Не плутати з
округою Умань — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.
Уманська округа
Основні дані
Країна :
УСРР
Губернія :
Київська (до 1925)
Утворена:
1923
Ліквідована:
1930
Населені пункти та ради
Окружний центр:
Умань
Мапа округи
Окружна влада
Уманська округа — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена навесні 1923 року у складі Київської губернії . Окружний центр — місто Умань . Проіснувала до 1930 року.
На півночі округа межувала з Білоцерківською округою, на сході з Черкаською , на півдні з Первомайською , на південному заході з Тульчинською , на заході з Вінницькою та з Бердичівською на північному заході.
Історія
Утворена 7 березня 1923 року в складі Київської губернії з центром в Умані з повітів: Уманського і частин Липовецького, Таращанського, Звенигородського в складі 15 районів:[ 1]
Бабанський — з Бабанської і Дубівської волостей.
Букинський — з Букинської і Хажнянської волостей.
Жашківський — з Жашківської волості.
Катеринопільський — з Катеринопільської і Петриківської волостей.
Ладиженський — з Ладиженської і Посухівської волостей.
Маньківський — з Маньківської, Іванківської і частини Лещинівської (с. с. Красноставка і Добрів) волостей.
Манастирищенський — з Манастирищенської, Сарнівської, Канельсько-Попівської і Севастянівської волостей.
Орадівський / Верхняцький — з Христинівської, Кузьминської і частини Лещинівської (без сел Красноставки і Добрів) волостей.
Оратівський — Оратівської, Підвисочанської і Жаданівської волостей.
Підвисоцький — з Підвисоцької і Торговицької волостей.
Тальнівський — з Тальнівської і Шавлихінської волостей.
Таллянський — з Таллянскої і Машурівської волостей.
Уманський — з Уманської і Краснопільскої волостей.
Цибулівський — з Цибулівської, Лукашівської, Бузівської і сел Стаднище і Клюки.
Вільховецький — з Рижанівської і Вільховецької волостей.
27 березня 1925:[ 2]
Таллянський район розформований, сільради приєднані:
Таллянська, Касенівська, Вишнопольська і Легезинівська до складу Бабанського району;
Білашківська, Гордощівська, Зеленківська, Лащівська і Мошурівська до складу Тальнівського району;
Поташська, Рогинська і Романівська до складу Маньківського району.
села Пархомівка , Талалаївка і Хрінівка Оратівського району перейшли до складу Дашівського району Гайсинської округи.
село Горошково з хутором Карпова-Долина, лісова сторожка і залізнична будка Жашківського району перейшли до складу П'ятигірського району Білоцерківської округи .
Осичнівська і Рожичнівська сільради Плисківського району Бердичівської округи перейшли до складу Оратівського району.
село Нагірно-Глинне Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Букинського району.
Сологубівська сільрада Іллінецького району Бердичівської округи перейшла до складу Оратівського району.
Даньківська, Дубровицька й Паріївська сільради Оратівського району перейшли до складу Іллінецького району Бердичівської округи.
село Королівка Виноградського району Шевченківської округи перейшло до складу Жашківського району.
Неморізька, Озерянська і Стебнівська сільради Вільховецького району перейшли до складу Звенигородського району Шевченківської округи.
с. Текліївка Підвисоцького району перейшло до складу Бабанського району.
Невелівська, Островецька і Рогівська сільради Бабанського району перейшли до складу Підвисоцького району.
Беринцька і Чорнокаменська сільради Тальнівського району перейшли до складу Букинського району.
Березівська і Попівська сільради Маньківського району перейшли до складу Букинського району.
Бузівська, Житнинська, Вільшанська і Сабадазька сільради Цибулівського району перейшли до складу Жашківського району.
Молодецька, Подібнівська і Помойниківська сільради Уманського району перейшли до складу Маньківського району.
Зубріська, Канільска і Юстингородська сільради Манастирищенського району перейшли до складу Цибулівського району.
село Мала-Севастіянівка Манастирищенського району перейшло до складу Орадівського району.
село Ступки Оратівського району перейшло до складу Тальнівського району.
Чеснопольська сільрада Підвисоцького району перейшла до складу Тальнівського району.
Синицька і Томашівська сільради Орадівського району перейшли до складу Уманського району.
центр Вільховецького району перенесений з с. Вільхівця до м. Рижанівки, Вільховецький район перейменований на Рижанівський.
центр Орадівського району перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький.
3 червня 1925 приєднані Виноградський , Лисянський та Звенигородський райони розформованої Шевченківської округи [ 3] , а також Гранівський , Теплицький і Тернівський райони розформованої Гайсинської округи . Жаданівська, Конталінська, Кошланська та Яструбинська сільради Оратівського району Уманської округи перейшли у склад Дашівського району розформованої Гайсинської округи, включеного у склад Вінницької округи.[ 4]
17 червня 1925 до складу Оратівського району перейшли:[ 5] Бугаївська, Ст.-Животівська, Нов.-Животівська і Якимівська сільради Плисківського району, а також В.-Ростовська, Медівська, Мервинська, Чагівська і Володимирська сільради приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району Бердичівської округи.
1 липня 1930 приєднані Бершадський , Гайсинський , Джулинський , Ладижинський , Ольгопільський , Соболівський і Тульчинський з містом Тульчиним райони розформованої Тульчинської округи , а також Грушківський , Голованівський , Добровеличківський , Ново-Архангельський та Хащеватський райони розформованої Першомайської округи .[ 6]
15 вересня 1930 ліквідована округа і райони:[ 7]
Гранівський з віднесенням до складу Гайсинського району.
Соболівський з віднесенням до складу Теплицького району.
Тернівський з віднесенням до складу Джулинського району.
Ольгопільський з віднесенням до складу Бершадського району.
Карта Уманської округи у складі Київської губернії, 1923
Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта Уманської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
Голови окружного виконавчого комітету
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 892 665 чоловік (47,75% чоловіків і 52,25% жінок ). З них 76 794 були міськими, а 815 871 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 92% населення були українці , 6,4% євреї , росіяни і поляки по 0,6%, інші національності загалом 0,4%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[ 8]
населення
українці
євреї
росіяни
поляки
інші
м. Умань
44 812
43,3
49,5
4,6
1,7
0,9
Бабанський район
45 242
99,1
0,3
0,3
0,1
0,2
Буцький район
48 375
96,9
2,3
0,4
0,2
0,2
Верхняцький район
49 787
96,7
0,8
1,2
0,7
0,6
Виноградський район
26 117
95,0
4,4
0,2
0,1
0,3
Гранівський район
35 919
94,6
0,9
0,2
4,2
0,1
Катеринопільський район
45 278
95,5
3,9
0,2
0,1
0,4
Жашківський район
34 730
96,4
2,6
0,4
0,3
0,3
Звенигородський район
53 101
86,1
12,5
0,7
0,5
0,3
Ладиженський район
37 693
98,4
0,6
0,5
0,3
0,2
Лисянський район
40 121
96,2
2,8
0,4
0,3
0,3
Маньківський район
55 846
97,9
1,5
0,4
0,2
0,1
Монастирищенський район
45 423
90,2
8,3
0,3
0,9
0,3
Оратівський район
40 526
96,2
2,3
0,3
1,1
0,2
Підвисоцький район
46 587
93,8
5,1
0,4
0,4
0,3
Рижанівський район
36 240
96,8
2,2
0,4
0,4
0,2
Тальнівський район
48 736
90,2
8,7
0,6
0,3
0,3
Теплицький район
40 829
91,6
7,6
0,3
0,2
0,3
Тернівський район
29 785
88,2
10,8
0,2
0,6
0,2
Уманський район
44 385
99,6
0,1
0,1
0,0
0,1
Цибулівський район
43 540
92,5
4,8
0,4
1,8
0,3
Уманська округа
893 072
92,0
6,4
0,6
0,7
0,3
Мовний склад
Рідна мова населення Уманської округи за переписом 1926 року[ 8]
населення
українська
єврейська
російська
польська
інша
м. Умань
44 812
41,5
45,5
10,7
1,6
0,7
Бабанський район
45 242
99,3
0,2
0,3
0,1
0,1
Буцький район
48 375
97,0
2,2
0,5
0,2
0,1
Верхняцький район
49 787
96,9
0,6
1,6
0,6
0,4
Виноградський район
26 117
94,9
4,4
0,3
0,1
0,4
Гранівський район
35 919
97,6
0,8
0,3
1,1
0,1
Катеринопільський район
45 278
95,4
3,8
0,3
0,1
0,4
Жашківський район
34 730
96,4
2,4
0,7
0,3
0,3
Звенигородський район
53 101
86,0
11,4
1,9
0,4
0,4
Ладиженський район
37 693
98,3
0,6
0,6
0,2
0,3
Лисянський район
40 121
96,2
2,7
0,5
0,3
0,3
Маньківський район
55 846
97,8
1,4
0,5
0,1
0,1
Монастирищенський район
45 423
90,2
8,2
0,4
0,8
0,4
Оратівський район
40 526
96,3
2,3
0,3
0,8
0,3
Підвисоцький район
46 587
93,8
5,1
0,5
0,3
0,3
Рижанівський район
36 240
96,8
2,2
0,5
0,3
0,2
Тальнівський район
48 736
90,4
8,2
0,9
0,2
0,3
Теплицький район
40 829
91,7
7,5
0,4
0,2
0,3
Тернівський район
29 785
88,2
10,7
0,3
0,5
0,2
Уманський район
44 385
99,5
0,1
0,2
0,0
0,1
Цибулівський район
43 540
93,0
4,8
0,5
1,4
0,3
Уманська округа
893 072
92,1
6,1
1,1
0,4
0,3
Примітки
Посилання
Джерела
Округи в 1923–1930 роках Мапа українських округ 1929—1930 років Передані РСФРР 1925 року Ліквідовані протягом 1924–1926 років Автономна республіка Округи в 1935–1937 роках 1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року)