Чернявський Костянтин Володимирович

Чернявський Костянтин Володимирович

Костянтин Чернявський, 30 вересня 2024
Народження22 листопада 1979(1979-11-22)[1] (45 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури (2004), Національний авіаційний університет (2009)
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене звання

Голова Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства, доцент, лауреат премії імені

І. Ю. Рєпіна, Академік Міжнародної академії освіти і науки, доцент кафедри дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
Звання

Голова Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства, доцент, лауреат премії імені

І. Ю. Рєпіна, Академік Міжнародної академії освіти і науки, доцент кафедри дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

CMNS: Чернявський Костянтин Володимирович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чернявський Костянтин Володимирович (нар. 22 листопада 1979, Київ) — Голова Національної спілки художників України, заслужений художник України, кандидат мистецтвознавства, лауреат премії ім. Рєпіна, Академік Міжнародної академії освіти і науки, доцент кафедри графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, засновник БФ «Національної спілки художників України», член опікунської ради БФ «Добра і любові».

Біографія

Народився 22 листопада 1979 року у Києві в родині художників та архітекторів. Дід — Георгій Чернявський, народний художник УРСР, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Дід по матері — Всеволод Суворов, заслужений архітектор України.

1997 року закінчив Державну художню школу ім. Шевченка та вступив до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на факультет образотворчого мистецтва та реставрації. У 2003 році захистив дипломну роботу «Вечірня пісня» під керівництвом професора Василя Гуріна і отримав диплом спеціаліста живопису.

У 2004 році захистив магістерську дипломну роботу «Седнівські мотиви» і керамічне панно «Гуцульська рапсодія» під керівництвом професорки Т. М. Голембієвської[2]. Того ж року він почав працювати художником та молодшим науковим співробітником у Центрі монументально-декоративного мистецтва КиївЗНДІЕП.

З 2005 року був старшим викладачем кафедри рисунка Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, а з 2006 року працював асистентом — викладачем кафедри теорії архітектури та містобудування в Інституті аеропортів Національного авіаційного університету.

У 2010 році був призначений доцентом кафедри рисунка та заступником декана факультету «Дизайн» Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. В 2012 році захистив кандидатську дисертацію з теми «Архітектурно-художня кераміка в дизайні інтер'єрів дитячих лікувально-оздоровчих закладів» і отримав звання кандидата мистецтвознавства.

Протягом 2012—2014 років був головою Молодіжного об'єднання Київської організації НСХУ та відповідальним секретарем Національної спілки художників України. У 2014 році обраний завідувачем кафедри рисунка та живопису Київського національного університету технологій та дизайну.

У 2016 році став заступником Голови Національної спілки художників України з організаційних питань, а в 2017 році став членом експертної ради Художнього музею Тараса Шевченка в Пекіні.[3]У 2019 році обраний деканом факультету образотворчого мистецтва та реставрації НАОМА.

У 2021 році обраний Головою НСХУ, а в 2022 році призначений Почесним радником з питань культури посольства В'єтнаму в Україні та Молдові і обраний дійсним членом (Академіком) Міжнародної академії освіти і науки. У 2023 році став членом художньої ради Печерської РДА м. Києва.

10 липня 2025 року, під час масованого обстрілу Києва російськими військовими, «шахед» влучив у квартиру Чернявського, він отримав уламкові поранення та значну крововтрату[4].

Творчість

Художні твори в музеях

  • Музей Тараса Шевченка в Пекіні. Художній твір «Після грози», 2017, полотно, олія;
  • Центр сучасного мистецтва Куїнджі м. Маріуполь. Художній твір «Південний берег», 2021, полотно, олія (знищено під час окупації міста у 2022 р.);
  • Галерея Маріупольської філії НАОМА, м. Маріуполь. Художній твір «Моє Приазов'я», 2020, полотно, олія (знищено під час окупації міста у 2022 р.);
  • Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка, м. Херсон. Художній твір «Херсонський степ», 2021-23, полотно, олія;
  • Художній музей Михайла Біласа, м. Трускавець (Львівська обл.). Художній твір «Трускавець. Церква святого Миколая», 2022., полотно, олія;
  • Красноградський районний краєзнавчий музей імені Парфірія Мартиновича. (Харківська обл.). Художній твір «Сніг іде…», 2021, полотно, олія;
  • Музей історії м. Кам'янське (Дніпропетровська обл.). Художній твір «Козак Мамай», 2018, полотно, олія;
  • Картинна галерея ім. Г. Стеллецького м. Лубни (Полтавська обл..) Художній твір «Тихий осінній день», 2017, полотно, олія;
  • Картинна галерея «Лауреати премії імені І. Ю. Рєпіна» м. Чугуїв (Харківська обл.) Художній твір «Козацький хрест», 2019, кераміка, рельєф, ліплення;
  • Картинна галерея м. Фастів (Київська обл.). Художній твір: «Фастів живописний», 2023, полотно, олія;
  • Дніпровський художній музей (м. Дніпро). Художній твір «Поранений Дніпро», 2024, полотно, олія.  

Персональні художні виставки

Нагороди та відзнаки

Примітки

  1. https://nuau.org.ua/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D1%81%D1%85%D1%83/
  2. Чернявський Костянтин Володимирович - СЕКЦІЯ ЖИВОПИСУ - Секції - Киівська Організація Національної Спілки Художників Украіни. konshu.org. Процитовано 31 липня 2024.
  3. Серія живописних творів «Земля – not for sale» у рамках культурно-мистецького проєкту «Нескорені міста-герої» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 31 липня 2024.
  4. "Шахед" влучив у квартиру голови НСХУ: Костянтин Чернявський отримав поранення. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
  5. Голова НСХУ. Національна Спілка Художників України (укр.). Процитовано 30 липня 2024.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya