Філонюк Микола Купріянович

Філонюк Микола Купріянович
Філонюк Микола Купріянович
Народження	28 квітня 1913 ; Київ, Російська імперія
Смерть	1998
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР; Україна
Жанр	портрет
Навчання	Київський державний художній інститут (1946)
Вчитель	Єлева Костянтин Миколайович, Трохименко Карпо Дем'янович, Касіян Василь Ілліч, Плещинський Іларіон Миколайович, Котов Петро Іванович і Куценко Павло Якович
Діяльність	художник
Член	Асоціація художників Червоної України і Національна спілка художників України

Микола Купріянович Філонюк (нар. 28 квітня 1913, Київ — пом. 1998) — український живописець; член Асоціації художників Червоної України з 1930 року та Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 28 квітня 1913 року в місті Києві (нині Україна). 1946 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Костянтина Єлеви, Карпа трохименка, Василя Касіяна, Іларіона Плещинського, Петра Котова, Павла Куценка.

Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 32 та у будинку на провулку Бастіонному, № 9, квартира № З^[1]. Помер у 1998 році^[2].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису у жанрі портрета. Серед робіт портрети:

Амвросія Бучми, Гната Юри (1945, вугілля, крейда; Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України);
заслуженого учителя УРСР Х. О. Погоненка (1951, пастель);
заслуженого учителя УРСР Н. П. Кропив'янського (1951);
віце-президента Академії архітектури УРСР Миколи Сєверова (1952);
старих більшовиків К. В. Курзіна, А. К. Михайлова (1957);
«Внучка Тараса Григоровича Шевченка (кандидат історичних наук Л. П. Шевченко)» (1964);
серія портретів робітників — захисників заводу «Арсенал» у 1917—1918 роках (1968, олівець);
«Володимир Ілліч Ленін в Горках» (1970; Український дім).

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року.

Крім вище зазначених музеїв, твори художника представлені в Луганському художньому музеї, галереях та приватних збірках в Україні та за її межами^[2].