Хойнацький Олександр Ромуальдович

Хойнацький Олександр Ромуальдович
Народження	1849(1849) Варшава
Смерть	після 1914
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс, необароко, псевдоросійський стиль

Хойнацький Олександр Ромуальдович (1849, Варшава. — після 1914) — київський архітектор.

Син Ромуальда Хойнацького, художника-портретиста польського походження, та Емілії Грабовської, народився 1849 р. у Варшаві.^[1] За порадою лікарів Ромуальд Хойнацький, який захворів на важку хворобу ніг, переїхав жити ближче до чорноморських лиманів - спочатку на Поділля, потім до Одеси. Мабуть, там і пройшло дитинство Олександра Хойнацького.

Випускник Петербурзької Академії мистецтв^[2].

Працював архітектором у місті Києві в останні два десятиріччя ХІХ та перші півтора десятиріччя XX століття.

Доля після 1914 року наразі невідома.

• Прибутковий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 31/27 (1876 р., добудований 1901 р. І. В. Ніколаєвим).
• Житловий будинок на вул. Богдана Хмельницького № 96 (1880 р., не зберігся).
• Особняк на вул. Обсерваторній № 19 (1880 р.).
• Житловий будинок Н. Барського на Хрещатику № 50 (1881 p.).
• Особняк на вул. Євгена Чикаленка № 34 (1883 p., добудова).
• Перебудова фасаду будинку О. Берестовського на вул. Софійській № 9 (1884 p.).
• Прибутковий будинок на вул. Малій Житомирській № 15 (1887-92 р.).
• Житловий будинок Ф. Роговського з флігелем на вулиці Шота Руставелі, 8 (1890 р., зберігся лише фасадний будинок).
• Прибутковий будинок і особняк на вул. Володимирській № 45 (1891—1892 pp.).
• Житловий будинок на вул. Саксаганського № 95 б (1894 р.).
• Будинок «ЮРОТАТ» на вул. Саксаганського № 108/18 (1898 р.).
• Прибутковий будинок О. Гончарова на вул. Жилянській № 120-а (1900 p.).
• Прибутковий будинок на вул. Володимирській № 41 (1900-і роки).
• Прибутковий будинок Є. Столяренка на Андріївському узвозі № 34 (1901 p., будував М. О. Вишневський).
• Добудова будинку на вул. Прорізній № 17 (1902; 1912 рр.).
• Будинок на вул. Гоголівській № 7г (1911 р.)

Розробив 24 типи планів і фасадів для будівництва дачних споруд у Святошині (1897 p., співавтор О. С. Кривошеєв), серед них:

• Особняк Бахарєва і допоміжні будівлі на вулиці Львівській № 3 (кін. ХІХ ст.);
• Типовий вокзал залізниці Київ – Ковель (1902 р.).

• 
  Будинок на вулиці Жилянській 120а
• 
  Будинок на Саксаганського, 108/16
• 
  типовий вокзал станції Біличі

• Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник
• Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — 277 с. — ISBN 978-966-8999-05-5.

• Святошинські дачі на «Украина Инкогнита»(рос.)
• Атланти тримають Київ на «Моє місто»^{[недоступне посилання з травня 2019]}(рос.)