Хім'як В'ячеслав Антонович

В'ячеслав Хім'як
В'ячеслав Хім'як
В'ячеслав Антонович Хім'як
Народився	19 серпня 1949 (75 років); с. Голосків (Кептинці), нині Гуменецька громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор театру і кіно, режисер, педагог, громадський діяч
Alma mater	Київський український драматичний театр імені Івана Франка, Тернопільський педагогічний інститут
IMDb	nm14494230
	Нагороди та премії
	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Заслужений артист України
	В'ячеслав Хім'як у Вікісховищі

Хім'як В'ячеслав Антонович (нар. 19 серпня 1949(19490819), село Голосків (Кептинці) Кам'янець-Поділького району Хмельницької області) — український актор театру і кіно, режисер, педагог, громадський діяч, професор (1999). Член ЦК КПРС (1990—1991). Народний артист України (1999).

Життєпис

В'ячеслав Хім'як народився 19 серпня 1949 року в селі Кептинцях, яке нині в складі Голоскова Гуменецької громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької области України.

З 1966 року працював різноробом Кам'янець-Подільського будинку культури Хмельницької области.

Закінчив театральну студію при Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка (1969, нині національний театр, клас Б. Мешкіса, М. Досенка) і філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (1991, нині національний педагогічний університет).

19 листопада 1969 року вперше вийшов на професійну сцену Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Петровського в прем'єрі вистави «Зрадник», постановником якої був Анатолій Горчинський. У 1969—1974 роках працював актором Хмельницького обласного музично-драматичного театру.

Від 1974 року — в місті Тернопіль, актор Тернопільського обласного музично-драматичного театру імені Шевченка (нині академічний театр). Член КПРС з 1985 до 1991 року.

Від 1994 — художній керівник курсу на відділенні театрального мистецтва Тернопільського музичного училища; 1999 — професор кафедри педагогіки, 2004 — професор інституту мистецтв, від 2009 — завідувач катедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

З травня 2024 року рецензент художньо-аналітичного альманаху «Кременецький культурний контекст»^[1].

Творчість

Ролі

У театрі

Зіграв понад 100 ролей:

Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького),
Артуро Уі («Кар'єра Артуро Уі» Бертольта Брехта),
Платон («Платон Кречет» Олексія Корнійчука),
Павло Корчагін («Драматична пісня» за М. Островським),
Остап («Тарас Бульба» за М. Гоголем),
Назар («Назар Стодоля» Тараса Шевченка),
Ібрагім («Роксолана» за Павлом Загребельним),
Голубєв («Наодинці з усіма» О. Гельмана),
Лестер («Дженні Ґерхард» за Т. Драйзером),
Клавдій («Гамлет» В. Шекспіра),
Наливайко (однойменна п'єса за Іваном Ле),
Іван Барильченко («Житейське море» Івана Карпенка-Каро-го),
Доменіко («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо),
Ігнатій Падур («Маклена Ґраса» Миколи Куліша),
Отелло (однойменна драма Вільяма Шекспіра),
Майор («Дами і гусари» О. Фредро).

Фільмографія

Зв'язковий («Вишневі ночі», 1990),
Люсьєн («Полковник Шабер», 1993),
Шиманський («Час збирати каміння», 1995).

Також грав епізодичну роль у фільмі «Іван та кобила».

Режисерські роботи

«Будиночок на околиці» О. Арбузова (1979),
«Строк проживання закінчився» М. Варфоломеєва (1996),
«Додому» Л. Разумовської, «Титанік-вальс» І. Мунатеску (обидві — 1998),
«З коханням не жартують» П. де Кальдерона (2000),
«Моя професія — синьйор з вищого світу» (2002),
«Водевіль, водевіль…» М. Кропивницького, М. Старицького (2006).

Декламування

Як читець художнього слова виконує моновиставу «Душі почину і краю немає» за творами Тараса Шевченка, на літературно-мистецьких вечорах, святкових імпрезах, у концертах, по радіо читає твори Богдана Бастюка, Івана Драча, Богдана Мельничука, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Павла Тичини, Маркіяна Шашкевича, закордонних авторів.

Нагороди та премії

орден «За заслуги» III ступеня (11 грудня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України, високу професійну майстерність та активну участь у проведенні Фестивалю мистецтв України^[2];
народний артист України (6 серпня 1999) — за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки присвоїти почесні звання^[3];
заслужений артист УРСР (28 травня 1979)^[4];
обласна літературно-мистецька премія імені Степана Будного (1978)^[5];
премія СТДУ імені Амвросія Бучми (1999)^[6].

Галерея

Примітки

↑ Редакція – Kontekst kulturowy Krzemieńca (pl-PL) . Процитовано 7 січня 2025.
↑ Указ Президента України від 11 грудня 2009 року № 1032/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Тернопільської області»
↑ Указ Президента України від 6 серпня 1999 року № 965/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва Тернопільської області»
↑ Про присвоєння працівникам мистецтв почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 28 трав. 1979 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1979. — № 24. — С. 350.
Заслуженого артиста УРСР:
Хім'яку В. А. — артисту Терноп. обл.
укр. муздрамтеатру ім. Т. Г. Шевченка.
↑ В'ячеслав Хім'як — лауреат обласної премії ім. С. Будного в галузі літератури і мистецтва // Ровесник. — 1978. — 24 жовт.
Грамотою облдержадміністрації за внесок у відзначення 900-літнього ювілею м. Теребовлі нагороджено Хім'яка В. А. — засл. артиста України, актора облдрамтеатру // Свобода. — 1997. — 19 серп.
↑ Лауреати премій Національної спілки театральних діячів України за 1999 рік // Укр. театр. — 2000. — № 1-2. — С. 15.
Премія ім. А. М. Бучми присуджена:
Хім'яку В'ячеславу Антоновичу, заслуженому артисту України, актору Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка — за мистецьку досконалість у створенні сценічних образів.

Джерела

Хім'як В'ячеслав Антонович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 607.
Мельничук Б., Щербак, Л. Хім'як В'ячеслав Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 546–548. — ISBN 978-966-528-279-2.
Магічні цифри життєвого сценарію [Текст] : [інтерв'ю з нар. артистом України провела] Людмила Островська // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 32 (14 серп.). — С. 10.
Хім'як В'ячеслав Антонович // Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик / Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — С. 163—165.
Хім'як Вячеслав Антонович // ТНПУ.
Ширшає коло лепківських друзів [Текст] : [вручення премії імені Братів Лепких] / В. Семеняк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 5 (5 лют.). — С. 10 : фот

Шот М. Тихий смуток душі / Микола Шот. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 299—301;
Панчук Ігор. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006
Шот М. Великих слів велика сила // Урядовий кур'єр. — 2008. — 31 січня;
Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 338—339
«Народ, який не шанує свого театру, або вмирає, або уже вмер»: [Розм. А. Вацика з нар. артистом України В. Хім'яком] // Тернопільська газета. — 1999. — 25 листоп.
Хім'як В. «А хто ж небо тримати буде?»: [Розм. О. Тиран з нар. артистом України] // Тернопіль вечірній. — 1999. — 27 жовт., фото.
Хім'як В. «Вірю в талановитого глядача»: [Розм. вів В. Сушкевич] // Вільне життя. — 1987. — 13 груд.
Хім'як В. Музика — то є робота // Вільне життя. — 1981. — 1 січ. — (Акторські силуети).
Хім'як В. Право на роль: Нотатки актора // Вільне життя. — 1976. — 10 груд.
В'ячеслав Хім'як: «Творю портрет часу» [З нар. артистом України вів розм. М. Шот] // Досьє-02. — 1999. — № 16 (верес.). — С. 7.
Корнієнко О. З. мТернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 67, 72, 73, 76, 81, 86
Дашкієва Л. Скоро наш театр стане дуже юним: [Публ. про театр. відділення при Тернопільському музучилищі та керівника творчої майстерні В. А. Хім'яка] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 21 жовт.
Дишкант В. Твій вихід, артисте!: До бенефісу В. Хім'яка // Вільне життя. — 1990. — 26 січ.
Овсяна Л. Дебют і ще раз дебют: Інтерв'ю з актором // Ровесник. — 1979. — 1 січ.
Паламар А. Пізнай ясноту ідеалу // Вільне життя. — 1981. — 16 січ.
Попович Ж. «Житейське море» принесло море квітів: [Бенефіс народного артиста України В. Хім'яка] // Тернопіль вечірній. — 1999. — 26 листоп.
Роль, трансформована крізь серце: [Інтерв'ю] / Зап. Л. Бондаренко // Ровесник. — 1978. — 17 жовт.
Садовська Г. Житейське море В'ячеслава Хім'яка // Вільне життя. — 1999. — 4 груд. — (Ювілеї).
Садовська Г. Щаслива планета В'ячеслава Хім'яка // Вільне життя. — 1999. — 19 серп., фото.
Собуцька В. Одвічна тайна театральних див: [Розм. з актором] // Свобода. — 1999. — 19 серп., фото.
Собуцька В. Поспішаю до тебе на свято // Свобода. — 1993. — 26 жовт.
Собуцька В. Театру незбагненний аромат: [Розм. з актором] // Свобода. — 1998. — 30 черв.
Смертін В. С. Встречи на дорогах: Вячеслав Антонович Химяк // Блог «Принцип оксюморона», 2011, 20 июля
Садовська, Г. П'ять іпостасей В'ячеслава Хім'яка / Галина Садовська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 67 (20 серп.). — С. 5 — (Ювілеї).

Посилання

Хім'як В'ячеслав Антонович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Інформація у Вікіданих^?
	Хім'як В'ячеслав Антонович у Вікісховищі^?