Троїцький собор (Самар)

Троїцький собор
Центральний вхід
48°37′40″ пн. ш. 35°15′49″ сх. д. / 48.627777777778° пн. ш. 35.263611111111° сх. д. / 48.627777777778; 35.263611111111
Тип споруди	собор і дерев'яна церкваd
Розташування	Україна, Самар
Архітектор	Яким Погребняк
Інженер	Яким Погребняк
Початок будівництва	1772
Кінець будівництва	1781
Стиль	слобожансько-полтавський стиль українського бароко
Стан	пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	пл. Соборна, буд. 1
Епонім	Трійця
Троїцький собор (Самар) (Дніпропетровська область)
Троїцький собор у Вікісховищі

Троїцький собор — історична пам'ятка в запорозькому місті Самар, центрі Самарської паланки. Споруджений у 1772—1781 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха.

Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України, єдиним збереженим в Україні дев'ятидільним храмом, належить до 100 найкращих дерев'яних споруд світу^{[уточнити]}.

Фундаторами Троїцького собору були старшини (кошовий І. Чепіга, самарський полковник Антін Головатий), козаки-січовики, соборний староста М. Петренко й інші.

Будівля являє собою дев'ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині (близько 65 метрів), чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними. Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів.

Троїцький собор 1830 року було відремонтовано. У 1887–1888 роках — перескладено «по старому зразку», але з деякими змінами майстром-реставратором Олексієм Пахучим. Після реконструкції побудовано дзвіницю Свято-Троїцького собору^[1].

У радянські часи собор використовували як склад. Ставлення тодішньої влади до цієї духовної пам'ятки українського народу покладене в основу роману Олеся Гончара «Собор».

Станом на 2012 рік пам'ятка перебувала в передаварійному стані, адже храм не ремонтували понад 130 років і він потребував негайного втручання реставраторів. У серпні 2012 розпочато реставрацію^[2].

• 
  Головний фасад
• 
  Дзвіниця
• 
  Реставрація собору (2012)
• 
  Панорамний вигляд
• 
  Меморіальна дошка
• 
  Внутрішній інтер'єр під час реставрації (2020)

• Догаль С. (м. Дніпропетровськ). Собор без риштування. Оспіваний у знаменитому романі Олеся Гончара храм може розвалитися будь-якої миті // Україна Молода. — 2020. — № 164 (7 вересня).
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Зінченко А. Л. Троїцький собор у Новоселиці (Новомосковську) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 156. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Нариси історії архітектури Укр. РСР. — К., 1957.
• Харлан О. Неповторна пам'ятка архітектури запорозьких козаків^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• П. Г. Запорожский храм в Новомосковске // Киевская старина. — 1888. — т. ХХ., январь, февраль, март. — С. 41-48. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Троїцький собор (Самар)

• Катерина Липа "Троїцький собор " // Український тиждень
• Троїцький собор у Новомосковську на сайті «Дерев'яні храми України»
• Троицкий Собор в Новомосковске. Фотопутешествие