Шалак Оксана Іванівна

|рід діяльності=

Шалак Оксана Іванівна
Народилася	14 січня 1966(1966-01-14) (59 років)  Оленівка, Бронницька сільська рада, Могилів-Подільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, фольклористка
Alma mater	Філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка[d] (1989)
Галузь	фольклористика
Заклад	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук (1995)
Членство	Національна спілка письменників України

Шала́к Окса́на Іва́нівна (* 14 січня 1966, с. Оленівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область) — українська поетеса, фольклорист. Член Національної спілки письменників України (1989). Кандидат філологічних наук (1995).

Закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1989). Працювала науковим співробітником у Державному музеї Тараса Шевченка (1989–1993), старшим науковим співробітником в Інституті українознавства (1993–2003), науковим співробітником (зараз — старший науковий співробітник) Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (2003-2015).

Поезії друкувалися в часописах «Київ», «Дніпро», «Ранок», «Березіль», «Дзвін», «Світовид», «Згар», «Літературний Львів» та інших періодичних виданнях. Вірші увійшли до антологій «Стоголосся» (2002), «Сто поетів Вінниччини за сто років» (2003), «Радосинь» (2004), «На лузі Господньому» (2007), «Улюблені вірші про кохання» (2007), «Червоне і чорне» (2011), до альманаху «Сонячна Мальвія» (2006, 2007), хрестоматії «Пори року» (2003).
Авторка поетичних книг «Дика пташка» (1991), «Вино неможливого» (1996), «При світлі снігів» (2001), «Сім високих небес» (2006), «Молитва про сад» (2012). Поезію О. Шалак перекладено білоруською і сербською мовами. Перекладає вірші білоруських поетів.

Авторка монографії «Фольклористична діяльність Андрія Димінського» (К., 2009), «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ — початку ХХ століття» (K., 2014) та близько 60 наукових статей. Учасниця багатьох міжнародних конференцій і симпозіумів, у тім числі в Оломоуці (Чехія), Белграді (Сербія), Мінську (Білорусь), Москві (Росія).

• Премія імені Мирона Утриска;
• Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського у 2015 р. за монографію «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ — початку ХХ століття» (2014) та збірку лірики «Молитва про сад» (2012);^[1]
• Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2019).^[2]

• Письменники України : Довідник / Упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 333.
• Письменники України : Біобібліографічний довідник. — К. : Український письменник, 2006. — С. 462.
• Сучасні письменники України : Біобібліографічний довідник. — Біла Церква : Буква, 2011. — С. 512.

• Оксана Шалак. Поезія [Архівовано 26 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Оксана Шалак. Поезія, переклади, рецензії
• Давня як світ дорога
• Молитва про сад [Архівовано 31 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Оксана Шалак: «Коли читаю та перечитую поезію і прозу, керуюся тільки власними вподобаннями, відчуттям справжності» [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Микола Білозерський і його участь у виданні класичної збірки українського фольклору «Народні південноруські пісні» (1854) [Архівовано 23 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Цеслав (Чеслав) Нейман — прихильник наукових засад Павла Чубинського та Оскара Кольберга [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Листи А. Димінського до О. Кістяківського [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Який «Людський вік»?^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Тоненькі павутини віршів Оксани Шалак [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.]