1623 в Україні

Десятиліття:	; ; ; ; ;
Див. також:	Інші події 1623; Список років в Україні

Події

Похід козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
Морський похід під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. Козацький флот увійшов у Босфор в бойовому порядку, під хоругвами та під бій литавр, демонстративно увечері відійшли.
Осінь. Козацька флотилія пройшлася Босфором і «пустила на дно все, що не встигло звідти втекти».

Особи

Призначено, звільнено

обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва^[1].

Народились

Іван Брюховецький, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом.. 17 червня 1668).
Роман Ракушка-Романовський — державний і церковний діяч другої половини 17 століття. (пом.. 1703).
Іри́на Сомко — дружина українського гетьмана Якима Сомка. (пом.. бл. 1678).

Померли

травень — Богдан Конша^[2]) — гетьман Війська Запорозького.
12 листопада — Йосафа́т Кунце́вич (Іва́н Гаври́лович Кунце́вич (початково — Кунчич чи Кунчиць); пол. Jozafat (Jan) Kuncewicz lub Kunczyc herbu Róża — шляхтич, єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 1618 року — архієпископ Полоцький, засновник монашого ордену Василіян (ЧСВВ). (нар.. 1580).

Засновані, створені

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї

725 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)^[3].
- першої писемної згадки про місто Галич^[1]^[4]^[5] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
550 років з часу (1073 рік):

- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода^[6].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава^[6].
450 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину^[7] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем^[8].
400 років з часу (1223 рік):

- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.^[10].
300 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
275 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
225 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
175 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату^[11].
125 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського^[12]^[13].
75 років з часу (1548 рік):
- першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
50 років з часу (1573 рік):
- походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
25 років з часу (1598 рік):
Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
заснування українськими козаками^[14] слободи Більської (Стара Біла^[15]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.

Установ та організацій

50 років з часу (1573 рік):
- 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні^[1], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»^[16].

Видатних особистостей

Народження

600 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
200 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта^[17]^[18] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
100 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом.. 26 лютого 1573).

Смерті

550 років з часу (1073 рік):

- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар. 983)^[1]^[19];
525 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
425 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)^[20]
400 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар.. 1156).
275 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича^[21]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства^[22].
250 років з часу (1373 рік):

- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)^[23].
100 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى‎) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
75 років з часу (1548 рік):
- 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
- смерті Єжи Крупського — українського^[24] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. (нар.. 1472).
50 років з часу (1573 рік):
- 26 лютого — Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар.. 1523).

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 8 січня 2022.
↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ ^а ^б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року^{[недоступне посилання]}
↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-14 у Wayback Machine.]
↑ Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України ».
↑ Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
↑ Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021 [Архівовано 2021-01-08 у Wayback Machine.], ISBN 978-83-8061-746-9

Посилання

1623 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	Інформація у Вікіданих^?
	1623 в Україні у Вікісховищі^?