Звенигородський район (1923—2020)
Звени́городський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області, Україна. Площа — 1010 км² (4,8 % від площі області). Районний центр — місто Звенигородка. Загальна характеристикаТериторія Звенигородського району знаходиться на Правобережжі, в центрі Черкащини у лісостеповій фізико-географічній зоні, в межах Придніпровської височини. Рельєф — пологохвилястий, розмежований ярами та балками, долинами річок. Основні річки — Гнилий Тікич, Шполка, Вільшанка. Надра району мають широкий спектр корисних копалин, серед яких основне місце займають паливні та будівельні матеріали. У районі є запаси бурого вугілля, бентонітових глин, каоліну (промислова розробка), будівельних пісків, будівельного каменю (промислова розробка) та джерела радонових вод (санаторій «Радон»). Площа району — 1010 км². Площа сільськогосподарських угідь — 63922 тисяч га. Населення — 46,8 тисяч осіб, у тому числі: міського — 18,2 тисяч осіб, сільського — 28,6 тисячі осіб. Населених пунктів — 40, у тому числі 1 місто і 39 сільських поселень, які підпорядковуються 1 міській і 27 сільським радам. ІсторіяІсторія Звенигородщини сягає сивої давнини. Археологічні знахідки на території району свідчать про поселення людей тут ще за часів кам'яної доби. В результаті розкопок 1996 року Великого Рижанівського Кургану було знайдено унікальне за останні 160 років поховання скіфської доби, вік якого майже дві з половиною тисячі років. На території району є також сліди трипільської (села Вільховець, Багачівка, Козацьке, Стара Буда, Стецівка, Чичиркозівка) і черняхівської (села Ризине, Водяники, Моринці) археологічних культур. У минулому Звенигородка була значним укріпленим містом із обнесеним частоколом замком. Під час спустошливої навали монголо-татар місто було зруйноване. Перша літописна згадка про місто Звенигород датується 1394 роком. У середині XVI століття Звенигородщина підпала під владу Речі Посполитої. На її землях прокотилося повстання відоме під назвою Коліївщина. 1793 року Звенигородщина в складі Правобережжя відійшла до складу Російської імперії. На Звенигородщині, в селі Гусакове, 23 квітня 1917 року був започаткований Всеукраїнський рух — Вільне козацтво, одним з отаманів якого був Юрко Тютюнник. В історії України відоме і Звенигородсько-Таращанське повстання. 12 квітня 1923 року постановою 2-ї сесії ВУЦВК 7-го скликання утворили нову адмінодиницю — Звенигородський район — в складі УСРР. 28 січня 1944 року в ході Корсунь-Шевченківської битви у Звенигородці відбулося з'єднання військ 1-го і 2-го Українських фронтів, — взято в оточення німецько-фашистські війська. У листопаді 1959 р. приєднано частину ліквідованого Вільшанського району. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Бродецьку, Пальчиківську, Петраківську та Ямнільську Тальнівського району, Вербовецьку, Гончариську та Кайтанівську Шполянського району і Чижівську Лисянського району до складу Звенигородського району.[1] Охорона здоров'яУ районі діють: Звенигородська центральна районна лікарня, комунальний заклад "Звенигородський Центр первинної медико-санітарної допомоги"( лікарські амбулаторії загальної практики та сімейної медицини і ФАПи), станція швидкої медичної допомоги КУ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЧОР. Діє мережа комунальних та приватних фармацевтичних аптек. ОсвітаЗбережено мережу навчальних закладів. Нині діють 36 загальноосвітніх навчально-виховних закладів. При Стецівській загальноосвітній школі діє Мала академія народних мистецтв. У Звенигородці працює філія Східноєвропейського університету економіки та менеджменту (СУЕМ), у Шевченковому — сільськогосподарський коледж та філія Черкаського інженерно-технологічного університету (ЧІТУ), спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю, є 2 професійно-технічних училища в Звенигородці, Козацькому). Найбільші населені пункти
КультураВ районі функціонують районний Будинок культури, 36 клубних та 36 бібліотечних закладів, школа мистецтв, художня і дитячо-юнацька спортивна школи. 13 колективів носять почесне звання «народний аматорський», ряд колективів — переможці обласних і учасники міжнародних конкурсів, це:
Високу оцінку глядачів отримали народний аматорський фольклорно-аутентичний колектив Вільховецького сільського Будинку культури та народний фольклорний ансамбль «Журавка», агітаційно-художній театр малих форм Моринського сільського будинку культури. У районі щорічно проводиться конкурс юних поетів «Тарасовими шляхами». Вихованці художньої школи стали переможцями обласної виставки, присвяченої 191-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Традиційно на Звенигородщині проводиться обласне літературно-мистецьке свято «Вінок Кобзареві» у рамках Міжнародного літературно-мистецького свята «В сім'ї вольній, новій…» На малій батьківщині Кобзаря розпочато виконання Державної туристично-культурологічної програми «Золота підкова Черкащини». У районі започатковано розвиток сільського зеленого туризму. Так, у селі Моринці, де народився Тарас Шевченко, вже приймає туристів власниця приватної садиби «Кобзарева колиска» В. С. Чепурна. Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Звенигородського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,97 % (проголосували 26 187 із 38 530 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,54 % (13 497 виборців); Юлія Тимошенко — 16,50 % (4 321 виборців), Олег Ляшко — 13,04 % (3 416 виборців), Анатолій Гриценко — 10,85 % (2 840 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[2] Екскурсійні об'єктиВизначні пам'ятки Козачанський парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Його площа 51 га, закладений був наприкінці XVIII століття. Парк витягнутий. У його північній частині є каскад ставків, до яких веде довга, пряма алея. Садиба В. В. Голіциної XVIII-XIX століть у селі Козацькому є пам'яткою архітектури загальнодержавного значення разом із дворовим будинком XIX століття і будинком управляючого. Пам'ятками архітектури місцевого значення на Звенигородщині є:
Музеї
Природно-заповідний фондБотанічні заказникиГідрологічні заказникиБанихівський, Барабашківський, Бучиківський, Гільків, Графський, Гризлове, Громадський, Губський, Гудзівський, Джерело, Загребля-Попове-Турське, Заобрудомський, Звенигора, Курниковий, Курячий, Маслове, Мельників, Мизинівський, Михайлівський, Морин, Мурзинівський, Наливайкове, Низівський, Обарівшинський, Озеро, Павловський, Панський, Питовник. Попівський, Приворотський, Птахоферма, Рудьково, Свяченський, Сколиватський, Скороходівський, Старобудівський, Стецівський, Тарасів Яр, Хуторянський, Шахтарський, Шахтінський, Яличанський. Загальнозоологічні заказникиЛуки. Ентомологічні заказникиЛандшафтні заказникиОрнітологічні заказникиБотанічні пам'ятки природиВікове дерево в'яза, Віковий дуб, Вікові дерева бука і каштана, Дуби Правди, Дуби Тараса Шевченка, Дуб Т. Г. Шевченка, Думний дуб, Тарасова калина, Ясен звичайний. Геологічні пам'ятки природиЗаповідні урочищаПарки-пам'ятки садово-паркового мистецтваБудищанський, Козачанський (загальнодержавного значення), Міський парк, Парк ім. Шевченка, Парк «Перемога», Сквер «Пам'ять», Таганчанський. Відомі людиУ гусарському полку, розташованому в Звенигородці, служив російський поет-партизан, герой Франко-російської війни 1812 Денис Давидов. У Звенигородці часто бував російський байкар Іван Крилов, який в 1797 — 1801 роках проживав у селі Козацьке в маєтку князя Голіцина. На Звенигородщині народились:
Український композитор, диригент і хормейстер Олександр Кошиць провів дитячі і юнацькі роки в селі Тарасівка. У Звенигородці жив і працював письменник, учений широкого профілю — філолог, сходознавець, історик, академік, перший Неодмінний Секретар Української Академії Наук (з 14 листопада 1918 року) Кримський Агатангел Юхимович. Із Звенигородщиною пов'язане ім'я відомого політика і громадського діяча, політв'язня радянських часів, Героя України В'ячеслава Чорновола який виріс і закінчив школу в с. Вільховець. На території району живуть і працюють:
На даний час головою Черкаської обласної державної адміністрації, депутатом обласної ради є Черевко Олександр Володимирович який народився в селі Водяники, Звенигородського району. ДжерелаПримітки
Література
Історія, археологія, мистецтво Звенигород. району. Видат. земляки
Короткі довідки про населенні пункти району
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
