Тлумацький повіт — адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР, пізніше — у складі Польщі. Входив до Станиславівського воєводстваПольської Республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту був залишений Тлумач. До складу повіту входило 114 поселень (з них 2 міста, 63 сільські ґміни і 47 фільварків) з 21 673 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 104 675 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 76 956 — греко-католики, 20 548 — римо-католики, 6 396 — юдеї, 775 — інших визнань. Площа повіту — 952 км².
Староста
Владислав Склодовський (-1937)
Адміністративний поділ
Тлумацький повіт
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село Підпечери передане з Тлумацького повіту до Станиславівського[1].
1 серпня1934 р. було здійснено новий поділ на сільські ґміни[2] шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
містечко Отинія — місто з 1934 р. Раніше було сільською ґміною
.svg){kind=small}
