Шимон Шимонович
Шимон Шимонович гербу Костеша, або Сімон Сімонідес[3] (24 жовтня 1558, Львів — 5 травня 1629, с. Чернечин, поблизу м. Замостя) — польський латиномовний поет, філолог, культурний діяч. Один із організаторів Замостської академії. БіографіяНародився 24 жовтня 1558 року у Львові. Його батьком був Шимон Бжезінський. Родове прізвище було насправді Бжежанський, що походить від польської назви міста Бережани (пол. Brzeżany), яке одного разу змінили, а потім надалі використовували.[4] З 1575 року навчався у Краківському університеті, пізніше — у Бельгії та Франції. Після повернення на батьківщину, тривалий час займався приватною педагогічною діяльністю. Серед його учнів були поет і юрист Томаш Дрезнер, краківський каштелян Яків Собеський, великий канцлер і воєвода Київський Томаш Замойський, син гетьмана Яна Замойського, поет Ян Урсин. Шимонович був одним із засновників, директором наук та інспектором Замостської академії, де брав активну участь у доборі професорів кафедр. Сприяв створенню «руської друкарні» для видання книг слов'янськими мовами. Помер 5 травня 1629 р. у с. Чернечин, поблизу м. Замостя. Літературна діяльністьТвори Шимоновича позначені українським колоритом. Започаткував новий у польській літературі жанр — русинські пісні («селянки»), в яких звертався до реального життя простих людей. Був удостоєний звання «королівський поет» Гуманістична поезія Шимона Шимоновича отримала високу оцінку. Високо цінували поета-гуманіста відомий польський поет Бартош Папроцький та видатні зарубіжні філософи і вчені: Юст Ліпсій, Георгій Дуза, професор Лейденського університету Йосип Скалігер. Останній писав, що Шимонович перевершив у поетичній майстерності навіть античних поетів. Шимонович цінував пізнавальні можливості людського розуму, виступав за розвиток світської науки та полемізував із тими, хто заперечував її значення. Він акцентував увагу на важливості прищеплення громадянам доброчесності, високих моральних якостей та інших позитивних рис. І в цьому подавав особистий приклад — подарував ділянку землі під міський шпиталь у Львові. Шимонович оспівував красу рідної природи, звеличував фізичну працю реальних людей. Його турбувала проблема нерівності селян, які, вважав, є фундаментом держави; виступав також за зрівняння у правах різних верств населення — міщан, ремісників, купців. Праці
ВшануванняПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia