Уралмаш (станція метро)

Уралмаш
Уралмаш
	Єкатеринбурзький метрополітен Перша лінія Платформа станції
Загальні дані
Тип	Односклепінна мілкого закладення
Глибина закладення	7 м
Кількість	1
Тип	Острівна
Форма	Пряма
Довжина	104 м
Дата відкриття	27 квітня 1991 року
Архітектор(и)	С. У. Зіганшин
Будівельник(и)	«Свєрдловськметробуд»
Виходи до	Проспект Космонавтів, вул. Машинобудівників, вул. Баумана
Час відкриття	6:00
Час закриття	24:00
Стільниковий зв'язок	«МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»

«Уралма́ш» — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Проспект Космонавтів та «Машинобудівників» та названа по заводу, який розташований поруч.

Відкрита 27 квітня 1991 року.

Історія будівництва

Січень 1981 в районі станції почалося переміщення інженерних і транспортних мереж^[1]
Лютий 1983 трест Будмеханізація № 2 розпочав розробку котловану під станцію, довжиною понад 300 метрів, шириною — близько 20^[1]
Вересень 1984 в лівому перегінному тунелі, який сполучає сусідні станції «Проспект Космонавтів» та «Уралмаш», зібраний гірничопрохідницький щит КМ-34, до кінця грудня пройдені перші 50 метрів^[1]
Квітень 1985 в котловані станції «Уралмаш» відбулася перша збійка перегінних тунелів метро (перегін до станції «Машинобудівників»)^[1]
Квітень 1986 в переддень 116-ї річниці з дня народження В.І. Леніна — збійка другого тунелю на перегоні до станції «Машинобудівників»^[1]
Жовтень 1986 закінчився монтаж конструкцій вестибюля № 2^[1]
10 червня 1987 розпочато спорудження 18-метрового монолітного зведення станції^[1]
23 лютого 1987 збійка в лівому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»^[1]
Лютий 1988 в перегінному тунелі до станції «Машинобудівників» укладені перші кубометри бетону на пристрої постійної залізничної колії^[1]
Березень 1988 почалися оздоблювальні роботи з використанням мармуру Нижньотагільського родовища^[1]
Серпень 1988] закінчене укладання колійного бетону в правому перегінному тунелі між станціями «Уралмаш» і «Машинобудівників», на ділянці почався рух мотовоза по широкій колії^[1]
Вересень 1988 на станції «Уралмаш» завершено бетонування склепіння платформної ділянки^[1]
Жовтень 1988 розпочато монтаж СТП на станції^[1]
Червень 1989 розпочаті роботи по монтажу ескалаторів у вестибюлі № 1 станції^[1]
Липень 1989 збійка в правому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»^[1]
25 квітня 1991 державною комісією прийнята в експлуатацію^[2]
26 квітня 1991 перший рейс — для метробудівників^[2]
27 квітня 1991 відкрито пасажирський рух
Січень 1997 відкрито новий наземний вестибюль в житловому будинку № 1 по вулиці Баумана
19 жовтня 2001 відкрито 4-й підземний перехід під вул. Машинобудівників і новий наземний вестибюль з південного боку вулиці

Технічна характеристика

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 7 м). Побудована з монолітного залізобетону за методом «стіна в ґрунті».

Вестибюлі

Як і сусідні станції, має два підземних вестибюлі. Південний вестибюль знаходиться на розі проспекту Космонавтів та вул. Машинобудівників, але, крім того, пов'язаний протяжним підземним переходом з південно-західним кутом того ж перехрестя і зі східної стороною проспекту Космонавтів. У 2001 році це перехрестя було значно реконструйоване, тепер трамвайні та тролейбусні зупинки перенесені прямо до павільйонів метро. Східний вихід підземного переходу вбудований в житловий будинок, що є єдиним подібним випадком у місті. У похилих тунелях південного вестибюля є короткі ескалатори для підйому (2 стрічки з двома світильниками на балюстраді між ними) і звичайна дробина для спуску. Північний вестибюль розташований поряд з житловими будинками на проспекті Космонавтів, недалеко від палацу культури ім. Лаврова. У цьому вестибюлі, на відміну від південного, ескалаторів немає: є тільки сходи.

Оздоблення

Монолітне склепіння станції прорізано паралельними ребрами по діагоналях. За задумом авторів, це повинно нагадувати різьблення гвинта, форму гігантських машин і надавати станції індустріальний колорит. Колірна гамма інтер'єру тут спокійна, стримана, без особливої соковитості й різноманітності природного каменя. Стиль цей можна назвати охайно-діловим. Бічні стіни виконані з сірого і сіро-білого мармуру, підлога на платформі викладена гранітними плитами. В оформленні використовувалося чавунне лиття: візерунчасті металеві пластини, дрібні деталі й оригінальна фурнітура.