35-та загальновійськова Червонопрапорна армія (35 ЗА) — об'єднання Сухопутних військ Збройних сил СРСР чисельністю в армію, яке існувало у 1943—1992 роках.
15 липня, через 4 дні після завершення формування, корпус отримав бойове хрещення. 5 серпня звільняв місто Орел. В кінці вересня 1943 року частині корпусу досягли Дніпра, й 16 жовтня, після 6-денної підготовки форсували його на північ від міста Лоєва.
З 10 по 30 листопада 1943 року з'єднання та військові частини корпусу в рамках операції «Багратіон» по звільненню Білорусі вели бої на Рогачевському плацдармі, брали участь в розгромі Бобруйського угруповання. Починаючи з 5 серпня 1944 року за 36 днів боїв, пройшовши близько 550 км Білоруссю, корпус у другій половині серпня вийшов в Східну Польщу. Долаючи запеклий опір противника, воїни корпусу захопили важливий стратегічний плацдарм на західному березі річки Нарев у районі міста Ружани (південніше Остроленка), на якому вели кровопролитні бої з початку вересня 1944 року до початку загального наступу 14 січня 1945 року.
В ході Східно-Прусської наступальної операції дивізії корпусу пробилися до моря через 2 потужних оборонні рубежі й 3 укріпрайони: Млавський, Алленштейнський й Хейльсберзький. Беручи участь 13 — 29 березня в розгромі Хейльсберзького угруповання, своїми активними діями сприяли штурму міст-фортець Кенігсберг й Піллау. У квітні 1945 року частини корпусу форсували затоку Фрішес-Хафф й вели напружені бої із залишками військ противника на косі Фріше-Нерунг.
День Перемоги воїни корпусу зустріли на південний схід від Данцига. За мужність і героїзм, проявлені в роки Великої Вітчизняної війни, 48 воїнам корпусу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Троє з них: старший лейтенант І. Ладушкін, молодший лейтенант В. Ліваків і сержант Н. Носуля — навічно зараховані до списків об'єднання. У роки війни частини корпусу 6 раз відзначалися в наказах Верховного Головнокомандувача.
У квітні 1966 року у зв'язку із загостренням обстановки на далекосхідних межах управління 29-го стрілецького корпусу прибуло на нове місце постійної дислокації — у місто Білогірськ Амурської області. 22 лютого 1968 року за великі заслуги в справі захисту Батьківщини, успіхи в бойовій підготовці та у зв'язку з 50-річчям Радянської армії й Військово-морського флоту об'єднання нагороджено орденом Червоного Прапора.
25 червня 1969 року управління 29-го армійського стрілецького корпусу переформовано на польове управління 35-ї загальновійськової армії.
Після розпаду СРСР у 1992 році 35-ма загальновійськова армія Далекосхідного військового округу Радянської армії ввійшла до складу Збройних сил РФ.
↑67-а мсд була створена в кінці 1960-х рр. з 2-го складу 272-ї мсд в Курську, але потім потрапила до складу 35-ї ЗВА ДВО[6]. В 1992 перейменована в 115-у гвардійську мотострілецьку дивізію.
↑192-га мсд в 1989 р. переформована в 126-у кулеметно-артилерійську дивізію
↑265-а мсд 25 жовтня 1989 р. переформована в 5507-у БЗОТ
↑266-а мсд 25 жовтня 1989 р. переформована в 5508-у БЗОТ
↑Феськов В.И., Калашников К.А., Голиков В.И. {{{Заголовок}}}. — Томск : ФГУП «Издательство ТГУ», 2004. — С. 74. — 500 прим. — ISBN 5-7511-1819-7.
↑Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. {{{Заголовок}}}. — Томск : Издательство Томского университета, 2013. — С. 593. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.
↑Феськов В.И., Калашников К.А., Голиков В.И. Советская армия в годы Холодной войны (1946—1991). — Томск : ФГУП «Издательство ТГУ», 2004. — С. 86. — 246 с. — 500 екз. — ISBN 5-7511-1819-7.
↑Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Вооруженные силы СССР после Второй мировой войны: от Красной армии к Советской (часть1: Сухопутные войска)/ под науч. ред. В. И. Голикова. — Томск: Изд-во НТЛ, 2013. — 640 с.