У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яценко.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яценко Олександр.
Яценко Олександр Вікторович (нар. 22 травня1977(19770522), Волгоград, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно. Лауреат російських і міжнародних кінопремій та фестивалів.
У 2000—2004 рр. навчався в ГІТІСі (майстерня М. А. Захарова), за чотири місяці до закінчення навчання був відрахований з інституту за бійку.
Грає в театральних постановках, серед робіт:
Театр п/к О. Табакова: Працівник — «Дядя Ваня» (2004), Вардаман — «Коли я вмирала» (2004), Механік Сарторіус — «Розповідь про щасливу Москву» (2007).
«Центр драматургії та режисури п/к Олексія Казанцева і Михайла Рощина»: Хлопчик — (рос.)«Не проговорённое» (реж. М. Покрасс).
Театр ім. М.О. Булгакова: Студзинський Олександр Броніславович, капітан (введення) — «Дні Турбіних», М.О. Булгаков (2011, реж. Т. Марек).
Будучи студентом, дебютував в кіно у дипломній роботі режисера А. Канивченка «Служба щастя» (2001) та в одній з головних ролей у фільмі Бахтієра Худойназарова«Шик» (2003, „Штир“).
Зіграв у кіно та серіалах близько сімдесяти ролей, ряд робіт відзначені російськими і міжнародними кінопреміями у номінації За найкращу чоловічу роль.
Фестивалі та премії
Лауреат
2005 — III Московський фестиваль вітчизняного кіно «Московська прем'єра»: Приз за найкращу чоловічу роль у фільмі «Солдатський декамерон» (реж. Андрій Прошкін)
2008 — Номінація на російську національну театральну Премію «Золота маска»: за найкращу чоловічу роль (механік Сарторіус) в спектаклі «Розповідь про щасливу Москву» (реж. Міндаугас Кабаускіс, Театр п/к О. Табакова)
2015 — Номінація на Російську національну кінематографічну Премію АПКіТ (Асоціації продюсерів кіно і телебачення): за найкращу чоловічу роль 2-го плану (Петро III) в телесеріалі «Катерина» (2014, реж. Олександр Баранов)