Чотиривимірні гіперкомплексні числа — гіперкомплексні числа з трьома уявними одиницями.
Тобто числа виду
де
— дійсні числа;
— уявні одиниці,
— уявна частина.
Множення
Всі 3*3 взаємних добутків уявних одиниць є деякими чотиривимірними гіперкомплексними числами, наприклад:

Погрупувавши доданки

Після заміни змінних, отримаємо:

Тому довільне чотиривимірне гіперкомплексне число можна записати рекурсивно:
.
Додавання і множення гіперкомплексних чисел повинно бути узгодженим з традиційним додаванням і множенням дійсних чисел.
Дійсні числа в даній гіперкомплексній системі мають вигляд
— додавання,
— множення (може бути не комутативним і не асоціативним).
Степенева асоціативність
Щоб була хоча б одна з найслабших форм асоціативності — степенева асоціативність:


достатньо комутативності множення або степеневої асоціативності для
.
Другого легко досягти при:

Почергово зануляючи всі числа окрім одного отримаємо:
— антикомутативність добутків 



Альтернативність
- Використавши ще одну із слабких форм асоціативності — альтернативність, отримаємо:

|
,
,
|


|
.
|
- Розглядаючи тільки варіанти з
, отримаємо комутативність тільки при 


Не альтернативні
При відсутності альтернативності, не можливо вивести одні добутки із інших, але легко побачити степенево-асоціативну систему:



Таблиці
 |
 |
 |
Назва |
 |
 |
 |
Примітки
|
-1 |
-1 |
-1 |
кватерніони |
✗ |
Так |
 |
|
-1 |
-1 |
+1 |
бікомплексні числа |
Так |
✗ |
 |
комутативні кватерніони
|
-1 |
+1 |
-1 |
тессаріни |
Так |
✗ |
 |
ізоморфні бікомплексним числам
|
-1 |
+1 |
+1 |
спліт-кватерніони |
✗ |
Так |
 |
|
-1 |
0 |
0 |
дуальні комплексні числа |
✗ |
Так |
 |
|
+1 |
+1 |
+1 |
гіперболічні кватерніони |
✗ |
Так |
|
|
кватерніон / спліт-кватерніон
|
i |
j |
k
|
i
|
−1 |
k |
−j
|
j
|
−k |
∓1 |
±i
|
k
|
j |
∓i |
∓1
|
|
бікомплексні / тессаріни
|
i |
j |
k
|
i
|
−1 |
k |
−j
|
j
|
k |
∓1 |
∓i
|
k
|
−j |
∓i |
±1
|
|
гіперболічний кватерніон
|
i |
j |
k
|
i
|
1 |
k |
−j
|
j
|
−k |
1 |
i
|
k
|
j |
−i |
1
|
|
дуальне комплексне
|
i |
j |
k
|
i
|
−1 |
k |
−j
|
j
|
−k |
0 |
0
|
k
|
j |
0 |
0
|
|
Ділення
Визначимо операції:
— норма числа,
— ділення чисел.
При
можна визначити:
— спряжене число,
.
Діагональний базис
Якщо присутня інволюційна уявна одиниця
то як і в подвійних числах існують два ортогональні ідемпотентні елементи:

які можна використати як альтернативний базис:

У даному базисі додавання, множення та ділення обчислюються покомпонентно. Ділення не визначене коли
чи
рівні нулю.
Див. також
Джерела