сільгоспробітники Галичини під впливом українських радикалів і за підтримки націонал-демократів почали під час жнив масовий організований страйк, що охопив понад 100 тис. учасників.
17 жовтня — царський маніфест — октройований акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ.
У черговій україно-польській сутичці між студентами у Львові був убитий український студент Адам Коцко
1911
18 (5 ст.ст.) вересня — у Київському оперному театрі есер і таємний агент поліції Дмитро Богров застрелив прем'єр-міністра царського уряду Петра Столипіна. Похований у Києво-Печерській лаврі.
1 (або 3) серпня: у Львові створено проавстрійську Українську Раду на чолі з парламентарем Костем Левицьким, яка після поразки австрійської армії у Галичині перебралася до Відня. Соціалісти зі Східної України також створили у Львові Союз визволення України.
На кінець 1914 р товариство «Просвіта» мало 77 місцевих відділень, 3 тис. читалень і бібліотек, 36 тис. членів у Львові і 200 тис. — в сільських читальнях. Військово-спортивні товариства «Сокіл» і «Січ» мали 974 місцеві осередки, налічували 33 тис. членів[1]
1915
22 березня — після облоги капітулював 120-тисячний австро-угорський гарнізон Перемишля.
26 вересня — початок контрнаступу австро-німецьких військ у Трансільванії, в ході якого було знищено румунську армію.
5 листопада — створення на польських і українських територіях, окупованих Австро-Угорщиною та Німеччиною, «Королівства Польського» на чолі з «Державною радою».
1917 рік
Лютий
23 — 27 лютого (8 — 12 березня) — Лютнева революція в Петрограді — повалення царського режиму в Росії. Створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів.
Березень
2 (15) березня — Микола II підписує в Пскові акт про зречення від престолу (і від імені свого сина Олексія) на користь брата, великого князя Михайла Олександровича. Створення Тимчасового уряду у Петербурзі. У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських депутатів.
2—16 (15—29) березня — утворення рад робітничих депутатів у великих містах України.
3—5 (16—18) березня на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських та повітових комісарів
7 березня — вибори керівного ядра Центральної Ради. Головою УЦР був обраний відомий історик і громадський діяч Михайло Грушевський, який в цей час ще не повернувся до Києва з Москви, де добував своє заслання.
19 березня — 100-тисячна маніфестація в Києві, що скінчилася віче, яке підтримало резолюцію про автономію України
Квітень
6—8 (19—21) квітня — Всеукраїнський національний конгрес в Києві, на якому були присутні близько 900 депутатів від різних українських організацій. На з'їзді депутати обговорили різні аспекти національно-територіальної автономії України, ухвалили рішення про створення крайової влади й вироблення проекту автономного статуту України, обрали 118 членів Української Центральної Ради, у тому числі М. Грушевського — головою УЦР, В. Винниченка і С. Єфремова — заступниками голови. Мандати членів Ради отримали відомі українські громадські та політичні діячі: Д. Дорошенко, М. Міхновський, В. Прокопович, Є. Чикаленко, О. Шульгін, А. Ніковський, С. Русова, В. Леонтович, Л. Старицька-Черняхівська та ін.
18-21 травня — I Всеукраїнський військовий з'їзд в Києві. Учасники з'їзду (близько 900 делегатів) підтримали вимогу національно-територіальної автономії України, призначення при Тимчасовому уряді міністра у справах України, створення крайового урядового органу, організацію української армії, намітили заходи по українізації армії та військової освіти, підтримали формування першої української військової частини — полку ім. Б. Хмельницького. Командиром полку був призначений полковник Юрій Капкан.
18 червня (1 липня) — австро-німецькі війська вибили росіян з Галичини.
10 (23) червня: на засіданні Комітету Центральної Ради 1-м УніверсаломЦентральної ради проголошено автономію України (Автор — Володимир Винниченко). 28 червня створено Генеральний Секретаріат — виконавчий орган Центральної Ради. Першим Генеральним секретарем був обраний Володимир Винниченко.
29 червня (12 липня) — до Києва прибула делегація Тимчасового уряду у складі О. Керенського, І. Церетелі, М. Терещенка з ціллю налагодити відносини з Центральною Радою.
Липень
2 (15) липня — декларація Тимчасового уряду про визнання Генерального секретаріату як вищого розпорядчого органу України
3 (16) липня — 2-й Універсал Центральної Ради: Тимчасовий Уряд у Петрограді визнавав УЦР і Генеральний Секретаріат як крайовий орган України і водночас Генеральний Секретаріат ставав органом центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнавала Всеросійські установчі збори, а до їх скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків щодо здійснення автономії України.
5 (18) липня — Виступ полуботківців — збройний виступ вояків Другого українського ім. гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу ім. Полуботка з метою проголошення незалежності України
26 липня (8 серпня) — в Києві донські козаки і кірасирський полк вчинили збройну провокацію проти полку ім. Богдана Хмельницького, у результаті якої було убито 16 і поранено 30 богданівців
4 серпня — Петроградський уряд Росії видав Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріатові УЦР, яка фактично перекреслювала усі попередні домовленості між Центральною Радою та Тимчасовим урядом і скорочувала повноваження УЦР (замість запропонованого делегацією УЦР «Статуту Генерального Секретаріату»).
Генеральний Секретаріат мав стати органом тимчасового уряду
Генеральний секретаріат мав складатися із 7-ми секретарів
Повноваження Генерального секретаріату суттєво обмежувалися. З його компетенції вилучалися військова та харчова справа, міжнародні зносини, пошта та телеграф, права призначення посадових осіб тощо.
в Києві на засіданні Малої Ради за участі представників різних політичних та громадських організацій був створений Крайовий комітет охорони революції, відповідальний перед УЦР. Комітету мали підкорятися всі органи влади і всі сили революційної демократії в Україні.
26-31 жовтня (8-13 листопада) — Жовтневі події в Києві — збройна боротьба за владу в Києві після падіння Тимчасового уряду внаслідок жовтневого перевороту, що закінчилася перемогою Української Центральної Ради.
27 жовтня (9 листопада) — Центральна Рада прийняла резолюцію про владу в країні, де підкреслювалася необхідність переходу влади «до рук всієї революційної демократії», але не до Рад робітничих і солдатських депутатів, а також засуджувалося повстання в Петрограді. Того ж дня більшовики заявили про вихід з Малої Ради і на засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів створили військово-революційний комітет
28 жовтня (10 листопада) Центральна рада наділила Генеральний секретаріат функціями ліквідованого Крайового комітету охорони революції.
29 — 31 жовтня (11 — 13 листопада) — в Києві в районі Печерська між більшовиками і частинами КВО сталося збройне зіткнення, що скінчилося капітуляцією більшовиків.
Генеральний секретаріат узяв в свої руки справи військові, продовольчі та шляхи сполучення.
31 жовтня (13 листопада) — загальні збори Центральної Ради поширили владу Генерального секретаріату на Херсонську, Катеринославську, Харківську, Холмську і частково Таврійську, Курську та Воронезьку губернії.
Листопад
1 листопада — Генеральний секретаріат призначив на посаду командуючого військами КВО підполковника В. Павленка.
7 (20) листопада — 3-м Універсалом Центральної Ради проголошено утворення Української Народної республіки (на території Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської (без Криму), Харківської, Херсонської, Чернігівської губерній) у складі Росії і запровадження деяких важливих реформ.
9 (22) листопада — Раднарком видав наказ про заміну верховного головнокомандуючого генерала М. Духоніна, який відмовився підкорятися більшовикам, прапорщиком М. Криленком.
13 (26) листопада — встановлення Радянської влади у Луцьку.
17 листопада — рішення УЦР взяти ініціативу формування однорідного соціалістичного уряду в свої руки
20 листопада (3 грудня) — встановлення Радянської влади у Проскурові. Початок переговорів Радянського уряду про мир з Німеччиною.
23 листопада — Південно-Західний і Румунський фронти були об'єднані в один — Український.
20-23 листопада (3-6 грудня) — з'їзд земств і міських дум в Сімферополі, що створив «тимчасовий вищий орган губернської влади» — Раду народних представників (48 осіб). З'їзд, на якому представники корінних народів Криму (22 делегати) та українського населення (30 делегатів) опинилися в меншості, висловився за збереження Криму у складі Росії.
26 листопада (9 грудня) — у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї розпочалися засідання кримського Курултаю
27 листопада (10 грудня) — більшовики в Могилеві при Ставці створили революційний польовий штаб для боротьби з «контрреволюційними» військами Каледіна, Дугова та Центральної Ради. У відповідь на дії більшовиків Генеральний секретаріат наказав розрізненим українізованим частинам, які перебували за межами України, передислокуватися на територію УНР.
30 листопада (13 грудня) — Генеральний секретаріат роззброїв і вислав з Києва пробільшовицьки налаштовані частини міського гарнізону
Грудень
3 (16) грудня — ухвалення Раднаркомом ленінського «Маніфесту до українського народу» з ультимативними вимогами до Центральної Ради, яка ультиматум відкинула, що спровокувало початок більшовицько-української війни 1917—1921 р.
Грудень: за рішенням Антанти румунські війська окупували Бессарабію.
4—6 (17—19) грудня: Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих і солдатських депутатів, організований більшовиками. Повна підтримка діяльності Української Центральної Ради всупереч більшовицькій позиції.
9—10 (22—23) грудня: до Харкова прибули ешелони з більшовицькими військами. У ніч на 10 (23) грудня більшовицькі частини роззброїли українізовані частини: встановлення Радянської влади у Харкові.
11—12 (24—25) грудня: 1-й Всеукраїнський з'їзд Рад — з'їзд депутатів від партії більшовиків у Харкові. Проголошення України Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
13 грудня: Курултай у Бахчисараї проголошує утворення Кримської Народної Республіки (першої у світі мусульманської республіки); 14 грудня Курултай затвердив символіку Кримської Народної Республіки та ухвалив «Кримськотатарські основні закони», першу Конституцію Криму. 18 грудня утворено її уряд — Директорію (у складі п'яти директорів (міністрів) на чолі з директором юстиції Номаном Челебіджиханом), яку було визнано Центральною Радою в Києві. КНР знищена більшовиками протягом січня 1918 р.
16 грудня: більшовики захопили Севастополь та — «від імені совітської влади» негайно розігнали там раду робітничих, матроських і солдатських депутатів. Натомість був створений військово-революційний комітет.
Директорія та Рада народних представників, 19 грудня створили у Сімферополі об'єднаний Кримський штаб. У його розпорядженні були 2 кінні та піхотний кримськотатарські полки, а також українські та російські загони кількістю близько тисячі осіб. Номан Челебіджихан під час перемовин у Сімферополі був заарештований, перевезений літаком до в'язниці у Севастополі і там 23 лютого розстріляний.
17 (30) грудня — ЦВК рад України опублікував маніфест про повалення Центральної Ради і Генерального секретаріату, а наступного дня створив крайовий комітет боротьби з контрреволюцією. Більшовицькі війська почали наступ на Донбас і південь України.
15 (28) грудня — встановлення силами колишньої 7-ї російської армії Радянської влади у Рівному
- створений Особливий комітет оборони України.
16 (29) грудня — встановлення Радянської влади у Севастополі, де більшовики захопили владу, розігнавши місцеву раду робітничих, селянських і солдатських депутатів і утворивши військово-революційний комітет.
17 (30) грудня — Утворення у Харкові Народного Секретаріату — першого радянського уряду України.
18 (31) грудня — Генеральний секретаріат призначив полковника Ю. Капкана командувачем усіх українських військ для боротьби з більшовиками
26 грудня (8 січня) — Генеральний секретаріат прийняв постанову про створення армії УНР
27 — 29 грудня (9 −11 січня 1918) — збройне повстання проти Центральної Ради і встановлення Радянської влади у Катеринославі за допомогою наступаючих більшовицьких загонів.
28 грудня (10 січня 1918) — Створення першого полку Червоного козацтва України.
30 грудня: встановлення Радянської влади у Маріуполі
- з'їзд українських громадських діячів та представників українського населення Чорноморської губернії, на якому у резолюції було вказано «про приєднання Чорноморської губернії до України».
10 — 18 (23-31) січня — III Всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, на якому прийнято Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу і проголошена Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РРФСР)
14—17 (27—30) січня — збройне повстання проти Центральної ради в Одесі, встановлення у місті Радянської влади.
19 січня (01.02) — встановлення Радянської влади у Чернігові
20 січня (02.02) — Декрет Українського Радянського уряду про організацію в Україні Червоної армії. Декрет Раднаркому про відокремлення церкви від декржави
23 січня (05.02) — встановлення Радянської влади у Миколаєві (або 14(27) січня)
26 січня (08.02) — Органи Центральної Ради евакуюються до Житомира; тимчасове встановлення Радянської влади у Києві
27 січня (09.02) — Представники Центральної Ради підписали з Німеччиною і Австро-Угорщиною Брест-Литовську угоду:
УНР зобов'язалась постачати в Німецьку імперію та Австро-Угорську імперію їжу, що була потрібна для населення
27 січня: з'єднання більшовицьких військ у Бахмачі і початок наступу на Київ М.Муравйова.
28 січня: Феодосійське повстання — збройний виступ робітників і солдатів Феодосії, яке призвело до встановлення в місті Радянської влади.
30 січня (12.02) — переїзд Радянського уряду з Харкова до Києва.
- Рада Народних Міністрів УНР проголосувала за військову допомогу з боку Німеччини і Австро-Угорщини.
31 січня (14 лютого) — У Росії запроваджується нове літочислення — григоріанський календар. За 31 січня за юліанським календарем відразу наступало 14 лютого за григоріанським.
Лютий
11 лютого: на 4 обласному з'їзді Рад робочих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові проголошено утворення Донецько-Криворізької республіки (припинила існування через 2 місяці у квітні у зв'язку з окупацією німецькими військами).
18 лютого: Після пред'явлення Росії ультиматуму розпочато австро-німецький наступ по всьому фронту; незважаючи на те що радянська сторона в ніч з 18 на 19 березня приймає умови німців, наступ триває. Початок введення австрійських та німецьких військ (загалом 450 000) в Україну; більшовицькі загони відступають на схід.
22 лютого — загони Кубанської республіки під тиском більшовицьких військ залишають Катеринодар.
1 березня: до Києва вступають німецькі і українські частини. Радянські органи евакуюються до Таганрогу.
В ЖитомиріЦентральна Рада прийняла ряд законів: так, в УНР запроваджувався григоріанський календар, запроваджувалася національна грошова одиниця — гривня, було визначено державний герб УНР — «тризуб з часів Володимира Великого», був прийнятий закон про громадянство в УНР.
3 березня: Радянський уряд під загрозою повного розгрому і в умовах німецької окупації західних губерній підписує російсько-німецький Берестейський мир. Згідно з договором Росія втрачає Польщу, Фінляндію, Прибалтику, Україну і частину Білорусі, а також поступається Туреччині Карсом, Ардаганом і Батумі. В цілому втрати становлять 1/4 населення, 1/4 оброблюваних земель, близько 3/4 вугільної і металургійної промисловості.
12 березня: німецькі війська вступили до Чернігова
13 березня: німецькі частини оволоділи Одесою. Ліквідація Одеської радянської республіки. Лідери ОРР на кораблях Чорноморського флоту евакуювались до Севастополя.
19 березня: утворення у КримуТаврійської РСР (Радянської соціалістичної республіки Тавріда) на чолі з А.Слуцьким (ліквідована 30 квітня); входила до складу РРФСР (спочатку на всій території Таврійської губернії, а з 21.03.1918 — тільки на території Кримського півостріва).
20 березня — 3 квітня — антинімецьке повстання у Херсоні.
21 березня — новообраний ЦВК рад України переїхав до Таганрога
22 — 25 березня — антинімецьке повстання у Миколаєві.
23 березня: утворення Донської радянської республіки (припинила існування після оволодіння німецькими військами Ростовом 4 травня).
27 березня — озброєний загін Кубанської Ради на чолі з Віктором Покровським на Кубані зустрівся з загоном Корнілова та Алєксєєва, ядром новоствореної Добровільчої армії.
запорожці корпусу полковника Петра Болбочана прорвали оборону більшовиків на Перекопі і наблизилися до Джанкоя.
22 квітня — німецькі війська увійшли до Мелітополя.
контр-адмірал М. Саблін оголосив наказом по Чорноморському флоту, що «всі судна, портове майно, які знаходяться в портах Криму та на його узбережжі, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори». 2-й Запорізький полк зайняв станцію Джанкой
кримські татари розстріляли всіх членів уряду Республіки Тавриди, які напередодні потрапили до їх рук.
Квітень: німецькі і українські війська зайняли Крим
27 квітня: евакуація Запорізької дивізії П.Болбочана з Криму на ультимативну вимогу німецького командування.
28 квітня: німецькі війська зайняли Луганськ, у зв'язку з чим уряд Донецько-Криворізької республіки було евакуйовано до Царицина.
29 квітня: За підтримки німецького уряду влада у Києві переходить від Центральної ради до щойно обраного на Всеукраїнському з'їзді хліборобів гетьманом П.Скоропадського. Утворення «Української держави». Кораблі Чорноморського флоту, що знаходилися в Севастополі, з метою недопущення захоплення німцями, підняли українські національні прапори.
30 квітня: контр-адмірал М.Саблін вивів частину кораблів Чорноморського флоту з Севастополя у Новоросійськ. Німецька влада офіційно ліквідує Таврійську РСР.
8 травня: німецькі війська зайняли Ростов. Створення «Всевеликого війська Донського» на чолі з отаманом Красновим. Відновлення роботи Курултаю у Сімферополі.
18 травня: Курултай проголошує про створення незалежної держави у Криму.
Голова уряду Української ДержавиФедір Лизогуб видав циркуляр, яким зобов'язав губернських старост оповістити населення про негайне повернення власникам усього відібраного у них рухомого майна.
27 травня — гетьман затвердив закон про право на врожай 1918 року, який визнавав право власників землі на озимі посіви 1917 року.
Почалося Бендерське повстання — збройний виступ в м. Бендери під керівництвом більшовиків
29 травня — Декрет про загальну мобілізацію до Червоної Армії
Травень: Антибільшовицькі українські повстання на Кубані.
Червень
3 червня- ліві есери підняли повстання в Звенигородському та Таращанському повітах Київщини.
11 червня: У селах утворені комітети бідноту (комбіди), перед якими поставлено завдання вести боротьбу з кулаками. До листопада 1918 налічується понад 100 тис. незаможних селян, але незабаром вони будуть розпущені зважаючи на численні випадків перевищення влади.
12 червня — попередня мирна угода між РРФСР та Українською державою, за якою між двома державами до завершення мирних переговорів припинялися військові дії.
14 червня: ВЦВК постановляє виключити з Рад всіх рівнів правих есерів і меншовиків за «контрреволюційну діяльність».
18 червня: Затоплення кораблів Чорноморського флоту у Новоросійську за наказом Радянського уряду з метою недопущення захоплення німцями; частина кораблів встигла повернутися до Севастополя.
20 червня — 11 липня — в Києві пройшов Всеукраїнський Церковний Собор, на якому було розглянуто питання про автокефалію української церкви
22 червня: початок 2-го Кубанського походу Добровольчої армії, в результаті якого до кінця року було ліквідовано Радянську владу на Кубані.
25 червня: утворення у Сімферополі пронімецького уряду М. А. Сулькевича
28 червня: Загальна націоналізація більшовиками великих промислових підприємств
Червень: Почався антирадянський заколот терського козацтва, офіцерства і гірської верхівки, організований меншовиком Георгієм Бічераховим і його братом Лазарем — полковником Терського козачого війська
Літо: початок антигетьманського заколоту полковника М.Григор'єва у Херсонській губернії; низка селянських повстань по Україні (зокрема, на Чернігівщині, Волині, Поділлі).
Липень
7 липня — більшовики проголосили про створення Північно-Кавказької СРР з центром у Катеринодарі. Республіка ліквідована білогвардійцями у серпні.
15 липня — розпочався страйк залізничників, незабаром — промислових робітників, зокрема, металистів.
21 липня: денікінці оволоділи Ставрополем
Серпень
Початок серпня — українські політичні партії та громадські організації на базі Українського національно-державного союзу створили Український національний союз. УНС проголосив своєю метою утворення суверенної демократичної Української держави парламентського типу
7 серпня — між Українською Державою і Військом Донським підписано попередню угоду, якою встановлювалися границі між державами, а 8 серпня підписано договір про врегулювання взаємних відносин
Серпень: блокада Україною Криму. Початок партизанських дій загонів Н.Махна.
27 серпня: Російсько-німецький договір, за одним з пунктів якого Донбас визнавався тимчасово окупованою німцями територією.
Вересень
Вересень: договір урядів П.Скоропадського і С.Сулькевича про попередні умови входження Криму у склад Української Держави на правах автономії.
5 вересня: У відповідь на замах Ф.Каплан на В.Леніна і вбивство голови петроградської НК Мойсея Урицького 30 серпня у Радянській Росії прийнятий Декрет РНК «Про червоний терор».
22 вересня: наказ Всеукраїнського Центрального військово-революційного комітету про формування у «нейтральній зоні» (Курська губернія) 1-ї та 2-ї Українських радянських дивізій.
Жовтень
12 жовтня: Німецький уряд створив Регентську раду для управління польськими землями. Основу збройних сил склав польський легіон на чолі з Ю. Пілсудським
Жовтень: революція і проголошення незалежності в Угорщині
18 жовтня: затвердження гетьманським урядом виборів керівництва та викладачів Катеринославського університету (заснування університету).
18 жовтня: Створення у Львові Української національної ради — політичного представницького органу українського народу в Австро-Угорщині.
19 жовтня: Українська Національна Рада у Львові проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Національної Ради, яким став Євген Петрушевич.
29 жовтня — 4 листопада У Москві проходить I з'їзд союзів робочої і селянської молоді. Утворення комсомолу.
31 жовтня: група молодих українських офіцерів на чолі з капітаном корпусу Українських січових стрільцівДмитром Вітовським увечері силами українських солдатів австрійських частин Львова взяли місто в свої руки
Листопад
1 листопада: «Листопадовий чин» у Львові. Близько півтори тисячі озброєних солдатів та офіцерів австрійської армії українського походження захопили австрійське управління провінцією, штаб австрійського військового командування, Сейм, центр міста, вокзал, пошту, казарми поліції та армії. Після полудня відбулася формальна передача влади від цісарського намісника УНРаді, а сама УНРада проголосила себе «найвищою державною владою» в Українській державі. Однак українці не змогли поставити все місто під свій повний контроль. Вранці 1 листопада польські політичні лідери проголосили мобілізацію у Львові й стали готувати оборону західної частини міста
1 — 9 листопада: Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами
3 листопада: Буковинське народне віче в Чернівцях. Його учасники ухвалили рішення про входження Північної Буковини до складу Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) й заявили про своє прагнення об'єднатися з Великою Україною.
Початок революції у Німеччині. Регентська рада у Польщі оголосила незалежність країни.
6 − 12 листопада: окупація Північної Буковини румунськими військами.
9 листопада: УНРада сформувала на Галичині Тимчасовий державний секретаріат (пізніше — Рада державних секретарів ЗУНР) на чолі з Костем Левицьким
11 листопада: Комп'єнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій. Фактичне закінчення Першої світової війни.
територія Північної Буковини передана до складу Румунії
проголошення незалежності Польщі від панування Російської імперії, Королівства Пруссії та Австрійської імперії
13 листопада: УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». Також було проголошено про створення Галицької армії.
На засіданні Українського національного союзу сформовано Директорію у складі В. Винниченка (голова), С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського. На оголошення гетьманом нового державного курсу УНС оголосив про повстання проти влади гетьмана
У зв'язку з підписанням перемир'я між союзниками і Німеччиною радянський уряд оголошує про анулювання Брестського мирного договору.
14 листопада: Гетьман Павло Скоропадський призначає новий уряд і проголошує акт федерації з майбутньою небільшовицькою Росією.
Урочисте відкриття Таврійського університету у Сімферополі.
15 листопада: у Сімферополі пронімецький уряд М. А. Сулькевича передає владу земському уряду на чолі з С. С. Кримом
17 листопада: створення у Радянській Росії групи військ Курського напряму
18 листопада: Мотовилівський бій під Києвом: загони січових стрільців Директорії на чолі з Є.Коновальцем і А.Мельником розбили загони гетьмана П.Скоропадського і рушили на Київ.
21 −22 листопада: Польське повстання у Львові; польські війська оволоділи містом. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а наприкінці грудня — до Станіслава.
22 листопада: Маріуполь, який залишили німецькі війська, захопив білокозачий загін полковника Жирова.
23 листопада: невдала спроба петлюрівців оволодіти Катеринославом, який залишився в руках 8-го гетьманського корпусу.
24 листопада: заснування урядом П.Скоропадського Академії наук України.
25 листопада: вторгнення англо-французького військового флоту у Севастопольській порт. Початок інтервенції країн Антанти.
27 листопада: французькі війська з'явились в Одесі.
Початок Катеринославського походу 8-го гетьманського корпусу (близько 1 000 осіб) на чолі з І. М. Васильченком на Перекоп з метою з'єднання з частинами Добровольчої армії (27 листопада — 2 січня).
29 листопада — Маніфест про відновлення Радянської влади в Україні.
Грудень
Українська держава:
Антиурядові повстання.
Похід Директорії на Київ
Наступ поляків на Холмщину й ЗУНР
Наступ більшовиків на Східну Україну
Наступ румунів на Буковину
3 грудня: утворення Всеукраїнської Надзвичайної комісії — ВУНК
6 грудня: десант англо-французьких військ у Маріуполі.
12 грудня: Угода між Директорією та командуванням німецьких військ в Україні
14 грудня: Евакуація німецьких військ з Києва. Війська С.Петлюри (Осадний корпус Коновальця) вступили до столиці. Гетьман П.Скоропадський підписав акт про відмову від влади і втік до Німеччини разом з відступаючими німецькими загонами.
Грудень: загони М.Григор'єва оволоділи Херсоном, Миколаєвом, Очаковим та Олешками.
18 грудня: білогвардійські загони за підтримки французьких військ вступили в бій з українським гарнізоном в Одесі й змусили його покинути місто
24 грудня: Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну — фактичний початок Другої радянсько-української війни 1919—1920 рр.
26 грудня: Директорія призначила уряд УНР, до складу якого увійшли представники усіх політичних партій, що об'єдналися в УНС. Очолив уряд соціал-демократ В. Чеховський.
27-29 грудня: загони петлюрівців вибиті з Катеринослава махновцями.
31 грудня: Петлюрівці під командуванням Самокиша відбили Катеринослав, а Н.Махно повернувся до Гуляйполя.
1919 рік
Січень
1 січня: Утворення Білоруської радянської соціалістичної республіки (БРСР)
3 січня: Війська Директорії вибиті більшовиками з Харкова
4 січня: утворення Українського фронту у Курській губернії.
Початок наступу білогвардійських частин проти більшовиків на Північному Кавказі, розгром червоних 11-ї та 12-ї армій і оволодіння Північним Кавказом.
8 січня: злиття Добровольчої армії з Всевеликим Військом Донським і загонами кубанських козаків;— утворення Збройних сил Півдня Росії на чолі з генералом А. І. Денікіним.
11 січня — Вводиться продовольча розкладка: селяни зобов'язані здавати надлишки хліба державі
12 січня: Директорія під натиском Червоної армії залишила Чернігів.
23 січня: в Києві відкрився Трудовий конгрес, який ратифікував акти соборності, висловився за підготовку закону про вибори всенародного парламенту і наділив Директорію верховною владою в республіці.
23 — 31 січня: Хотинське антирумунське повстання.
26 — 27 січня: більшовицькі загони ліквідували владу Директорії в Катеринославі.
14 лютого — Декрет РНК РРСФР про перехід всіх земель у власність держави і про перехід «від одноосібних форм землекористування до товариських»
15 лютого: формування Н.Махно були включені до складу 1-ї бригади 3-ї дивізії РСЧА під командуванням П.Дибенка
17 лютого: Рада Оборони РРФСР ухвалює постанову про ліквідацію Донецько-Криворізької республіки.
18 лютого: петлюрівський отаман полковник Микола Григор'єв перейшов на бік більшовиків і погодився зі своїм загоном увійти до складу Задніпровської української радянської дивізії як 1-ша Задніпровська бригада (іншою бригадою командував Н.Махно)
19 лютого: польські збройні загони зайняли Білосток, який залишили німці.
у Вапнярці командування Південно-Західного фронту, відрізаного від решти армій УНР, створило революційний комітет, який заявив про свій перехід на радянську платформу
27 березня: рейд Н.Махна як червоного командира на Маріуполь і оволодіння містом.
Квітень
6 квітня: більшовики захопили Одесу, звідки евакуювались війська Антанти
10 квітня: встановлення радянської влади у Сімферополі
19 квітня — Почалося Чорноморське повстання на французькому флоті; війська Антанти незабаром евакуюються з Криму
29 квітня: більшовики оволоділи Севастополем.
командувач Волинської групи армії УНРВ. Оскілко спробував здійснити в УНР державний переворот: заарештувавши членів уряду, він проголосив себе головним отаманом армії УНР. Заколот провалився.
Травень
4 травня: початок денікінського наступу на Царицинському напрямку
7 травня: спроба арешту М.Григор'єва і початок його антибільшовицького заколоту. Єврейський погром у Єлизаветграді. Початок наступу М.Григор'єва на Київ, Катеринослав і Полтаву
9 травня: С. Петлюра був обраний головою Директорії
14 травня: 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера, сформована у Франції для боротьби з більшовиками, розгорнула наступ на північно-західній Волині проти військ УНР. Директорія та уряд УНР з залишками армії змушені були відступити на територію ЗУНР (ЗОУНР)
Більшовики під командуванням В. М. Примакова відбили Катеринослав у М.Григор'єва.
19 травня: початок наступу армій А. І. Денікіна на Донбаському напрямку і на Волгу
21 травня: загони отамана М.Григор'єва розбиті на підступах до Києва.
23 травня: після відходу з Маріуполя загонів Н.Махна містом заволоділи денікінці.
24 травня: Укладення перемир'я між Армією УНР і Польщею.
25 травня: Рада оборони України за командою Леніна і Троцького ухвалила рішення «Ліквідувати махновщину у стислі терміни».
Червень
4 червня: Проголошення Холодноярської республіки на чолі з В. Чучупаком
6 червня: за непідпорядкування Лев Троцький оголосив Нестора Махна поза законом. Тимчасовий розрив Н. Махна з більшовиками і початок його відступу у Центральну Україну
уряд УНР повернулося на свою територію, відбиту в результаті контрнаступу (Старокостянтинів — Проскурів — Кам'янець-Подільський). Місцем його резиденції став Кам'янець-Подільський.
9 червня: в Проскурові отаман П. Болбочан спробував заволодіти Запорізьким корпусом й з його допомогою здійснити заколот проти Петлюри. На наступний день Болбочан був заарештований, а 28 червня розстріляний
20 червня: військова делегація УНР на чолі з генералом С. Дельвігом підписала у Львові тимчасовий договір з представниками польської армії про припинення військових дій, встановлення між польською і українською арміями демаркаційної лінії. Є.Петрушевич (диктатор ЗУНР) не визнав договору про перемир'я з поляками, бо на початку червня Галицька армія успішно почала Чортківську операцію.
21 червня: Декрет ВУЦВК про входження Червоної Армії України в єдину Червону Армію радянських республік.
7−28 червня: Чортківський наступ УГА — тимчасове звільнення частини Галичини (з Тернополем) від поляків.
9 червня: очільник уряду ЗУНРЄвген Петрушевич отримав диктаторські повноваження.
25 (або 29) червня: Найвища Рада Антанти, побоюючись наступу більшовиків за р. Збруч, погодилась на тимчасову окупацію польськими військами Східної Галичини, тимчасово залишивши юридичні права над цією територією за союзними державами.
23 (27?) серпня: денікінські війська зайняли Одесу.
24 серпня: Загони армії УНР заволоділи Фастовим, Білою Церквою і Васильковим
29 серпня: польські війська оволоділи Бобруйськом.
30 серпня: частини Армії УНР і УГА вступили до Києва — одночасно з військами Денікіна. З метою уникнення конфлікту з білогвардійцями Генерал Антін Кравс на вимогу генерала М. Бредова вивів свої війська з Києва.
Вересень
1 вересня: Нестор Махно проголошує створення «Революційної повстанської армії України» (РПАУ)
10 вересня: Сен-Жерменський мирний договір між Антантою і Австро-Угорщиною — констатував розпад Австро-Угорщини. Австрія визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії; Буковина увійшла до складу Румунії.
12 вересня: початок контрнаступу махновської Революційної повстанської армії України проти денікінців, здобуття Умані (13 вересня).
А. Денікін починає наступ на Москву. Здобуто Курськ (20 вересня) і Орел (13 жовтня.)
22 вересня: в бою під Перегонівкою (нині — Кіровоградська обл.) махновці (РПАУ) розбили білогвардійські загони денікінців і рушили в тил Добровольчої армії.
24 вересня: Директорія оголосила війну денікінцям
27 вересня: РПАУ розгромила кілька полків денікінської армії
30 вересня: денікінські війська оволоділи Воронежем.
6 листопада: на станції Зятківці за вказівкою командувача УГА генерала М. Тарнавського було підписано перемир'я між збройними силами півдня Росії і УГА. Наказом диктатора ЗОУНР ця сепаратна угода скасовувалася, а генерал Тарнавський постав перед судом.
7 листопада: більшовики звільняють від денікінців Чернігів.
16 листопада: диктатор Є.Петрушевич та уряд ЗУНР (ЗОУНР) залишили Україну
Кам'янець-Подільський захопили польські війська. С.Петлюра, на якого покладалося «верховне командування справами Республіки», виїхав в Проскурів, а члени Директорії А. Макаренко та Ф. Швець подалися за кордон.
17 листопада: в Одесі командувач ГА генерал О. Микитка підписав нову угоду з денікінцями, за якою Галицька армія переходила у повне розпорядження головнокомандуючого Збройними силами півдня Росії
Червона Армія вибиває денікінські війська з Курська.
Червона армія почала Харківську операцію з метою заволодіння Харковом
21 листопада: під тиском польської сторони було укладено «Договір між союзними державами і Польщею про Східну Галичину», за яким Галичина на 25 років входила до складу Польської держави, зберігаючи статус територіальної автономії. Після закінчення цього терміну статус цих земель мав визначатися шляхом самовизначення місцевого населення.
21 листопада: денікінці захопили центр повстання с.Висунськ і вчинили жорстоку розправу над місцевим населенням
24 листопада — 12 грудня — Харківська операція РСЧА: «червоні» здобули Харків
Грудень
1 грудня: українські отамани підняли повстання проти Симона Петлюри, захопивши його скарбницю.
2 грудня на нараді в Чорториї Петлюра з членами уряду вирішив перейти до партизанських форм боротьби, призначивши командуючим армією генерала М. Омеляновича-Павленка, а сам виїхав до Варшави.
6 грудня: Британський міністр закордонних справ Джордж Керзон оповістив план розмежування, згідно з яким кордон Польщі мав пройти по лінії приблизного етнічного розселення поляків — на заході; литовців, білорусів та українців — на сході («лінія Керзона»)
Перший зимовий похід (06.12.1919 — 06.05.1920) по Правобережній Україні: 5-тисячна армія УНР у складі кінноти й посадженої на вози піхоти виступила у похід денікінськими тилами. Прорвавши фронт противника між Козятином і Калинівкою, вона швидким маршем рушила на південний схід.
8 грудня: Вища рада союзників встановлює тимчасовий східний кордон Польщі по «лінії Керзона»
10 грудня: під тиском Червоної армії денікінці залишили Полтаву.
11 грудня: створено Всеукраїнський революційний комітет.
12 грудня: більшовики вибили денікінців з Харкова.
16 грудня: денікінці під тиском більшовиків залишили Київ.
13 лютого: Капітуляція денікінських частин в районі Одеси
14 лютого — 2 березня: Єгорлицька операція Кавказького фронту РСЧА проти денікінців на Північному Кавказі.
21 лютого: Створена Комісія з розробки плану електрифікації Росії (ГОЕЛРО). Планом передбачається будівництво 30 електростанцій протягом 10 — 15 років.
Березень
6 березня: поновлення наступу польських військ у Білорусі: здобуття Мозиря та Калинковичів.
21 березня: на військовій раді у Севастополі головнокомандуючим обрано генерала П.Врангеля.
27 березня: Червоні частини захопили Новоросійськ, а залишки денікінців евакуювались до Криму.
13 квітня: невдала спроба прориву частин РСЧА у Крим
21 квітня: підписання Варшавського договору між Директорією і Польщею, згідно з яким в обмін на військову допомогу Польща отримувала Галичину і Волинь, а від претензій на Наддніпрянську Україну відмовлялася на користь УНР.
підписано договір між УНР і Польщею, за яким Польща визнавала незалежність України, зобов'язувалася не укладати жодних угод з третіми країнами, ворожими Україні, визнавала за УНР право на територію східніше від границь Речі Посполитої 1772 року (тобто східніше р. Дніпро).
4 червня: Тріанонський мирний договір: Угорщина визнавала незалежність Чехословаччини і Югославії, а також передачу Чехословаччині Словаччини й Закарпатської України.
5 червня: Кіннота С.Будьонного прорвала польський фронт і розпочала наступ на Бердичів і Житомир
10 червня: через загрозу оточення 3-тя польська армія Ридз-Смігли залишила Київ і почала відступати на захід.
12 червня: 1 Кінна армія С.Будьоного вступила до Києва.
Липень
1 липня: невдалий контрнаступ поляків під Рівним.
6 — 7 липня: початок наступу військ Врангеля і зайняття Північної Таврії.
12 жовтня: польські частини оволоділи Мінськом і Молодечно. Підписання в Ризі перемир'я між РРФСР і УСРР та Польською Республікою, тим самим Польща порушила Варшавський договір з С.Петлюрою і визнала УРСР.
21 жовтня: армія УНР була інтернована польськими військами.
28 жовтня: початок наступу Червоної Армії на позиції Врангеля у Південній Україні.
Листопад
2 листопада (жовтня?): Нестор Махно підписує з більшовиками нову (Старобільську) угоду і його загони спрямовуються на штурм Криму.
7 — 17 листопада: Перекопсько-Чонгарська операціяРСЧА — захоплення махновцями і більшовиками під командуванням М. В. Фрунзе Криму; рештки білогвардійських військ під командуванням барона П.Врангеля і цивільне населення загальною кількістю близько 140 000 осіб на кораблях Антанти евакуюються до Константинополя, а згодом — до Бізерти у Тунісі.
15 листопада — загони РСЧА вступають до Севастополя, з якого перед цим до Константинополя евакуйувались білогвардійці П.Врангеля
29 листопада: Націоналізація радянською владою всіх дрібних підприємств
Грудень
28 грудня: підписання договору між РРФСР та УРСР про господарський і військовий союз.
Міжвоєнний період
1921
лютий: У Петрограді, Москві та Харкові пройшли виступи робітників проти уряду Радянської Росії
8 — 16 березня: Х з'їзд РКП(б) — Ухвалення рішення про перехід до нової економічної політики (НЕПу), яка передбачає часткове відновлення приватної власності та свободи торгівлі, і підтверджує передачу землі у власність селян.
21 березня: декрет ВЦВК про заміну продрозкладки продподатком.
20 липня: до Львова прибув Є.Коновалець і очолив Начальну Команду УВО.
28 серпня: Нестор Махно з рештками своїх загонів у кількості 77 осіб перейшов румунський кордон біля Ямполя.
25 вересня: член УВОСтепан Федак здійснює у Львові замах на «Начальника держави» маршала Польщі Й.Пілсудського, під час якого було поранено львівського губернатора К.Грабовського
30 вересня: У Радянській Росії вводиться загальний військовий обов'язок.
18 жовтня: Утворення Кримської АРСР у складі РРФСР. Радянський уряд гарантує надання незалежності Криму
28 жовтня — 6 грудня: Другий зимовий похід (Листопадовий рейд) повстанських загонів армії УНР на Правобережну Україну
21 листопада: 359 полонених вояків похідної групи Армії УНР, які відмовились перейти на службу до Червоної Армії і були розстріляні 21 листопада 1921 року біля с. Базар Житомирської області.
1921—1923
Голод в Україні, на Поволжі і Північному Кавказі. Зокрема, в Україні голодувало до 7 млн осіб.
1922
3 квітня: Сталін обраний Генеральним секретарем більшовицької партії
19 травня — Створена піонерська комуністична організація для роботи зі школярами
15 жовтня: за проросійські погляди бойовики УВО у Кам'янці-Струміловій вбили поета С.Твердохліба — лідера «Української хліборобської партії», кандидата в депутати сейму.
Жовтень: до влади у Італії прийшла фашистська партія Беніто Муссоліні.
30 грудня: 1-й з'їзд Ради Союзу — Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік у вигляді конфедерації Росії, Білорусії, України і Закавказької Федерації. Обрано ВЦВК на чолі з М.Калініним.
1923
9 лютого — у Лук'янівській в'язниці Києва засуджені отамани Холодного Яру підняли повстання (всього 38 діячів повстанського руху), захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій. Хто не загинув під час повстання, був розстріляний ГПУ.
12 квітня: Постанова ВУЦВК про адміністративно-територіальну реформу в УРСР — створення округів і районів замість повітів і волостей.
17 — 25 квітня: XII з'їзд РКП(б) — проголошено курс на «коренізацію» (залучення до партії і державного апарату представників корінних народів)
14 травня — Територія Східної Галичини офіційно передана Лігою Націй до складу Польщі за умови вирішення українського питання: надання українцям Польщі автономії. Попри це, польська влада знехтувала цими зобов'язаннями; натомість активно проводила політику колонізації, асиміляції і загального утиску українського населення краю.
Жовтень: відкриття першої радіостанції в Україні(Харків)
5 листопада: невдалий замах на президента ІІ Речі Посполитої С. Войцеховського, вчинений членом УВО Ольшанським у Львові
1925
15 січня: Лев Троцький подає у відставку з поста наркома по військових і морських справ. 26 січня на його місце призначений М. Фрунзе, якого в тому ж році змінить К. Ворошилов.
Постанова ВУЦВК про впровадження замість губерній і повітів округів і районів: замість 12 губерній, 102 повітів і 1989 волостей створено 41 округ у складі 680 районів; також було утворено 12 національних районів.
28 квітня: напад УВО на головну пошту Львова — «експропріаторам» дісталось 100 000 злотих (25 000 дол. США)
23 вересня: В СРСР прийнято Закон про обов'язкову дворічну військову службу.
18-31 грудня: XIV з'їзд РКП(б), яка бере назву Всесоюзна Комуністична партія (більшовиків) — ВКП(б). Безуспішні нападки «нової опозиції» (Л. Каменєв і Г. Зінов'єв) на Сталіна. Каменєв переведений в кандидати в члени Політбюро, Зінов'єв втрачає контроль над Ленінградською партійною організацією, чистка якій доручена С. Кірову. Сталін висловлює ідею прискореної індустріалізації.
1926
12 травня: Ю.Пілсудський за допомогою військової сили здійснив у Польщі державний переворот, добився відставки президента Войцеховського і прем'єра уряду В. Вітоса.
1 жовтня: Відкриття у Києві театру опери та балету.
15 жовтня: відкриття Київського російського драматичного театру.
19 жовтня: вбивство польського шкільного куратора-шовініста Собінського, вчинене членом УВО Р.Шухевичем. За іншими даними — вбивство вчинене членом УВО Богданом Підгайним, який здійснив єдиний постріл у голову. Роман Шухевич був його співучасником, але у нього заклинив револьвер.
23 жовтня: Л. Троцький і Л. Каменєв виключені з Політбюро ЦК ВКП(б), Г. Зінов'єв зміщений з поста голови Виконкому Комінтерну.
21 жовтня: на Пленумі ЦК ВКП(б) Л. Троцький і Зінов'єв виключені зі складу ЦК.
14 листопада: на Пленумі ЦК ВКП(б) Л. Троцький і Г.Зинов'єв були виключені з партії, Л. Каменєв і X. Раковський — з членів ЦК.
2-19 грудня: XV з'їзд ВКП(б) — виробив програму колективізації сільського господарства; довершив розгром опозиціонерів. З партії виключені 75 діячів «троцькістсько-зінов'євського блоку» (серед них Л. Каменєв, Г. П'ятаков, К. Радек і X. Раковський), а також прихильники групи «демократичного централізму».
1928
18 травня — 6 липня: Шахтинська справа — 53 інженера і технічних фахівця Донбасу звинувачено в саботажі. Винесено 11 смертних вироків, 5 осіб розстріляні.
4 — 12 липня: Пленум ЦК ВКП (б), на якому 9 липня Сталін виступає з промовою "Про індустріалізацію і хлібну проблему. «Праві» (М. Бухарін, Томський, Риков) різко критикують економічну політику Сталіна за відмову від продовження непу.
1 жовтня: у СРСР затверджено перший п'ятирічний план розвитку народного господаства країни
28 листопада: створення на Одещині першої в СРСР машинно-тракторної станції.
1929
29 січня — 3 лютого: перший Конгрес Українських націоналістів у Відні. Створення Організації українських націоналістів (ОУН) внаслідок об'єднання УВО і студентських націоналістичних спілок; обрання головою проводу ОУН Є.Коновальця.
31 січня: після заслання в Алма-Ату Л.Троцького вислано за межі СРСР.
7 — 15 травня: 11-й Всеукраїнський з'їзд Рад. Ухвалення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства УРСР. Ухвалення нової Конституції УРСР.
18 вересня: випуск першого радянського комбайну на запорізькому заводі «Комунар»
30 вересня: пуск найпотужнішої в СРСР печі № 4 на Макіївському металургійному заводі.
10-18 листопада: На пленумі ЦК ВКП(б) Микола Бухарін знову звинувачений в «правому ухилі» разом з двома іншими лідерами — Риковим і Томським (26 листопада всі троє публікують заяву, в якому визнають свої погляди помилковими). На пленумі було взято курс на прискорене проведення колективізації, ухвалено рішення про створення Наркомзему (утворений в грудні того ж року; наркомом призначено Я.Яковлєва).
27 грудня: Й.Сталін заявляє про початок суцільної колективізації і про перехід до політики «ліквідації куркульства як класу».
1 травня: випуск першої продукції Маріупольським трубопрокатним заводом.
1 червня — вбивство одного з лідерів закарпатських москвофілів Євменія Сабова, вчинене молодим націоналістом Федором Тацинцем в Ужгороді
26 червня — 3 липня: XVI з'їзд ВКП (б) — розгром «правої опозиції», Томський виведений з Політбюро. До складу Політбюро входять Й. Сталін, К. Ворошилов, Л. Каганович, М. Калінін, С.Кіров, С.Косіор, В.Куйбишев, В. Молотов, А. Риков, Я.Рудзутак.
З'їзд партії стверджує гасло «П'ятирічку — за 4 роки», наполягає на необхідності продовжувати колективізацію, приділяючи при цьому першочергову увагу технічному прогресу.
16 липня: початок масової антипольської акції саботажу і підпалів, організованої проводом ОУН
14 серпня: Постанова ЦВК і РНК СРСР про обов'язкову загальну початкову освіту.
Вересень: постанова ВУЦВК та Раднаркому УРСР про ліквідацію округів і перехід до районної системи адміністративного поділу.
16 вересня — 30 листопада: «Пацифікація» у Галичині — репресивна антиукраїнська акція польського уряду, здійснена силами армії та поліції у відповідь на «саботажну» акцію ОУН у липні-жовтні.
25 січня: СРСР і Польща підписують Договір про ненапад.
лютий: впровадження трудових книжок для працівників промисловості
29 серпня: вбивство за антиукраїнську діяльність посла польського сейму Т. Голувка, вчинене бойовиками ОУН Василем Біласом і Дмитром Данилишиним в Трускавці, організацією атентату займався Роман Шухевич;
11 жовтня: в СРСР ухвалено рішення про повну ліквідацію приватної торгівлі
1932
9 лютого: Постанова ВУЦВК про утворення в УРСР областей з поділом на райони; 27 лютого — створення Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської областей.
22 березня: вбивство комісара львівської поліції Чеховського, вчинене бойовиком ОУН Юрієм Березинським, організацією атентату займався Р. Шухевич
7 серпня: В СРСР прийнято закон про охорону власності підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної власності, що посилює відповідальність за його порушення, аж до смертної кари (за великі розкрадання).
6 грудня: Влада УРСР звинуватила куркулів і контрреволюціонерів у зриві хлібозаготівель
27 грудня: В СРСР введена система внутрішніх паспортів (відмінена після революції), яка дозволяє контролювати і обмежувати міграцію міського населення, особливо робітників. Колгоспникам паспорти не видаються, і вони таким чином знову «прикріплюються» до землі.
1932—1933
Голодомор в УРСР і на Північному Кавказі. В УРСР, зокрема, від голоду загинуло близько 4 млн осіб (існують різноманітні методики підрахунку і, відповідно, різні оцінки втрат населення). Цей голодомор визнано геноцидом українського народу, з чим також погодились 24 країни (на 2010 рік)
1933
19 січня: Повернення в СРСР до системи обов'язкових поставок колгоспами зерна державі (за нормами і цінами, які призначаються державою).
30 січня: влада у Німеччині переходить до рук нацистів на чолі з А.Гітлером.
10 червня: пуск Дніпровського алюмінієвого заводу
7 липня: Самогубство українського більшовика М. Скрипника. Чистка серед національних кадрів в Україні.
11 серпня: пуск першої доменної печі на маріупольському заводі «Азовсталь»
10 жовтня: пуск Запорізького заводу феросплавів
22 жовтня: вбивство радянського дипломата О.Майлова на знак протесту проти Голодомору в УРСР, вчинене бойовиком ОУНМ. Лемиком у будівлі радянського консульства у Львові
16 листопада: пуск першої доменної печі на запорізькому заводі «Запоріжсталь»
25 листопада: Здійснено запуск першої радянської ракети з рідинно-реактивним двигуном «ЖРД-Х».
1934
18 — 23 січня: XII з'їзд КП(б)У. Постанова про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва.
23 січня: пуск Харківського турбінного заводу.
26 січня — 10 лютого: XVII з'їзд ВКП(б), т. зв. «з'їзд переможців». Компроміс Сталіна з помірними членами Політбюро. Колишні опозиціонери виступають з самокритикою (М. Бухарін обраний кандидатом в члени ЦК). У новий Секретаріат входять Й.Сталін, Л.Каганович, А.Жданов і С.Кіров (особливо відзначений з'їздом). Склад Політбюро: члени — Й.Сталін, В.Молотов, Л.Каганович, К.Ворошилов, М.Калінін, Г.Орджонікідзе, В.Куйбишев, С.Кіров, А.Андрєєв, С.Косіор; кандидати в члени — А.Мікоян, В.Чубар, Г.Петровський, П.Постишев, І.Рудзутак. Ліквідовано Робітничо-селянську інспекцію (рос."Рабкрин").
Квітень-травень: подовження на 10 років Пактів про ненапад між СРСР та Польщею, Латвією, Литвою, Естонією, Фінляндією
8 червня: В СРСР прийнято Закон «про зраду батьківщині», яким, зокрема, передбачена смертна кара і колективна відповідальність членів сім'ї
14 червня: арешт на чесько-польському кордоні С.Бандери
15 червня: вбивство членом ОУН Г.Мацейком у Варшаві міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького. Внаслідок цього розпочалися репресії і арешти українських націоналістів.
17 червня: Президент Польщі І.Мосцицький видав розпорядження про створення концентраційного табору в Березі-Картузькій на Берестейщині, де утримувались переважно полонені українські націоналісти.
24 червня: перенесення столиці УРСР: переїзд партійних і радянських органів УРСР з Харкова до Києва.
27 липня: вбивство директора філії Академічної гімназії у Львові І. Бабія за співпрацю з польською владою, вчинене бойовиком ОУН Миколою Царем.
10 липня: Передача функцій поліції і державної безпеки, що належали ОГПУ, Народному комісаріату внутрішніх справ (НКВС), який реорганізованій під керівництвом Г.Ягоди. НКВС бере на себе також управління системою таборів, що бурхливо розвивається
28 вересня: урочисте відкриття першої черги Новокраматорського заводу важкого машинобудування.
1 грудня: Вбивство в ЛенінградіС. М. Кірова членом партії Л. Ніколаєвим, вчинене, найімовірніше, за вказівкою Сталіна. Воно стає сигналом до застосування надзвичайних заходів і терору також і по відношенню до більшовиків. Увечері того ж дня приймається указ про введення прискореної судової процедури і про негайне приведення у виконання смертних вироків. Протягом декількох днів в Ленінграді, Москві та Києві без суду розстріляно чимало так званих «білогвардійців» і політичних в'язнів. 16 грудня — арешт Л. Каменєва і Г. Зінов'єва.
31 серпня: встановлення донецьким забійником Стахановим рекорду з видобутку вугілля. Початок стаханівського руху.
18 листопада — 13 січня 1936: Варшавський процес над 12-ма українськими націоналістами, зокрема було засуджено і С.Бандеру, а Р.Шухевич притягувався як свідок.
1936
Пуск Харківського станкобудівного заводу.
25 травня: у Львові розпочався процес «Степана Бандери» над 21 членом Крайової Екзекутиви ОУН, звинувачуваних у терористичній діяльності, зокрема С.Бандера отримав друге довічне ув'язнення
19-24 серпня: Перший відкритий процес в Москві — т. зв. «Процес 16-ти» (в їх числі Г. Зінов'єв, Л. Каменєв, Г. Євдокимов і І. Смирнов). Звинувачені в створенні «терористичного троцькістсько-зінов'євського центру», всі 16 підсудних визнаються в тому, що підтримували зв'язок з Троцьким, були співучасниками вбивства Кірова, готували змову проти Сталіна та інших керівників. Вони дають свідчення проти Н. Бухаріна, О. Рикова і М. Томського. Всі засуджені до смертної кари і розстріляні 25 серпня.
25 листопада — 5 грудня: Надзвичайний 8-й з'їзд Рад СРСР, ухвалення нової Конституції СРСР. У ній більше не міститься обмежень загального виборчого права, гарантована свобода особистості, підтверджені керівна роль партії, плановий характер економіки і колективізація сільського господарства. Союзним республікам гарантується рівноправність, а їх число збільшується з 7 до 11: Казахстан і Киргизія з автономних стають союзними республіками, а Закавказька федерація розділена на три окремі республіки — Вірменію, Азербайджан і Грузію. Загальним голосуванням обирається на 4 роки вищий орган влади — Верховна Рада, що складається з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей. Голова Президії Верховної Ради виконує функції глави держави. Розгорнута широка пропагандистська кампанія, в ході якої прославляється «найдемократичніша в світі» (за словами Сталіна) Конституція, складена під керівництвом Н. Бухаріна.
1937
23-30 січня: В СРСР проходить суд над Карлом Радеком і 16 іншими видними комуністами, звинуваченими в організації змови з участю Троцького, Німеччини та Японії. Це другий відкритий московський процес («процес 17-ти», серед яких Г. П'ятаков, К. Радек, Л. Серебряков, Г. Сокольников). «Антирадянському троцькістському центру» пред'явлені нові звинувачення: саботаж в промисловості, шпигунство на користь Німеччини і Японії. Обвинувачені визнаються в усьому і дають свідчення проти Н. Бухаріна і А. Рикова. 13 осіб засуджено до смертної кари (в тому числі Г. П'ятаков і Л. Серебряков), четверо — до різних термінів ув'язнення (К. Радек і Г. Сокольников засуджені на 10 років).
25 — 30 січня: Надзвичайний 14-й Всеукраїнський з'їзд Рад, ухвалення нової конституції УРСР.
Травень: Ініціатива П.Ангеліної з Старобешевського району Донецької області щодо всесоюзного соціалістичного змагання жіночих тракторних бригад.
Січень: Микита Хрущов призначається першим секретарем Компартії України (замість С.Косіора) і займає місце П.Постишева серед кандидатів у члени Політбюро.
2-13 березня: Третій відкритий політичний судовий процес в Москві («процес 21-го»), на якому з'єднані такі різні особистості, як «праві» М. Бухарін і О. Риков, троцькіст X. Раковський і колишній глава НКВС Г. Ягода. Цьому «правотроцькистського антирадянського блоку» були пред'явлені звинувачення в організації змови проти Леніна і Сталіна, вбивство Кірова, Куйбишева і Горького, саботажі і зраді. Всі обвинувачені засуджені до смерті і розстріляні, крім трьох (серед яких X. Раковський, який буде розстріляний 11.09.1941)
11-13 березня аншлюс Австрії нацистською Німеччиною
3 червня: на базі Донецької області створено Сталінську і Ворошиловградську.
11 липня-11 серпня: збройний радянсько-японський конфлікт біля озера Хасан на Далекому Сході.
27 серпня: Другий Великий Збір Українських Націоналістів у Римі, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді Голови Проводу Українських націоналістів (ПУН).
29 — 30 вересня — укладання Мюнхенської угоди Між Німеччиною, Італією, Великою Британією і Францією, згідно з якою Чехословаччина мусила передати прикордонні райони (в тому числі Судети) Німеччині і Угорщині.
8 жовтня: утворення першого автономного уряду Карпатської України на чолі з А.Бродієм. (Затверджено Прагою 10 жовтня)
26 жовтня: А.Бродія, який намагався проводити проугорську політику, було усунуто з посади голови уряду і прем'єр-міністром Карпатської України обрано Августина Волошина
2 листопада: Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти Карпатської України за рішенням 1-го Віденського арбітражу передані Угорщині
10 листопада: столицю Карпатської України перенесено з Ужгорода до Хусту.
22 листопада: празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, після чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських українців.
8 грудня: Л. Берія змінює М.Єжова на чолі НКВС; помітне послаблення більшовицьких репресій.
Друга Світова війна
1939
10 січня: Утворення Запорізької, Кіровоградської, Сумської областей
14 березня: Окупація Чехії і Моравії Німеччиною, Словаччина німцями проголошена «незалежною республікою».
14 — 18 березня: Угорсько-українська війна і окупація колишньої чехословацької Закарпатської України фашистською Угорщиною.
15 березня: Сейм Карпатської України (голова — А.Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Парламентом ухвалено конституцію Карпатської України. Президентом обрано А. Волошина, який призначив прем'єр-міністром нового уряду Ю.Ревая
2 листопада: на сесії Верховної Ради СРСР прийнято закони про включення територій Західної України т Західної Білорусії до складу СРСР.
Листопад: Польський емігрантський уряд в м. Анжері (Франція) з причини передачі окупованого СРСР м.Вільно до складу Литви оголосив стан війни з Радянським Союзом
4 грудня: Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину; утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненьської, Станіславської, Тернопільської областей УРСР.
15-17 червня: згідно домовленостей з Гітлером, Червона Армія займає стратегичні пункти у Прибалтийських державах.
26 червня: В СРСР прийнято Указ, який встановлює 6-денний робочий тиждень при 8-годинному робочому дні. Прогул карається 2-4 місяцями виправних робіт. Робітник не може звільнитися за власним бажанням, а за зниження якості продукції можуть віддати під суд.
2 серпня: утворення Молдавської РСР (В тому числі до її території частково увійшла колишня Молдавська АРСР зі складу УРСР). Включення до складу УРСР Північної Буковини, Хотинського, Ізмаїльського і Аккерманського повітів Бессарабії.
7 серпня: утворення Ізмаїльської і Чернівецької областей УРСР
1941
24 лютого: Пуск Краматорського заводу важкого машинобудування.
23 — 29 червня: танкові бої в районі Луцьк-Броди-Рівне. Битва вважається найбільшою танковою битвою у світовій історії.
28 червня: Утворення УПА-«Поліської Січі» — отаман Тарас Бульба-Боровець в Сарненському районі в селі Немовичі видав свій наказ під № 1 про початок боротьби з більшовиками.
30 червня: частини 17-ї армії вермахту зайняли Львів. Ярослав Стецько скликав у Львові Українські національні збори, які проголосили відновлення Української Держави (С.Бандеру напередодні німці затримали і повернули до Кракова).
Утворення Державного комітету оборони (ДКО) у Москві.
1-24 липня: Операція «Мюнхен» — захоплення Румунією Бессарабії та Північної Буковини
5 липня: арешт С.Бандери німецькою владою. В ув'язненні Степан Бандера і деякі інші лідери українського визвольного руху знаходились до осені 1944 р.
7 липня: масове вбивство польських учених і викладачів у Львові — всього близько 45 осіб, переважно вчених Львівського університету.
7 липня — 19 вересня: Битва за Київ; завершилась перемогою німецьких військ та грандіозним оточенням радянських військ на схід від Києва — до 700 000 воїнів РСЧА.
27 липня — 28 вересня: Тирасполь-Мелітопольська операція РСЧА — відступ радянських військ у Південній Україні. В результаті відступу радянських військ Одеса була обложена румунсько-німецькими військами, Крим був відрізаний від основних сил Червоної армії.
15 вересня: німецькі війська біля Києва замкнули кільце навколо 5, 21, 26 і 37 радянських армій. В оточенні опинилося і управління Південно-Західного фронту.
Розпочались масові арешти гітлерівцями членів ОУН-Бандери по всій території України та в еміграції.
19 вересня: німецькі війська увійшли до Києва. При цьому у Київському оточенні потрапило у полон близько 600 тисяч червоноармійців.
29-30 вересня: у Києві у Бабиному Яру німецькі окупанти розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. Всього у 1941-43 рр. у Києві було знищено близько 100 000 осіб, 2/3 з яких — євреї.
4 грудня: у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим польській лондонський еміграційний уряд фактично визнав радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року
5 грудня: початок радянського контрнаступу під Москвою
Грудень: Арешт гестапо у Києві членів Української національної ради, зокрема О.Теліги і О.Ольжича, які в подальшому були страчені у Бабиному Яру разом з сотнями українських активістів, переважно членів ОУН(м).
26 листопада: ухвалення 1-м з'їздом народних комітетів Закарпаття маніфесту про вихід зі складу Чехословаччини і входження до складу УРСР.
1945
4 — 12 лютого: Кримська (Ялтинська) конференція у Лівадії керівників союзних держав (Ф.Рузвельта, В.Черчилля та І.Сталіна): попередні домовленості про повоєнний устрій Європи. Серед іншого, між СРСР і західними союзниками було погоджено східний кордон Польщі, який мав проходити вздовж «лінії Керзона» з відхиленням від неї в деяких районах від п'яти до восьми кілометрів на користь Польщі; також було погодження прийняття у члени майбутньої ООН (крім саме СРСР) УРСР і БРСР
Березень: початок формування Української національної армії.
17 липня: у Потсдамі розпочалась конференція голів держав-переможниць у 2-й Світовій війні (Г.Трумена, Й.Сталіна та В.Черчилля), на якій обговорено плани повоєнного устрою Європи.
2 вересня: капітуляція Японії — закінчення 2-ї Світової війни.
8 березня: На Соборі уніатської церкви у Львові проголошується про розрив унії з Римом і про перехід греко-католиків до православ'я.
15 березня: Перетворення Раднаркомів на Ради Міністрів СРСР та союзних республік.
22 червня: утворення Закарпатської області.
15 листопада: Введено в навчальний процес новий, наближений до російського, український правопис, схвалений 8 травня 1945 постановою Ради Міністрів УРСР.
10 лютого: згідно мирним договорам, підписаним в Парижі, зокрема, Румунія передає Бессарабію і Північну Буковину СРСР, але зберігає в своєму складі Трансільванію
3 березня: пуск першого агрегату поновленого ДніпроГЕСу
28 березня: у засідці УПА загинув віце-міністр оборони Польщі генерал-полковник К.Сверчевський, його загибель стала офіційним приводом для початку операції «Вісла»
3 жовтня: пуск першої черги поновленої Запоріжсталі.
14 жовтня: постанова Радміна СРСР про відміну карткової системи на товари.
25 листопада — 15 грудня: Лондонська конференція великих держав по Німеччині закінчується провалом. «Нарада останнього шансу» призвела до остаточного розриву між «Сходом» і «Заходом».
14 грудня: Постанова Уряду СРСР про скасування карткової системи на продовольчі і промислові товари і про грошову реформу (шляхом обміну грошей), що дозволила зупинити інфляцію і спекуляцію.
1948
31 січня: Гасин Олекса, полковник, шеф головного штабу УПА загинув у Львові.
14 травня: була підписана Декларація про незалежність Ізраїлю, у витоків якого стояло багато вихідців з України.
Березень: студенти Харківського університету відмовилися складати іспити російською мовою. Тоді 1350 з них було репресовано, а 273-х студентів на закритому засіданні суду було засуджено до смертної кари і розстріляно
Введення в дію першого в УРСР телевізійного центра у Києві.
1952
Відкриття планетарію у Києві.
1953
5 березня: Смерть Генерального секретаря КПРС І. В. Сталіна. 6 березня Раду Міністрів СРСР очолив Г. Маленков. Новим Генеральним (Першим) Секретарем незабаром (у вересні) став М. С. Хрущов
14 травня: Підписано Варшавський договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між СРСР і прорадянськими державами Східної Європи, що передбачає утворення єдиного військового командування зі штабом в Москві і розміщення радянських військ на території країн-учасниць
жовтень-листопад: антирадянське повстання в Будапешті; подавлене радянськими військами.
1 листопада: Угорщина заявила про вихід з Організації Варшавського договору; 4 листопада: до Угорщини введено радянські війська.
1957
лютий: реабілітація деяких національностей (чеченці, балкарці, карачаєвці, калмики, інгуші) Північного Кавказу, початок їх повернення із заслання на батьківщину.
22 травня: Микита Хрущов заявляє, що СРСР повинен за 4 роки перегнати США по виробництву м'яса, молока і масла.
22-29 червня: Пленум ЦК (який скликано на вимогу лідера КПРС) затверджує Хрущова на посаді першого секретаря і засуджує фракційну діяльність «антипартійної групи». В. Молотов, Г. Маленков, Л. Каганович і «той, що до них примкнув» Д. Шепілов виключені з Президії та з ЦК. У нову Президію ЦК обрані 15 членів (серед них Л. І. Брежнєв, Ф. Козлов та Г. Жуков, які входять в число 9 прихильників Хрущова), А. Косигін обраний кандидатом в члени ЦК.
4 липня В СРСР Молотов, Шепілов і Маленков виключені з членів Президії ЦК КПРС.
3 листопада: запуск в СРСР першого в світі штучного супутника (серед розробників — С. П. Корольов, В. П. Глушко)
6 листопада: відкриття в Києві Меморіального комплексу парку Вічної Слави
1958
25 грудня: Закон про основи кримінального законодавства СРСР і союзних республік: скорочені терміни ув'язнення, скасовано поняття «ворог народу», притягнення до кримінальної відповідальності передбачено вже не з 14, а з 16 років, смертна кара визнана винятковою і тимчасовим заходом покарання, термін позбавлення волі не може перевищувати 15 років (а не 25, як раніше). Табори перейменовані в виправно-трудові колонії, а ГУЛАГ — в ГУВТК.
1959
27 січня — 5 лютого: Позачерговий XXI з'їзд КПРС. Хрущов заявляє про те, що СРСР розпочинає будівництво комунізму
13 листопада: введення в дію Новокриворізького ГЗК
4 грудня: пуск першого агрегату Кременчуцької ГЕС.
1960
12 лютого — пуск першого в УРСР ядерного реактора в Києві
11 липня: введення в дію найпотужнішої в світі установки безперервного розливу сталі на Донецькому металургійному заводі.
16 вересня: заснування в Києві Інституту геофізики АН УРСР
17-31 жовтня: XXII з'їзд КПРС у Москві: зокрема, прийнято Статут КПРС, який, у тому числі, містив Моральний кодекс будівника комунізму; прийнята Третя програма КПРС; затверджений з'їздом текст Програми завершує знаменита фраза (згодом вилучена): «Партія урочисто проголошує: нинішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі!». Нові викриття Сталяна, 31 жовтня його тіло було винесено з мавзолею і поховано поруч.
24 жовтня: на стартовому майданчику космодрому Байконур за півгодини до першого пуску вибухнула ракета Р-16. За різними даними, в результаті аварії загинули від 74 до 126 осіб, це найбільша катастрофа в історії ракетної техніки
5 листопада: Успішно завершені досліди безперервного управління складним хімічним процесом на відстані протягом 48 годин. Електронна обчислювальна машина «Київ», що знаходиться в обчислювальному центрі АН УРСР, регулювала зі столиці України роботу агрегату на Слов'янському содовому комбінаті, в 630 кілометрах від Києва.
6 листопада: пуск першої черги Київського метрополітену.
2 грудня: пуск найпотужнішої в світі доменної печі на Криворізькому металургійному заводі.
9 грудня: закінчення електрифікації залізниці Москва-Донбас.
1961
13 березня: Чорний понеділок в Києві. Від 145 (за офіційними даними) до 1500 мешканців Куренівки (Бабиного Яра) загинули в селевому потоці.
12 квітня: перший політ людини (Юрій Гагарін) у космос.
1 серпня: пуск найбільшого в Європі шинного заводу у Дніпропетровську.
12 серпня: агент КДББ.Сташинський, вбивця лідерів ОУН Л.Ребета і С.Бандери, втік з дружиною-німкенею до Західного Берліна, де його в подальшому було засуджено на 8 років ув'язнення.
13 жовтня: завершення будівництва нафтогону «Дружба» на кордоні з Чехословаччиною
15 жовтня: початок експлуатації першої в СРСР відеотелефонної лінії між Києвом, Москвою і Ленінградом.
4 грудня: у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату (тоді найбільшого в СРСР)
1964
15 серпня: В Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб і тканинної терапії імені академіка В. П. Філатова вперше застосований в клінічній практиці прилад, за допомогою якого можна вузький пучок світла, що випромінюється оптичним квантовим генератором, направити в потрібну ділянку очного дна і під контролем лікаря припекти тканини на дні ока. Сітківка як би «приварюється» до судинної оболонки.
23 жовтня На Криворізькому металургійному заводі імені Леніна введений в дію найбільший в Радянському Союзі сучасний високоавтоматизований блюмінг «1300» з безперервно-заготовочним станом.
19 грудня: пуск першої черги Київської ГЕС
1965
28 травня: Постанова Ради Міністрів СРСР про заснування Донецького державного університету.
1 травня: Георгій Митрофанович Москаленко та Віктор Кукса вночі проти 1 травня 1966 р. встановили над Київським інститутом народного господарства жовто-блакитний прапор із зображенням тризуба та написом: «Ще не вмерла Україна. Ще її не вбито».
27 серпня: пуск найбільшої в Європі аглофабрики Жданівського металургійного заводу.
1 листопада: Початок серійного виробництва найбільшого у світі літака «Антей» (Ан-22)
1967
2 січня: Введення в дію Донецького заводобудівного комбінату
20 січня: Випуск мільйонного трактору на Харківському тракторному заводі.
14 березня: Указ Президії Верховної Ради СРСР про переведення на п'ятиденний робочий тиждень
1 жовтня: Радянське телебачення розпочало регулярні кольорові передачі
Листопад: В.Чорновола за правозахисну діяльність засуджено на 3 роки таборів (звільнився 1969 р.)
1968
20 серпня: війська СРСР та країн Варшавського Пакту перетинають кордони Чехословаччини задля придушення Празького повстання.
8 серпня: у Києві відкритий Інститут культури
25 жовтня: Пуск останнього агрегату Київської ГЕС.
11 (17?) серпня: в районі Дніпродзержинська зіткнулося два пасажирські літаки Ту-134А — всі 178 чоловік загинули. Літаки зіштовхнулись на висоті 9—10 тис. м. Один тримав курс з Ташкента до Мінська (на його борту був головний склад футбольної команди «Пахтакор»), а другий з Воронежа до Кишинева. Версія катастрофи — диспетчер несвоєчасно перевів один з літаків на іншу висоту.
16 вересня: В Афганістані зміщений глава держави Таракі — новим керівником став заступник прем'єр-міністра Хафізулла Амін. Таракі було таємно вбито 9 жовтня.
26 жовтня: завершення будівництва Каховського каналу.
12 грудня: Політбюро ЦК КПРС ухвалило рішення про введення військ в Афганістан.
24 грудня: початок введення радянських військ у Афганістан (виведені 1989 р.)
25 січня: помер член Політбюро Михайло Суслов — головний ідеолог радянського режиму.
Травень: Пленум ЦК КПРС — ухвалення Продовольчої програми.
28 травня: урочисте святкування 1500-ліття Києва.
10 листопада: помер Генеральний Секретар ЦК КПРС Л. І. Брежнєв. Новим головою КПРС став Ю. В. Андропов (1982—1984), при якому здійснено останню спробу вивести СРСР з кризи, навести лад у державі «зверху» шляхом підвищення дисципліни і посилення радянської законності.
17 грудня: з посади знятий «брежнівський» міністр внутрішніх справ СРСР М.Щолоков (13.12.1984 під час розслідування його діяльностя застрелився). На пост голови КДБСРСР призначається уродженець ДніпропетровськаВ. М. Чебріков.
24 грудня: Дослідний зразок найбільшого серійного вантажного літака у світі Ан-124 «Руслан» здійснив перший політ.
1983
Заснування у Києві Інституту серцево-судинної хірургії
1984
13 лютого: після смерті Ю. В. Андропова (9 лютого) Генеральним Секретарем ЦК КПРС обрано К. У. Черненка (1984—1985)
1985
11 березня: Після смерті К. У. Черненка Генеральним секретарем ЦК КПРС обрано М. С. Горбачова.
13 квітня: на змаганнях в ПарижіСергій Бубка вперше подолав в стибках з шестом висоту 6 метрів.
23 квітня: Пленум ЦК КПРС — проголошення курсу на прискорення і перебудову.
4 вересня: смерть в ув'язненні правозахисника Василя Стуса.
1986
6 — 8 лютого: XXVII з'їзд КПРС — проголошено курс на прискорення і демократизацію радянського суспільства.
31 серпня: біля опівночі в Цемеській бухті Новоросійська після зіткнення з вантажним судном «Петро Васєв» затонув найбільший на той час радянський туристичний лайнер «Адмірал Нахімов». З 1234 пасажирів та членів екіпажу загинуло 423 особи.
Грудень: перші неприховані націоналістичні виступи в СРСР — казахська молодь в Алма-Аті протестує проти призначення Першим секретарем компартії республіки росіянина Колбіна.
1987
Лютий: початок вірмено-азербайджанського конфлікту у Нагорно-Карабаській автономній області АзРСР
10 лютого: Радянський уряд оголошує про звільнення з в'язниць і таборів 140 політичних дисидентів. Окремі акти звільнення з тюрем та обміну відмічалися з 1986 р.
21 жовтня: Пленум ЦК КПСС — 1-й секретар Московського ГК партії Б.Єльцин виступив з критикою перебудови; Г.Алієв виведений з Політбюро. 11 листопада Єльцин знятий з посади 1-го секретаря МГК.
4 грудня: поновив роботу 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС
Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського краю»
1988
13 лютого: Степанакерт (НКАО) — вірменське населення на мітингу виступило проти влади Азербайджанської РСР і за приєднання до Вірменської РСР.
22 лютого: перша збройна вірмено-азербайджанська сутичка в НКАО.