Шарлотта Брауншвейг-Люнебурзька
Шарлотта Феліцита Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Charlotte Felicity von Braunschweig-Lüneburg, 6 березня 1671 — 29 вересня 1710) — німецька принцеса з династії Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха та пфальцграфині Пфальц-Зіммернської Бенедикти Генрієтти, дружина герцога Модени та Реджо Рінальдо III, матір герцога Модени та Реджо Франческо III. БіографіяНародилась 6 березня 1671 року у палаці Герренхаузен в Ганновері. Була другою дитиною та другою донькою в родині герцога Брауншвейг-Люнебурзького та князя Каленберзького Йоганна Фрідріха та його дружини Бенедикти Генрієтти Пфальц-Зіммернської. Мала старшу сестру Анну Софію, яка за рік померла. Згодом у неї з'явилися молодші сестри Генрієтта Марія та Вільгельміна Амалія. У 24-річному віці взяла шлюб із 40-річним герцогом Модени та Реджо Рінальдо III. Союз був часткою проекту Рінальдо з розвитку відносин між Моденою та Ганновером. Наречений з дитинства готувався до духовного сану та встиг стати кардиналом, проте у березні 1695 року склав сан, аби мати змогу керувати герцогством після смерті бездітного небожа Франческо II. Вінчання пройшло 11 лютого 1696 року у Модені. Весілля справлялося пишно, не зважаючи на серйозну економічну кризу. Шлюб був досить щасливим. У подружжя народилося семеро дітей У 1702 році родина була змушена втікати з Модени до Болоньї, яка входила до складу Папської держави. В ході війни за іспанську спадщину французи окупували герцогство, не дивлячись на проголошений Рінальдо нейтралітет. У вересні 1710 року герцогиня померла після сьомих пологів. Була похована у церкві Святого Вінченцо в Модені.[1] Рінальдо більше не одружувався. Родина![]() Чоловік — Рінальдо III Діти:
ГенеалогіяПримітки
Посилання
. |
Portal di Ensiklopedia Dunia