Пам'ятник Тарасові Шевченку (Тбілісі)

**Пам'ятник Тарасові Шевченку**
Пам'ятник Тарасові Шевченку
	41°42′32″ пн. ш. 44°46′46″ сх. д. / 41.7089° пн. ш. 44.7794° сх. д.
Тип	пам'ятник
Країна	Грузія
Розташування	Тбілісі
Засновано	2007
	Пам'ятник Тарасові Шевченку (Тбілісі) (Грузія)
	Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі

Пам'ятник Тарасові Шевченку — монумент, споруджений на честь поета, прозаїка, художника та етнографа Тараса Григоровича Шевченка в столиці Грузії — Тбілісі.

Історія та опис

Пам'ятник за дорученням Кабінету Міністрів України було виготовлено Київським творчо-виробничим комбінатом «Художник» Національної спілки художників України за кошти міського бюджету Києва^[1].

Пам'ятник був офіційно відкритий 2 березня 2007 року на честь Року України в Грузії. У відкритті брали участь Президент України Віктор Ющенко, який перебував з офіційним візитом у Грузії, та Президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. Керівники держав поклали у фундамент пам'ятника капсулу із землею села Моринці Черкаської області, де народився Шевченко^[2].

Бронзова скульптура, привезена з України, була встановлена в парку на вулиці Мелікішвілі. Монумент зображує сидячого на великому камені Шевченка з думою на обличчі. Розміри і розташування монумента продумані так, що кожен, хто підійде до пам'ятника, відчує погляд письменника, спрямований на нього^[2].

У день народження поета біля його пам'ятника збирається численна українська діаспора. Українські школи Грузії проводять конкурс читців творів автора, біля його пам'ятника проходить святковий концерт^[2].

Примітки

↑ Пам'ятник Тарасові Шевченку в Тбілісі. Національний музей Тараса Шевченка. Процитовано 23 березня 2019.^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]}
↑ ^а ^б ^в Памятник Тарасу Шевченко, Тбилиси. IGotoWorld.com (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.

Джерела

Кучерук Олександр (письменник, директор Бібліотеки ім. О. Ольжича) Пам'ятники Шевченка на земній кулі… Від Мангишлаку до Вашингтона. // Черкаський край — земля Богдана і Тараса. Культурологічний збірник., К.: «Українські Пропілеї», 2002, стор. 67—80.