Географічне поширення юкагирських мов у XVII столітті (штрихування) і наприкінці XX століття (суцільний фон). Чуванці, які нині говорять по-чукотськи та по-російськи, відзначені рожевим.
Юкагирські мови (юкагиро-чуванські, одульські) — сім'я споріднених мов, якими говорять юкагири, сибірський народ, що проживає в басейні річки Колима. Раніше юкагиро-чуванські мови були поширені на великій території Північно-Східної Азії, з XVIII століття їх носії були частково асимільовані чукчами, частково росіянами[2].
Юкагирські мови перебувають під сильною загрозою зникнення.
Писемність
У юкагирів існувала малюнкова (ідеографічна) писемність, якою користувалися виключно жінки для своїх любовних послань. Юкагирську писемність на основі кирилиці було створено в 1980-і роки.
Наразі для юксгирської мови існує 2 варіанти абетки. Один з них створений на основі Якутської:
Цим алфавітом користуються в Республіці Саха[4] та інших містах Сибіру[5]. У деяких виданнях використовується також літера Ԝ ԝ[6].
В книжках з Санкт-Петербургу, користуються алфавітом, схожим на «Сахинський» варіант, але замість літер Ҕ ҕ й Ҥ ҥ використовують Ӷ ӷ і Ӈ ӈ відповідно[7][8][9][10].
.svg)
.svg)
