Чепелик Володимир Андрійович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Чепелик .
Володи́мир Андрі́йович Чепелик (17 жовтня 1945 (19451017 ) , Київ — 13 квітня 2021 , Київ ) — український скульптор , педагог , професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури , голова Національної спілки художників України . Народний художник України (1992 ), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2000 ).
Життєпис
Народився 17 жовтня 1945 року в місті Києві .
У 1972 році закінчив Київський державний художній інститут .
У 1972 —75 роках на творчій роботі.
1975 року розпочав викладацьку діяльність у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури ).
У 1986 році Володимир Чепелик став лауреатом Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського .
У 1990 році Володимира Андрійовича Чепелика було обрано головою Національної спілки художників України .
Від 1992 року — професор, у цьому ж році отримав звання «Народний художник України» .
Від 1996 року — академік-засновник АМУ[ 1] , дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997—2021)[ 2] .
Помер 13 квітня 2021 у Києві. Похований на Байковому кладовищі .
Відзнаки та нагороди
Митець брав участь у вітчизняних і міжнародних виставках. Активно займався підготовкою й вихованням скульпторів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури як професор і керівник навчально-творчої майстерні. За свою діяльність отримав низку нагород.
Творчість
Головною тематикою творчості Володимира Чепелика є меморіальні ансамблі, історичні та портретні композиції, зокрема галерея портретів видатних діячів вітчизняної культури. Його твори зберігаються в музейних та приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Найвідоміші твори:
пам'ять південно товариства декобристів станкові: «Біль», «С. Васильківський» (1988), «М. Ге» (1988), «М. Мурашко»
пам'ятники
ПАМ'ЯТНИК УКРАІНСЬКИМ КОЗАКАМ ВИЗВОЛИТЕЛЯМ м.ВІДЕНЬ 2014р. Декабристам (Кам'янка , Черкаська область , 1982 )
Пам'ятник Олесю Гончару м.Киев 2000р. Героям Малинського підпілля (Малин , Житомирська область , 1984 )
Пам'ятник українському козацтву Відень Корабелам і флотоводцям Миколаєва (Миколаїв — з нагоди 200-річчя міста, 1989 )
Меморіальний комплекс маутхаузен м. Маутхаузен Жителям селища на Трухановому острові , спаленого фашистами в 1943 році (Київ , 1989 )
Воїнам, полеглим при визволенні Києва у 1943 році (Південна Борщагівка , Київ, 1990 )
Тарасові Шевченку в місті Чернігові (Чернігів , 1992 )
ПАМ'ЯТНИК ТАРАСУ БУЛЬБІ м. КАЛЕБЕРДА 2010р. Героям Малинського партійно-комсомольського підпілля 1982р. Тарасові Шевченку в місті Форт-Шевченко (Форт-Шевченко , Казахстан , 1998 )
Жертвам Чорнобильської катастрофи (Святошин , Київ, 1994 )
Жертвам репресій (Биківнянський ліс, Київ, 1995 )
Пам'ятник Михайлу Грушевському м. Київ Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим під час виконання службових обов'язків (Солом'янська площа , Київ, 1997 )
Михайлові Грушевському (вул. Володимирська , Київ, 1998 )
пам'ятники у співавторстві з Олексієм Чепеликом
Миколі Яковченку (Київ, 2000 )
Пам'ятник Репресованим Биківня Миколі Яковченку (Прилуки , 2008 )
Олесю Гончару (Київ, 2001 )
Пам’ятник Сергію Данченко м. Київ 2014р. Сержу Лифарю (Лозанна , Швейцарія , 2003 )
Загиблим дочкам та синам України (Маутхаузен , Австрія , 2002 )
Пам'ятник Миколі Яковченку м. Київ 2000р. Українським козакам — захисникам Відня (Тюркеншанцпарк [de] , Відень , Австрія, 2003 )
Тарасові Шевченку (Тбілісі , Грузія , 2007 )
Тарасові Бульбі (Келеберда , 2009 )
Пам'ятник Гнату Юрі м.Київ 2011р. Українським козакам — захисникам Відня (Леопольдсберг [en] , Відень , Австрія, 2013 )
Пам'ятник корабелам і флотоводцям Миколаєва в Миколаєві
Примітки
Джерела
Посилання
Декабристам (м. Кам'янка , 1982 )
Героям Малинського підпілля (м. Малин , 1984 )
Корабелам і флотоводцям Миколаєва (м. Миколаїв, 1989 )
Жителям селища на Трухановому острові (м. Київ, 1989 )
Воїнам, полеглим при визволенні Києва у 1943 році (Південна Борщагівка, м. Київ, 1990 )
Тарасові Шевченку (Чернігів, 1992 )
Тарасові Шевченку (Казахстан, 1998 )
Жертвам Чорнобильської катастрофи (Святошин, м. Київ, 1994 )
Жертвам репресій (Биківнянський ліс, 1995 )
Загиблим співробітникам МВС України (м. Київ, 1997 )
Михайлові Грушевському (м. Київ, 1998 )
Миколі Яковченку (м. Київ, 2000 )
Олесю Гончару (м. Київ, 2001 )
Сержу Лифарю (м. Лозанна, 2003 )
Загиблим дочкам та синам України (м. Маутхаузен, 2002 )
Українським козакам (м. Відень, 2003 )
Тарасові Шевченку (м. Тбілісі, 2007 )
Миколі Яковченку (м. Прилуки, 2008 )
Тарасові Бульбі (c. Келеберда , 2009 )
Українським козакам (м. Відень, 2013 )