честь українського освітнього та церковного діяча Івана Могильницького. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Гловацького. Сучасна назва — вулиця Головацького від 1950 року, на честь українського поета, священика УГКЦ, педагога та громадського діяча, співзасновника об'єднання «Руська трійця» Якова Головацького[8][9]. ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Головацького переважають класицизм, віденська сецесія, польський конструктивізм 1930-х років[4], а також присутня сучасна забудова 2000-х-2010-х років. На вулиці лише один житловий будинок під № 26, що внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. З непарного боку вулиці№ 5 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 5), збудована наприкінці XIX століття. У 1900-х роках в будинку містилося єврейське доброчинне товариство «Цорі Ґілва»[10]. У 1939 році власниками будинку були Кароліна Ре та Маркус Шор[11]. № 7 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 7), збудована наприкінці XIX століття. У 1897-1915 роках в будинку мешкав український історик, архіваріус, художник та фотограф Франц Ковалишин[12]. № 17, 17а — триповерхові кам'яниці (колишня адреса — вул. Гловацького, 17, 17а), збудовані близько 1910 року для адвоката Тадеуша Блізінського[13] та його дружини Ромуальди[14] Вікна другого поверху будинку під № 17а мають стрілчасте неоготичне оздоблення, заповнене рослинним орнаментом, серед якого можна побачити ініціали власника кам'яниці — «ТВ» (пол. Tadeusz Bliziński)[13]. У 1930-х роках будинок під № 17 перебував у власності Клавдії[15] та Казимира Кобилянських[11]. № 19а — одноповерхова вілла (колишня адреса — вул. Гловацького, 19)[16], збудована наприкінці XIX століття[16] для Йоахіма (Хаїма) Гуттмана[17], власника складу дерева та вугілля на вулиці Городоцькій. Вілла оздоблена коринфськими пілястрами та іншими скульптурними оздобами у стилі еклектичного історизму[13]. Вілла розташована у подвір'ї будинку під № 19 і нині виконує житлову функцію. № 23а — триповерховий колишній адміністративний будинок (колишня адреса — вул. Гловацького, 23)[16], де від 1932 року розташовувалася управа Крайового молочарського союзу «Маслосоюз»[13], а на прилеглій території до середини 1990-х років працювало підприємство з переробки молока (молокозавод). Нині триповерховий колишній адміністративний будинок використовується як офісний центр, а на місці колишнього молокозаводу 2005 року споруджений сучасний житловий комплекс з трьох п'ятиповерхових будинків, яким присвоєно № 23б, 23в, та 23г відповідно[18]. З парного боку вулиці№ 8 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 8)[16]. У міжвоєнний період на першому поверсі будинку містилася цукерня Вахмана[18]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Клотильди Гьорле[15]. № 26 — триповерхова сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 26)[19], збудована 1912 року для адвоката Тадеуша Блізінського. Фасад кам'яниці завершений трикутним фронтоном, оздоблений химерними маскаронами[16]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Станіслави Рідльової[15][11]. Упродовж 1913—1927 років в будинку мешкав львівський скульптор Теобальд Оркасевич[20]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2086-м[3]. № 28/30 — комплекс одноповерхових будиночків (колишня адреса — вул. Гловацького, 30)[16], що належав Вацлаву та Станіславу Гессам[21]. Тут від початку XX століття й до 1935 року працювала пекарня Гессів[22][15], від 1935 року й до початку другої світової війни — пекарня «Новизна» Евгеніуша Сохацького[23][11]. У 1950-х роках тут розташовувалася школа фабрично-заводського навчання. Нині приміщення займає швейне підприємство «Таїсія»[18], що спеціалізується на виготовленні широкого асортименту галантерейних виробів[24]. Колишні адреси
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia