Чуйкевич Семен Васильович

Семен Васильович Чуйкевич Чуйкевич Семен Васильович
Генеральний писар
1727 — 1728
Попередник:	Савич Семен Савич (1709-1724 рр.)
Спадкоємець:	Турковський Михайло Максимович (1728-1739 рр.)
Народження:	1674(1674)
Смерть:	після 1744
Країна:	Гетьманщина
Рід:	Чуйкевичі
Батько:	Чуйкевич Василь Никифорович
Шлюб:	Кочубей Мотрона Василівна
Діти:	Семен, донька

Чуйке́вич Семен Васильович (1674 — після 1744) — Генеральний писар (наказний) в 1727 році та керівник Генеральної канцелярії за правління Данила Апостола (разом із Степаном Тарновським) під час Глухівського періоду в історії України. Учасник Ради на якій було обрано у Глухові гетьманом Данила Апостола 1 (12) жовтня 1727 року.

Семен Чуйкевич був високоосвіченою людиною свого часу: добре знався на літературі, володів кількома мовами. Він був у числі «искусных и знатных персон» для перекладу «правных книг»^{[джерело?]}(уточнити!).

У 1707 році одружився з однією з дочок Кочубеїв. У «Родоводі дворян Чуйкевичів» зазначається, що це була Мотря Василівна Кочубей, хрещениця гетьмана Івана Мазепи.

Як розповів у доносі генеральний суддя Василь Кочубей, «выдал за Чюйкевича», дав посаг 1000 золотих, да зятю… 1000 ефимков, 1500 червоных, серебра с 40 гривен в разных вещах".

Іван Мазепа неохоче погоджується на весілля дочки Кочубея з Семеном Чуйкевичем, навіть дав пораду генеральному судді зачекати: «Як будем з Ляхами в едности, тогда знайдется твоей дочкі жених з тоей стороны Лядское знатний який шляхтич, который твоей фортуні доброю будет подпорою».

Два свати — Василі Кочубей і Чуйкевич 18 травня 1707 року, спішно повінчали власних дітей.^[1]

У них народились двоє дітей — дівчинка та хлопчик, що був названий на честь батька Семеном^[2].

У 1730 році старшини Ніжинського полку обирають Степана Чуйкевича полковим суддею (до 1734 року). Данило Апостол 7 липня 1730 року видає Універсал: «А по вибору старшин написан в судді бунчуковий товариш п(ан) Семен Чуйкевич и просил, чтоб оного пана Семена Чуйкевича опреділить в полк ніжинський судиею полковим… прето ми, по монаршим указу и вибору старшинському, з полку ніжинського нам поданом, яко опреділили его пана Семена Чуйкевича судиею полковим ніжинським, на что дан наш особливий универсал».

Згодом він тимчасово очолює Ніжинський полк.

Мотря Кочубей помирає у 1736 році. У 1738 році Семен Чуйкевич вдруге одружується з удовою роменського міщанина Христиною.

1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
2. Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Білокінь С. Чуйкевичі // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 1065.
• І. Коляда, С. Вергун. "... Ця нещасна історична постать мимоволі викликає до себе історичне спочуття..." / І. Коляда, С. Вергун // Історія в школі : науково-методичний журнал для вчителів. - 2013. - № 1. - С. 14-21. — С. 21.
• Губар К. А. Внесок Києво-Могилянської академії та Київської духовної академії у вітчизняну юридичну освіту, науку і практику (1615–1920 рр.): монографія / К. А. Губар; за заг. ред. І. Б. Усенка. – Київ: Центр учбової літератури, 2016. – 240 с. — С. 70.