Голосків (Кам'янець-Подільський район)
Голо́сків — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваМожливе походження назви села «Голосків» походить від слів «голі скелі». Село з обох боків затиснуте скелястими берегами річки Смотрич, позбавлених рослинності. ГеографіяПодільське село Голосків розташоване в південно-західній частині України, за 7 кілометрів від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич. На північній околиці села річка Безіменна впадає у річку Смотрич. КліматГолосків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. ІсторіяУ селі виявлено знаряддя праці трипільської культури та поховання доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.). Перша згадка — 1460 р. в списку сіл, з яких король Казимир Ягелончик дозволив кам'янецьким єпископам брати десятину. В 1553 р. Івану Свірчу, й сину його Івану, Сигізмунд II Август надав Голосків в пожиттєве користування. 1615 р. Голосків розділився на Старий та Новий, орендарем став Краушовський з дружиною Урсулою з Свірзьких. 1627 р. володар Броніслав Грушецький (войський і ловчий чернігівський, чашник галицький; помер 1673 р.)[1]; 1629 р. за його сприяння було збудовано оборонний замок[2], кам'яну фортецю[3], для оборони перед татарськими та волоськими наїздами[4]. В 1793 р. власник Аркадій Морков, на межі ХІХ-ХХ століть його онук — Микола Володимирович Римський-Корсаков (1825—1900). Перші відомості про храм Різдва в Голоскові — 1741 рік, церква була дерев'яна однокупольна під гонтом. 1768 році звели муровану церкву за сприяння священника Олексія Сімашкевича на місці попередниці. Цей храм зруйнували, коли 1882 року збудували трикупольну споруду в російському стилі[5][6]. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття(1919р), село надовго окуповане більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Ті жахливі часи описують дитячі спогади жителя села Омеляна Корби[7]:
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор. Сучасний Голосків — це село, яке утворилося внаслідок злиття, відповідно до ухвали облвиконкому від 12 січня 1967 р., трьох сусідніх сіл на річці Смотрич: Голоскова, Кептенців та Цівківців. З 1991 року в складі незалежної України. 13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[8] НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1689 осіб, з яких 758 чоловіків та 931 жінка[9]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1627 осіб[10]. Населення у 2015 році становить 1419 осіб, населення села скоротилось на 12,78 % порівняно зі 2001 роком та на 15,98 % зі 1989 роком. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
Відомі людиНародилися
Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Галерея
Див. також
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
