Чемпіонат ФРН з футболу 1990—1991: Бундесліга

Бундесліга
Сезон	1990–91
Чемпіони	«Кайзерслаутерн»; 1-й титул переможців Бундесліги; 3-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули	«Санкт-Паулі»; «Юрдінген 05»; «Герта» (Берлін)
Кубок чемпіонів	«Кайзерслаутерн»
Кубок володарів кубків	«Вердер»
Кубок УЄФА	«Баварія» (Мюнхен); «Айнтрахт» (Франкфурт); «Гамбург»; «Штутгарт»
Зіграно матчів	306
Забито голів	863 (2.82 за гру)
Сер. рез/гру	2.82
Найкращий ; бомбардир	Роланд Вольфарт (21)
Найбільша перемога ; вдома	«Баварія» (Мюнхен) 7–0 «Ваттеншайд 09» (24 листопада 1990); «Штутгарт» 7–0 «Боруссія» (Дортмунд) (23 лютого 1991)
Найбільша перемога ; в гостях	«Айнтрахт» 0–6 «Гамбург» (13 квітня 1991)
Найрезультативніша гра	«Юрдінген 05» 3–7 «Кайзерслаутерн» (22 вересня 1990); «Баварія» (Мюнхен) 7–3 «Герта» (Берлін) (25 травня 1991)
	← 1989–90 1991–92 →

Сезон Бундесліги 1990–1991 був 28-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 8 серпня 1990^[1] і завершився 15 червня 1991 року^[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка не змогла захистити чемпіонський титул, поступившись трьома очками «Кайзерслаутерну», який і став чемпіоном ФРН 1990/91.

Враховуючи возз'єднання Німеччини, яке офіційно відбулося 3 жовтня 1990 року, це був останній сезон Бундесліги як найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. З наступного сезону право участі у ній отримали й команди, що представляють міста колишньої Німецької Демократичної Республіки.

Формат змагання

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1989–90

«Вальдгоф» і «Гомбург» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Герта» (Берлін) і «Ваттеншайд 09». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Бохум» здолав третю команду Другої Бундесліги «Саарбрюкен», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

«Герта» (Берлін)

«Вердер»

«Боруссія» (Дортмунд)

«Фортуна» (Дюссельдорф)

«Кайзерслаутерн»

«Юрдінген 05»

«Ваттеншайд 09»

«Бохум»

class=notpageimage|

Місцезнаходження команд Бундесліги 1990–91

Клуб	Місто	Стадіон^[3]	Вміщує^[3]
Герта !«Герта» (Берлін)	Берлін	Олімпіаштадіон	76,000
Бохум !«Бохум»	Бохум	Воновія Рурштадіон	40,000
Вердер !«Вердер»	Бремен	Везерштадіон	32,000
Боруссія Д !«Боруссія» (Дортмунд)	Дортмунд	Зігналь Ідуна Парк	54,000
Фортуна !«Фортуна» (Дюссельдорф)	Дюссельдорф	Райнштадіон	59,600
Айнтрахт Ф !«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	Франкфурт-на-Майні	Вальдштадіон	62,000
Гамбург !«Гамбург»	Гамбург	Фолькспаркштадіон	62,000
Кайзерс !«Кайзерслаутерн»	Кайзерслаутерн	Фріц-Вальтер-Штадіон	42,000
Карлсруе !«Карлсруе»	Карлсруе	Вільдпаркштадіон	50,000
Кельн !«Кельн»	Кельн	Рейн Енергі Штадіон	61,000
Баєр !«Баєр 04»	Леверкузен	Ульріх Габерланд Штадіон	20,000
Боруссія М !«Боруссія» (Менхенгладбах)	Менхенгладбах	Бекельбергштадіон	34,500
Баварія М !«Баварія» (Мюнхен)	Мюнхен	Олімпіаштадіон	70,000
Нюрнберг !«Нюрнберг»	Нюрнберг	Штедтішес Штадіон	64,238
Санкт-Паулі !«Санкт-Паулі»	Гамбург	Міллернтор-Штадіон	18,000
Штуттгарт VfB !«Штутгарт»	Штутгарт	Неккарштадіон	72,000
Юрдінген !«Юрдінген 05»	Крефельд	Гротенбург	34,500
Ваттеншайд !«Ваттеншайд 09»	Бохум	Лоргайдештадіон^[1]	15,000

↑ «Ваттеншайд 09» свої перші шість домашніх матчів проводив на арені Воновія Рурштадіон, оскільки його домашній стадіон проходив реконструкцію аби відповідати вимогам Бундесліги.

Турнірна таблиця

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація або пониження
1	«Кайзерслаутерн» (C)	34	19	10	5	72	45	+27	48	Перший раунд Кубка чемпіонів 1991—1992
2	«Баварія» (Мюнхен)	34	18	9	7	74	41	+33	45	Перший раунд Кубка УЄФА 1991—1992^[a]
3	«Вердер»	34	14	14	6	46	29	+17	42	Перший раунд Кубка володарів кубків 1991—1992
4	«Айнтрахт»	34	15	10	9	63	40	+23	40	Перший раунд Кубка УЄФА 1991—1992^[a]
5	«Гамбург»	34	16	8	10	60	38	+22	40
6	«Штутгарт»	34	14	10	10	57	44	+13	38
7	«Кельн»	34	13	11	10	50	43	+7	37
8	«Баєр 04»	34	11	13	10	47	46	+1	35
9	«Боруссія» (М)	34	9	17	8	49	54	−5	35
10	«Боруссія» (Д)	34	10	14	10	46	57	−11	34
11	«Ваттеншайд 09»	34	9	15	10	42	51	−9	33
12	«Фортуна»	34	11	10	13	40	49	−9	32
13	«Карлсруе»	34	8	15	11	46	52	−6	31
14	«Бохум»	34	9	11	14	50	52	−2	29
15	«Нюрнберг»	34	10	9	15	40	54	−14	29
16	«Санкт-Паулі» (R)	34	6	15	13	33	53	−20	27	Плей-оф за місце у Бундеслізі
17	«Юрдінген» (R)	34	5	13	16	34	54	−20	23	Пониження у класі до Другої Бундесліги
18	«Герта» (Берлін) (R)	34	3	8	23	37	84	−47	14	Пониження у класі до Другої Бундесліги

Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
Кількість учасників ліги на сезон 1991–92 збільшувалася до 20, оскільки до неї включалися дві найкращі команди з колишньої Німецької Демократичної Республіки з огляду на возз'єднання Німеччини.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:

↑ ^а ^б Оскільки «Вердер» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, його місце у Кубку УЄФА перейшло до «Штутгарта».

Результати

Команда	ГЕР	БОХ	ВЕР	БРД	ФОР	АЙН	ГАМ	КАЙ	КАР	КЕЛ	Б04	БРМ	БАВ	НЮР	СТП	ШТТ	ЮРД	ВАТ
«Герта» (Берлін)	—	2–4	0–0	2–2	0–1	1–0	1–4	0–2	1–1	0–0	1–2	1–1	0–0	2–4	1–2	0–2	0–0	2–3
«Бохум»	4–2	—	1–2	2–2	0–0	0–0	0–1	0–2	0–1	1–0	3–1	3–0	1–2	0–0	3–0	1–1	0–2	0–0
«Вердер»	6–0	2–1	—	1–1	3–1	1–1	3–1	1–2	2–0	2–1	1–1	3–0	1–0	0–0	1–0	0–1	4–3	1–1
«Боруссія» (Дортмунд)	3–1	1–0	1–1	—	1–1	0–3	1–1	0–2	2–2	1–2	1–1	1–1	2–3	0–2	5–2	0–3	1–0	2–2
«Фортуна» (Дюссельдорф)	4–2	3–4	1–2	0–0	—	1–0	2–1	0–0	5–2	0–2	0–2	4–1	1–2	3–0	0–0	0–4	0–2	2–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)	5–1	1–1	0–0	3–1	5–1	—	0–6	4–3	3–0	1–0	3–1	5–1	1–4	0–1	1–1	4–0	4–0	4–0
«Гамбург»	2–0	1–0	3–2	4–0	1–0	0–1	—	1–3	2–2	1–1	3–1	3–0	2–3	4–0	5–0	2–0	2–0	0–0
«Кайзерслаутерн»	4–3	4–1	1–0	2–2	0–0	1–1	1–0	—	3–2	2–2	2–1	2–3	2–1	3–1	1–0	2–0	2–0	1–1
«Карлсруе»	3–0	3–2	1–1	1–2	1–1	2–2	2–2	4–2	—	1–1	2–0	3–2	2–3	2–0	1–1	0–0	2–0	1–3
«Кельн»	2–1	0–0	1–0	0–1	1–1	2–1	1–0	2–6	0–0	—	1–1	1–3	4–0	3–1	2–0	1–6	3–1	1–1
«Баєр 04»	3–1	4–2	0–0	1–2	1–1	2–2	2–2	2–2	1–0	2–0	—	2–5	1–2	2–2	3–1	0–0	1–0	2–1
«Боруссія» (Менхенгладбах)	2–0	1–2	1–1	2–1	2–0	1–1	1–1	2–2	2–1	2–2	1–1	—	1–1	2–0	1–1	2–0	1–1	1–1
«Баварія» (Мюнхен)	7–3	2–2	1–1	2–3	0–1	2–0	6–1	4–0	3–0	2–2	1–1	4–1	—	1–0	0–1	2–1	2–2	7–0
«Нюрнберг»	1–4	3–2	2–3	1–1	3–0	0–2	3–1	1–4	0–0	0–4	1–0	2–2	0–1	—	5–2	0–1	1–1	4–2
«Санкт-Паулі»	2–2	3–3	0–0	0–2	2–3	1–1	0–2	1–0	2–0	2–0	1–0	1–1	0–0	0–0	—	2–2	1–1	1–1
«Штутгарт»	4–0	2–2	0–1	7–0	1–1	2–1	2–0	2–2	2–2	3–2	0–2	1–1	0–3	2–1	2–1	—	3–1	1–4
«Баєр 05» (Юрдінген)	1–2	4–1	0–0	1–3	1–2	2–3	0–0	3–7	1–1	0–3	1–1	1–1	1–1	0–0	2–0	2–0	—	0–2
«Ваттеншайд 09»	3–1	0–4	2–0	1–1	2–0	1–0	0–1	0–0	1–1	0–3	1–2	1–1	3–2	0–1	2–2	2–2	0–0	—

Джерело: DFB
Легенда: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Плей-оф за місце в Бундеслізі

«Санкт-Паулі», що посів 16-те місце, і бронзовий призер Другої Бундесліги «Штутгартер Кікерс» змагалися у плей-оф за місце в Бундеслізі на наступний сезон. У двоматчевому протистоянні була зафіксована нічия 2–2, а в третьому, додатковому, матчі гору взяв «Штутгартер Кікерс».

19 червня 1991

«Санкт-Паулі»	1–1	«Штутгартер Кікерс»
Гольке 31'	Протокол (нім.)	Марін 88'

Міллернтор-Штадіон, Гамбург
Глядачів: 20,500
Арбітр: Карл-Йозеф Ассенмахер (Гюрт)

23 червня 1991

«Штутгартер Кікерс»	1–1	«Санкт-Паулі»
Шварц 25'	Протокол (нім.)	Гольке 51'

Неккарштадіон, Штутгарт
Глядачів: 32,000
Арбітр: Вернер Феклер (Бад-Дюркгайм)

29 червня 1991

«Штутгартер Кікерс»	3–1	«Санкт-Паулі»
Фольмер 21' Каяссо 35' Фенглер 42'	Протокол (нім.)	Кнебель 37'

Паркштадіон, Гельзенкірхен
Глядачів: 18,000
Арбітр: Ганс-Петер Дельвінг (Трір)

Найкращі бомбардири

21 гол

Роланд Вольфарт («Баварія» (Мюнхен))

20 голів

Ян Фурток («Гамбург»)

16 голів

Андреас Меллер («Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні))

15 голів

14 голів

Моріс Банах («Кельн»)

13 голів

Сулейман Сане («Ваттеншайд 09»)

12 голів

11 голів

Склад чемпіонів

«Кайзерслаутерн»
Воротарі: Геральд Ерманн (33); Мікаель Серр (2). Захисники: Марко Габер (28 / 5); Мирослав Кадлець (28 / 2); Маркус Кранц (23 / 2); Райнгард Штумпф (21 / 1); Йоахім Штадлер (13 / 1); Кай Фрідманн (13); Рогер Луц (5 / 1). Півзахисники: Уве Шерр (31 / 2); Гвідо Гоффманн (29 / 7); Маркус Шупп (24 / 3); Томас Дулі (23 / 4); Б'ярне Голльбек (22 / 4); Райнер Ернст (18 / 2); Франк Лелле (13 / 3); Томас Ріхтер (13); Аксель Рос (9); Кай Кремер (1). Нападники: Демір Готич (29 / 9); Штефан Кунц (27 / 11); Бруно Лаббадіа (22 / 9); Бернгард Вінклер (10 / 4); Роберт Ціммерманн (1). (кількість ігор і голів наведені у дужках) Головний тренер: Карл-Гайнц Фельдкамп. Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Елвіс Гайрадинович ; Томас Реннер.

Примітки

↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
↑ Archive 1990/1991 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
↑ ^а ^б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)