Чугу́ївське військо́ве учи́лище (до 1910: Чугуївське піхотне юнкерське училище) — військовий навчальний заклад Російської імперії. Дислокувалось у Чугуєві, готувало офіцерів піхоти. Вважається, що Чугуївське училище підготувало російському імперському війську найбільшу кількість георгіївських кавалерів.
Свято училища: 26 листопада, день святого Георгія Побідоносця.
Історія
- 1 вересня 1865 р. — Засновано як Чугуївське піхотне юнкерське училище в будівлі колишньої Школи військових топографів.
- 1888 — переформовано з двухсотеного до чотирисотеного складу: 4 роти, 400 штатних і 44 позаштатних юнкерів (Наказ військового відомства № 218).
- 1901 — дворічний курс змінено на трирічний (Наказ військового відомства № 197). Випускникам стали присвоювати офіцерські звання.
- 1914 — штат училища збільшено до 1200 юнкерів, встановлено чотиримісячний курс навчання.
- 15 грудня 1917 р. — училище розформовано.
Прапор
27 січня 1903 р. даровано просте знамено зразка 1900 року. Облямівка червона, шиття золоте. Навершя зразка 1857 (гвардійське). Держак жовтий. Зображено Спас Нерукотворний.
Нагрудний знак
Затверджено 4 жовтня 1913. Мальтійський хрест червоної емалі з білим обідком. У середині — червоний емалевий гурток із золотим обідком, а на ньому — біла фігура св. Георгія Побідоносця.
Форма
Юнкери носили червоні погони з білою облямівкою.
Начальники училища
Відомі викладачі
Відомі випускники
Військовики армій УНР та Української Держави
- Абриньба Дмитро Ілліч (1908) — полковник, командир Гайдамацького куреня армії УНР.
- Андрієнко Григорій Іванович - педагог, поручник Армії УНР,
- Базилевський Павло Михайлович (1916) — підполковник Армії Української Народної Республіки (в еміграції — генерал-хорунжий).
- Бальме Яків Васильович (1897) — полковник Армії УНР.
- Безручко Павло Іванович (1894) — полковник Армії УНР.
- Болбочан Петро Федорович (1909) — український військовий діяч, полковник Армії УНР
- Боровий Максим Михайлович — офіцер царської армії, полковник війська Української Народної Республіки.
- Бронський В'ячеслав Михайлович (1897) — генерал-майор, начальник Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР
- Бурківський Олександр Оттович — генерал-хорунжий, начальник 1-ї Кулеметної дивізії, помічник командувача Правої групи Армії УНР.
- Вишнівський Олександр Йосипович — випущений підпоручиком у піхотний полк 34-ї дивізії. Полковник Армії УНР.
- Вовк Андрій Миколайович — політичний і військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
- Волкобій Петро Миронович (1881) — генерал-лейтенант, командир 7-й Харківського корпусу армії Української Держави.
- Волошинів Павло Ількович (1881) — полковник Армії УНР, помічник начальника залоги Кам'янця-Подільського.
- Ганжа Петро Андрійович (1902) — командир 1-ї бригади 1-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР.
- Гончаренко Аверкій Матвійович (1912) — український військовик, командир українських частин у бою під Крутами.
- Гончаренко Іван Теодосійович — командир 4-го Січового полку Дієвої армії УНР.
- Грох-Грохольський Яків Михайлович (1904) — полковник, командир 15-го пішого полку ім. Т. Г. Шевченка Армії УНР.
- Гудима Віталій — начальник мобілізаційного управління Головної мобілізаційно-персональної управи військового міністерства УНР.
- Дітель Вукола Юстимович — помічник начальника автопанцерного відділу Військового міністерства Центральної Ради.
- Добровольський Сергій Іванович — начальник військових комунікацій УНР.
- Євтимович Варфоломій Пимонович — начальник загального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР.
- Захарчук Святослав Косьмич — командир 4-го полку Січових стрільців Дієвої армії УНР
- Капкан Юрій Євгенович — інспектор піхоти Дієвої армії УНР.
- Кондратюк Порфирій Якович — полковник Армії УНР
- Костюченко Олекса Павлович (1914) — український військовий діяч. Сотник Армії УНР
- Котко Дмитро Васильович (1916) — сотник Армії УНР, диригент військових та хорових колективів.
- Мазюкевич Володимир Петрович (1899) — полковник Армії УНР
- Мошинський Євген Іванович (1906) — генерал-хорунжий, начальник Законодавчої управи Головного військово-юридичного управління Військового міністерства УНР.
- Никонів Наум Архипович (1895) — генерал-хорунжий, командувач Запасних військ УНР.
- Павленко Віктор Олексійович — Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки.
- Пересада-Суходольський Михайло Степанович (1909) — генерал-хорунжий, начальник штабу 3-ї Залізної дивізії армії УНР
- Піщаленко Сава Мусійович (1909) — полковник Армії УНР
- Поджіо Олександр Михайлович — генерал-майор, начальник 5-ї Української дивізії 2-го Січового Запорізького корпусу військ Центральної Ради.
- Поплавко Віктор Родіонович (1902) — підполковник Армії УНР.
- Прісовський Костянтин Адамович — генеральний хорунжий армії Української Народної Республіки та Української Держави.
- Росіневич Микола Олександрович (1915) — підполковник Армії УНР.
- Савченко Володимир Павлович — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Садовський Михайло Вікентійович — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Свідерський-Пономаревський Іван Єфимович (1890) — полковник армії Української Держави.
- Темченко Василь Васильович (1896) — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Ткачук Михайло Герасимович (1909) — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Угніч Олексій Юхимович (1910) — підполковник Армії УНР.
- Удовиченко Микола Іванович (1907) — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Филонович Василь Захарович — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Харитоненко Микола Аркадійович (1917) — командир сотні 10-го пішого полку Сірожупанників Дієвої армії УНР
- Чехівський Микола Мусійович (1905) — командир 4-го Українського (Синьожупанного)
- Чорний Михайло Панасович (1911) — старшина Армії Української Держави, інженер-агроном, громадський діяч.
- Яворський Валентин Іванович — полковник Армії УНР
- Янчевський Микола Миколайович (1898) — генерал-хорунжий Армії УНР.
Інші
Примітки
- ↑ Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К.: Темпора книга 2 (53 с.) 2011. — 424 с.
Література
- Альмендінгер В. Чугуївське військове училище [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] / / Військова Бувальщина. Січень 1971. № 108. С.3-7
- Зибін І. А. Чугуєвці: історично-побутової збірка Об'єднання Чугуївського військового училища. Белград-Новий Сад, Югославія, 1936.
- Левченко А., сост. Чугуєвці. Вірші і спогади офіцерів Російської імператорської армії. Чугуїв, 2009.
- Сирцов Б. Чугуївське військове училище. 1916—1917 / Військова Бувальщина № 90, с. 38.
Посилання
.jpg)
.svg){kind=small}
