Тисо-Дунайська низовина
46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.5° пн. ш. 20° сх. д.   Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України. Геологічна назва — Паннонський басейн, великий осадовий басейн, розташований на південному сході Центральної Європи. Назва посилається на суходіл, зайнятому Паннонським морем у пліоцені. ВитокиСвоїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі[1]. ГеографіяНизовина є міжгірним тектонічним зниженням, заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями. Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого є конусом виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні.  _4.jpg) І рівнина, і басейн значною мірою перекриваються екорегіоном Паннонських мішаних лісів. Рівнина або басейн по діагоналі розділений навпіл Задунайським середньогір'ям[en], що відокремлює Великий Альфельд (включно зі Східнословацькою низовиною) від Малого Альфельду. Утворює топографічно окрему одиницю в європейському ландшафті, оточений значними географічними межами — Карпатськими горами на півночі та сході, Динарськими Альпами на півдні та південному заході та Альпами на заході. Рівнина також асоціюється з Паннонським степом[en]. Річки Дунай і Тиса ділять рівнину приблизно навпіл. Рівнина простягається приблизно між Віднем на північному заході, Кошице на північному сході, Загребом на південному заході, Новим Садом на півдні та Сату-Маре на сході. Дунай входить на рівнину із північного заходу через долину, яка розділяє Альпи та Богемський ліс. Тече через центр рівнини, виходячи з південно-східної частини, де Південні Карпати переходять у Динарські Альпи та Балканські гори. Тиса входить до басейну з північного сходу, спускаючись від Східних Карпат, тече на південний захід і південь, поки не впадає в Дунай у південній частині басейну. Іншою важливою річкою регіону є Сава, яка протікає вздовж східних передгір'їв Динарських Альп разом з Дунаєм утворює умовну північну межу Балканського півострова. Вона також впадає в Дунай на півдні рівнини. Серед інших річок – Драва, Муреш, Велика Морава, Дріна та багато інших. У західній частині рівнини розташоване озеро Балатон. Геоморфологія Паннонський басейн є геоморфологічною підсистемою Альпійсько-Гімалайської системи, зокрема заповненим осадами задуговим басейном[en], який розширився у [2][3] Паннонська низовина ділиться на дві частини уздовж Задунайських гір (угор. Dunántúli-középhegység ). Північно-західна частина називається Західнопаннонською низовиною (або провінцією), а південно-східна частина — Східнопаннонською рівниною (або провінцією). Вони складаються з наступних частин:
Примітка: Трансільванське плато та Лученецько-Кошицька западина[en] (обидві у складі Карпат) і деякі інші низовини іноді також вважаються частиною Паннонської низовини в негеоморфологічних або давніших підрозділах. РегіониВідносно великі або характерні території рівнини, які не обов’язково відповідають державним кордонам:
Корисні копалиниНа території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля. КліматКлімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С. Ґрунти і рослинністьПереважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях). НаселенняСередньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія). Див. такожПримітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
