Шарикіна Валентина Дмитрівна

Шарикіна Валентина Дмитрівна
Народилася	25 лютого 1940(1940-02-25) (85 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов	російська
Заклад	Московський академічний театр сатири
Роки активності	1963 — тепер. час
Нагороди
IMDb	ID 0789364

Валентина Дмитрівна Шарикіна (нар. 25 лютого 1940, Київ, УРСР) — радянська та російська акторка театру й кіно. Заслужена діячка культури Польщі (1976), заслужена артистка РРФСР (1981), народна артистка Росії (2000)^[1]. Здобула популярність як виконавиця ролі пані Зосі в телепроєкті «Кабачок 13 стільців» (1966—1980).

Валентина Шарикіна народилася 25 лютого 1940 року в Києві (за її власними словами — у Свердловську^[2]). Бабуся і мати Валентини походили від польської родини й дотримувались католицької віри^[3]. Дід, за материнською лінією, працював лікарем, мешкав у будинку в Києві на площі Богдана Хмельницького і був власником аптеки. 1917 року його розстріляли, а майно націоналізували^[4]. Батько — Дмитро Шарикін, льотчик і учасник Німецько-радянської війни, залишив сім'ю у воєнні роки. Мати, Ірина Анатоліївна Рогозинська^[5] (1915—1991; за словами Валентини Шарикіної мати народилася 17 січня 1913 року в Києві^[6]) — закінчила Свердловську консерваторію, грала в опереті, а 1950 року, через конфлікт із новим чоловіком, переїхала з дочкою до Іркутська^[7]. 1957 року Ірина Анатолівна отримала звання заслуженої артистки РРФСР. Крім Валентини, у сім'ї були ще діти: одноутробний старший брат і двоє однокровних братів від першого шлюбу батька. У подальшому батько мав ще дітей в інших шлюбах. Мати також кілька разів одружувалась. Її чоловіками були — поет Микола Дорізо, генерал Іван Вовченко, письменник Борис Костюковський.

Валентина до 10 років жила в Києві, а згодом з матір'ю переїхала до Іркутська. Там же закінчила середню школу № 17^[3].

1962 року — випускниця Вищого театрального училища ім. Б. Щукіна в Москві^[8]. Художніми керівниками курсу були Іосиф Матвійович Рапопорт й Анатолій Іванович Борисов. Разом з Валентиною Дмитрівною навчались Андрій Миронов^[9] і Вікторія Лепко^[10]).

Валентина Шарикіна стала акторкою Московського театру сатири 1963 року й донині виступає на його сцені.

За словами Валентини Дмитрівні її шлюби з першим чоловіком — актором, як і з другим — лікарем-хірургом були нетривалими^[9]. У 1970-ті р. у неї були стосунки з режисером Євгеном Ташковим, виховувала його синів від шлюбу з Катериною Савіновою^[11].

Третій чоловік — інженер-нафтовик Юрій Володимирович Ізвєков^[12][13]. Дітей немає^[14].

Валентина Шарикіна найбільше запам'яталася у ролі пані Зосі в радянському телевізійному гумористичному проєкті «Кабачок 13 стільців»^[2], де грала впродовж 15 років^[9]. 1976 року за цю роль акторка отримала почесне звання заслуженого діяча культури Польщі^[15]. Яскравими роботами Валентини Шарикіной стали ролі в музичних феєріях «Чарівний ліхтар» (телебенефіс режисера Е. Гінзбурга) і «Секретарки» (постановка Ю. Васильєва в Театрі сатири). Шарикіна виконувала переважно драматичні ролі й тепер продовжує грати в багатьох виставах «Театру Сатири». Вона грала у таких п'єсах як «Мольєр (Кабала святош)», «Мовчи, журба, мовчи…», «Затюканий апостол», «Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Самогубець», «Божевільний день, або весілля Фігаро», «У полоні часу» (рос. У времени в плену) та ін^[16].

• «Витівки Скапена» (рос. Проделки Скапена) — фарс-комедія Мольєра
• «Тартюф, або дюрисвіт» (рос. Тартюф, или Обманщик) — п'єса Мольєра, роль Ельміри
• «Баня» — п'єса В. Маяковського, роль Полі
• «Клоп» — п'єса В. Маяковського, роль Зої Березкіної
• «Скажені гроші» (рос. Бешеные деньги) за О. Островським — роль Чебоксарової
• «Біг» за М. Булгаковим — роль Серафими Володимирівни
• «Прощавай, конферансьє!» за Григорієм Горіним
• «Дон Жуан, чи Любов до геометрії» — роль Міранди
• «Вісім жінок» (рос. Восемь любящих женщин) — роль Габі

• Актори радянського і російського кіно. ШАРИКІНА Валентина Дмитрівна [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Олександр Калягін направив привітання заслуженій артистці Росії [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Ветерани кіно, музики і театру/ Шарикіна Валентина Дмитрівна [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Пані Зося — Валентина Шарикіна: «Чекаю від Ширвіндта розкішного букету троянд!». Радіо «Комсомольская правда», Михайло Антонов
• Валентина Шарикіна. Мій герой [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Валентина Шарикіна: «Чоловіка знайшла… під ліхтарем» [Архівовано 6 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Валентина Шарикіна про ролі пані Зосі, закоханість в Андрія Миронова й страхи бути матір'ю [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Валентина Шарикіна [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті kinoafisha.ua