Чорна металургія Вірменії

Чорна металургія Вірменії — галузь обробної промисловості Вірменії. Розвинута напрочуд слабо. Частка продукції чорної металургії у промисловості Вірменії незначна, що пояснюється відсутністю власної сировинної бази і малою ємністю ринку чорної металургії.

Вірменія є одним з найдавніших центрів культури метала, однак, не чорного, а кольорового. Вже з 5-4 тисячоліть до н. е у Вірменії існувала доволі розвинута мідяна металургія. 2-га половина II тисячоліття до н. е. характеризується потужним розквітом бронзи. Початок освоєння заліза на території Вірменії сягає зламу II-го і I-го тисячоліть до н. е.^[1]

За часів держави Урарту основний сільськогосподарський реманент виготовлявся з заліза, широке використання якого в Урарту розпочалося раніше, ніж в інших районах Передньої Азії.^[1]

Вже у 19 столітті було відомо про велику кількість заліза у Вірменії.^[2] Поклади залізних руд розташовані у Раздані, Абовяні, Сваранці.^[1] Є потенційні до засвоєння родовища залізної руди, що робить можливим будівництво сталеплавильного заводу. Наразі (2022) підприємства галузі як сировину використовують власний брухт і відходи чорних металів.

У 2014 році в країні було вироблено 17,7 тис. т сталевого лиття. Водночас за даними Національної статистичної служби у 2013 році Вірменія імпортувала 121,1 тис. т чорних металів, з них — 3,7 тис. т феросплавів, — 54,4 тис. т плаского прокату, — 58,5 тис. т продуктів зі сталі, — 29,5 тис. т іншої продукції з чорних металів.^[3]

Серед проблем галузі — обмежена ємність ринку чорної металургії, обмежений асортимент продукції, що випускається, висока конкурентність з імпортною продукцією чорної металургії.

40°06′38.1″ пн. ш. 44°30′25.1″ сх. д. / 40.110583° пн. ш. 44.506972° сх. д. / 40.110583; 44.506972

Завод ВАТ «Чисте залізо» (вірм. մաքուր երկաթ — «Макур єркат») розташований у місті Єревані. Це дослідно-промисловий завод з виробництва чистого заліза продуктивністю 2,2 тис. т. Випускає на основі електроплавки металолому магнітне залізо для приладобудування. Випускає також концентрат молібдену.

40°25′02.5″ пн. ш. 44°38′29.5″ сх. д. / 40.417361° пн. ш. 44.641528° сх. д. / 40.417361; 44.641528

Завод розташований у місті Чаренцаван. Продуктивність 100 тис. т на рік. Був виставлений на приватизацію у 1996—1997 роках.^[4] З кризи 2008 року довгий час простоював. 2012 року ВАТ «Аске груп» провела модернізацію заводу, перепрофілірувавши його на випуск сталевої арматури. Після цього проєктна потужність заводу становила 120 тис. т арматури на рік. Введення в роботу планувалося на 2014 рік.