431.06.10 — III Вселенський собор в Ефесі засудив єресь, зокрема й учення Константинопольського патріарха Несторія (основне положення «Марія — мати Христа, але не Богородиця»). Несторій знятий з поста патріарха.
439 — Евдокія усунула Пульхерію від управління державою.
441 — Опала Евдокії за зв'язки її з Павліаном. Страта Павліана. Повернення Пульхерії до управління країною.
442 — Ультиматум Аттіли Феодосію, який його не прийняв.
442–447 — Нашестя гунів на Візантію. Руйнування міст в Іллірії і Фракії, захоплення гунами великої території Візантії і приєднання їх до своєї території.
451 — У ХалкідоніУселенський собор засудив єресь монофізитів, які стверджували, що відбувається поглинання людського початку божественним при втіленні їх до Христа. На основі общин, що не прийняли Халкідону, виникнуть з часом Вірменська, Коптська, Ефіопська національні Церкви.
451 — Смерть колишнього патріарха Несторія у вигнанні у Верхньому Єгипті.
457 — Зведення на престол Лева I Макелла. За ним стояли полководці Аспар і Ардавурій (батько і син). Низьке походження Лева стало причиною того, що його, першим з візантійських царів, вінчає на царство патріарх, глава Православної Церкви.
460.10.20 — У Єрусалимі померла опальна імператриця Евдокія.
461.11.10 — У Римі помер папаЛев Великий. Саме його послання лягло в основу визначення Халкідонського собору про дві природи в Христі. Його твори, імовірно, відкривають шлях і до Великої схизми , і до догмату про папську непогрішність.
462 — Лев I наблизив ісаврійського полководця Тарасикодіссу Русумвладеста, якому дав ім'я Зенон. За нього він видав свою дочку. Невдала змова проти цього Аспара і Ардавурія. Страта Аспара і всіх його синів.
471 — Імператор Лев безжально розправляється в Константинополі з своїми колишніми друзями з германської військової еліти. За це він був названий Макеллою.
473 — Внук Лева I, син Зенона Лев II проголошений співправителем.
473.01.20 — У Палестині, у віддаленому монастирі помер Евфімій Великий — один із стовпів східного православного чернецтва.
475.01 — Василіск проголошений імператором. Його відміна рішення Халкідонського собору, зразу зробила його непопулярним.
475 — Василіск свариться з Веріною. Веріна вирішує допомогти Зенону повернутися на престол.
476.08 —Зенон повертається в Константинополь. Ув'язнення, а надалі вбивство Василіска з сем'єю. Також був вбитий і Армат, що допоміг Зінону вернутися на престол.
476 — Кінець Західної Імперії. КорольОдоакр, поваливши і відправивши у вигнання останнього римського імператора — малолітнього Ромула Августула, не вважав навіть потрібним залишити собі знаки імператорської гідності. Він посилає їх до Константинополя, сам задовольнившись лише титуломпатриція.
476 — Смерть у Палестині, в Йорданській пустелі преподобного Герасима Йорданського — знаменитого подвижника Православного Сходу
479 — Повстання Маркіана, далекого родича Зенона через інтриги Веріни. Арешт і вислання Маркіана
480 — Полководець Ілл (en; ru) порадив Зенону видалити Веріну з палацу. Веріна була вислана, але дружина Зенона одержала згоду на вбивство Ілла. Ілл уникнув смерті, одержав призначення на схід де звільнив Веріну. Організація на Сході заколоту Іллом і його другом Леонтієм. Смерть Веріни.
484 — Леонтій вступив в Антиохію. На боротьбу з ним виступив Іоанн Скіф
498 — Візантійський імператор Анастасій I визнав Теодоріха королем Італії і повернув йому імператорські інсигнії (знаки царської влади), відіслані до Константинополя в 478 році Одоакром
VI століття
511 — Початок релігійних воєн у Візантії. Пов'язані вони були з тим, що Анастасій був близький до монофізитів. Сварка Анастасія з патріархомМакедонієм
512 — Усунення Македонія від патріархії. Народні виступи. Анастасій заявив, що він готовий зняти з себе корону, але народ відмовився це прийняти
513 — Нові релігійні війни. Граф федератівВіталіан оголосив себе захисником православних, обложив Константинополь
514 — Анастасій прийняв вимоги повсталих. Віталіан відступив від Константинополя. Анастасій відрікся від своїх обіцянок і висунув армію проти Віталіана. Віталіан розбив армію і знову обложив Константинополь
515 — Нові обіцянки Анастасія і нові їх порушення. Анастасій розбив флот Віталіана
519.03.28 — У Великий Четвер в Константинополі представниками Східної Православної Церкви і легатами Папи Римського Гормізди (він був чистий римлянин, хоч і носив перське ім'я) підписано угоду з відміною і засудженням «Енотикона» і відновленням христології Халкідону (так звана «формула Гормізди»). Тим самим було покінчено з триваючою декілька десятиліть акакіаською схизмою. Примирення церков Константинополя і Риму після першого розколу
527.04.01 — Співправителем Юстина I став Юстиніан І (У Чистий Четвер)
527.08 — Смерть Юстина I. Початок правління Юстиніана I
529 — Початок гонінь на язичників і єретиків, окрім монофизитів, яким протегувала імператриця Феодора. Закриття Платонівської академії в Афінах
532.01.14 — 17 — Пожежі і погроми в Константинополі
532.01.17 — Висилка з палацу Юстиніаном Іпатія і Помпея, племінників Анастасія
532.01.18 — Вихід Юстиніана на іподром, його мова перед народом. Народ вигнав його і зажадав передачі влади Іпатію. Проголошення імператором Іпатія. Рада Юстиніана з наближеними. Придушення повстання «Нікі» военначальниками Велісарієм і Мундом. Убито близько 30 000 чоловік
532.01.19 — Страта Іпатія і Помпея і їх наближених
534 — Закінчення роботи над Кодексом Юстиніана. Заборона на законотворчу роботу. Заборона на критику діяльності юристів. Все це оголошувалося пререгативою імператора
534 — Хілбудій, візантійський военначальник, убитий в битві із слов'янами на Дунаї
536 — Початок солдатських заколотів в Африці під керівництвом Стоца. Велісарій вирушив на їх придушення. Король готів Теодат перериває переговори про мир.
536–548 — Війни по придушенню повстання Стоца в Африці
536.10 — Повернення Велісарія до Сицилії, продовження італійської війни
536.11 — Захоплення Неаполя. Смерть короля Теодота від рук змовників. Захоплення престолу готів Вітігасом
540 — Захоплення Равенни. Полонення короля готів Вітігаса. Пропозиція готів Велісарію стать їх королем. Відмова, але Юстиніан злякався і відкликав Велісарія в столицю і відправив воювати з персами
540 — Напад на Візантію гунів. Візантія веде одночасно три війни
541–545 — Готи у війні з візантійцями відвойовують значну частину Італії
558 — Авари вперше з'явилися на берегах Дунаю. У січні — лютому посольство аварського кагана Бояна веде переговори в Константинополі. Юстиніан наймає їх на охорону своїх територій від нашестя «варварів» — таких же, як самі авари, тюркських кочових орд, що продовжували рух по Євразії з «етнічного вулкана» з епіцентром в Північному Китаї
559 — Напад болгар (ханЗаберган) і слов'ян на Фракію, захоплення її. Облога Константинополя. Оборону очолив Велізарій. Після безуспішного штурму міста, болгари і слов'яни потрапили в пастку. Візантійські війська відрізували їм шлях назад. Імператор Юстиніан великодушно їх пощадив
559 — Помер Прокіп Кесарійський — великий візантійський історик, особистий секретар Велізарія
574 — Юстин усиновив начальника охоронців Тіберія і призначив його співправителем
574 — Смерть Нарсеса — великого візантійського полководця
576 — Тюрки по обидві сторони Керченської протоки. Ставка тюркського воєначальника (Тьма тархана) організована на Таманському півострові (звідси пішла назва міста Тмутаракань)
576 — Візантійські посли присутні в ставці Великого Кагана при «оплакуванні» Дізабула, глави, покійного Західно-тюркського каганату
576–581 — Початок війни між Візантією і Тюркським каганатом за закавказькі володіння Візантії. Успіхи каганату
582 — Помер Агафій Мірінейський — поет, письменник, історик, літописець царювання Юстиніана
584 — Новий штурм слов'янами Константинополя. Поразка і відхід
586 — У Сирії створено «Євангеліє Раввули» — один з цінних пам'ятників раннєвізантійської мініатюри
588 — Сильний землетрус в Антіохії, столиці християнського Сходу. Загибель близько 60 000 чоловік
589 — Третій Собор в Толедо. Іспанські вестготи, давно ізольовані за Піренеями від своїх європейських побратимів (ті, що залишилися — після загибелі вандалів в Африці, остготів в Італії, підкорення аквітанських вестготів франками, — наодинці з наступниками Юстиніана), наважуються нарешті відмовитися від аріанства. Саме присутні на Толедському соборі єпископи вперше внесли в Символ віри слово (точніше, граматично, «півтора слова») «Filioque», що стало з часом головним догматичним приводом для розділення Церков. Потрібно було довести вчорашнім аріанам, що Син «ні в чому не менший від Отця», а тому Дух Святий «походить як від Отця, так і від Сина». В результаті, відмовившись від аріанства, вестготи внесли «напіваріанський» Символ Віри.
591 — Мир Візантії з персами на вигідних умовах для Візантії
592 — Маврикій створює в Равені — екзархат (військове управління), в Північній Африці з'являється — Карфагенський екзархат
599 — Авари штурмують Константинополь, але епідемія в їх армії зупинила штурм. Відмова заплатити відкупні аварам, привела до того, що в армії почалися бродіння проти Маврикія.
602 — Бунт фракійських легіонів. Проголошення керівником Фоку. Городяни Константинополя хотіли проголосити імператором або сина Маврикія, Феодосія або тестя Феодосія — Германа. Маврикій відмовився. Почалося повстання в Константинополі. Втеча імператора. Фока захопив Константинополь і проголосив себе імператором. Маврикій разом з своїми родичами був убитий
