Черемошне (Погребищенська міська громада)

село Черемошне
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05020210540039810
Облікова картка	Черемошне
Основні дані
Засноване	1650
Населення	753
Площа	0,282 км²
Густота населення	2670,21 осіб/км²
Поштовий індекс	22240
Телефонний код	+380 4346
Географічні дані
Географічні координати	49°27′59″ пн. ш. 29°7′29″ сх. д. / 49.46639° пн. ш. 29.12472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	265 м
Місцева влада
Адреса ради	22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
	Черемошне
	Черемошне
Мапа
	Черемошне у Вікісховищі

Черемо́шне — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 753 особи.

Географія

У селі бере початок річка Коптієва, ліва притока Росі.

Біля села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Високопродуктивні модрини.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкала 1091 особа, налічувалось 157 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок та паровий млин^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1779 осіб (880 чоловічої статі та 899 — жіночої), з яких 1637 — православної віри^[2].

У 1905 році мали місце виступи селян проти поміщиків.^[3]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.^[4]

На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Щорса. Господарство обробляло 6411 га землі, в тому числі 4680 га орної, вирощувало зернові культури та цукрові буряки. Було розвинуто м'ясо-молочне тваринництво. В селі була восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.^[3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.^[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району^[6].

Населення

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 738 осіб,^[7] із них 99,07 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську.^[8]

Населення Черемошне в різні роки
Рік	1989^[9]	2001^[7]
Кількість осіб	962	738

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Відсоток
українська	99,07%
російська	0,93%

Уродженці

Пономарчук А. І. (1915—1943,^[3] або 1944) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.^[3] За іншими даними, уродженець Кадіївки.^[11]

Галерея

Околиця села біля автодороги Турбів - Погребище
Автобусна зупинка «Черемошне»

Примітки

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ ^а ^б ^в ^г Черемошне. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 532.
↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ ^а ^б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2015 року: хронол. довід. [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.] / уклад.: О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова ; Упр. культури і туризму Він-ниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Він-ниця, 2014. — 312 с.

Література

Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532