29-й стрілецький корпус (СРСР)
29-й стрілецький корпус (29-й ск) — загальновійськове формування Збройних сил СРСР під час та після Другої світової війни. 1-ше формуванняІсторія формування29-й Литовський стрілецький територіальний корпус сформований на підставі Наказу НКО СРСР від 17 серпня 1940 р № 0191 у Вільнюсі, де об'єднав у своєму складі управління, 179-ту стрілецьку дивізію і 184-та стрілецьку дивізію, сформовані за рахунок військ Литовської армії. Війська корпусу зберегли литовські однострої, але з нашитими на неї радянськими знаками розрізнення.[1] На озброєнні 29-го корпусного авіазагону перебували 9 ANBO-41, 3 ANBO-51, 1 Gloster Gladiator. Крім дивізій до складу корпусу також входило Вільнюське піхотне училище. У діючій армії під час Німецько-радянської війни (1941-45) з 22 червня 1941 року по 1 вересня 1941 року. Напередодні Німецько-радянської війни (1941-45) управління корпусу дислокувалося у Вільнюсі (Литва). На 22 червня 1941 управління і 184-та стрілецька дивізія, а також 429-й гаубичний артилерійський полк знаходилися в Оранському таборі поблизу Алітуса, а 179-та стрілецька дивізія — у таборі в районі Пабраде, біля річки Жеймена. На 23 червня 1941 року 184-та стрілецька дивізія мала завдання вийти в район Олькеніки для організації тут оборони, відмобілізування і доукомплектування. Однак, що стосується 184-ї стрілецької дивізії, то її частини були ще 22 червня 1941 оточені німецькими військами в районі Валькінінкай і тут же її бойовий шлях фактично завершився, тим більше що виникли бунти литовських солдатів з вбивствами російського командного складу. Окремі формування (моторизовані частини, 616-й артилерійський полк, зенітний та протитанковий дивізіони) дивізії після п'ятигодинного бою після виходу з котла змогли вирватися з оточення і пішли на схід (на Вільнюс, або на Сморгонь і Сморгонь) Молодечно), але більшість без опору здалася. Солдати та командири, що здалися, здебільшого вступили в різні поліцейські частини, які були сформовані німецькою окупаційною владою на території Литви. 179-та стрілецька дивізія, що розташовувалась на північний схід від Вільнюса, почала відхід на схід з 24 червня 1941 року, до 30 червня 1941 року знаходилася за 30 кілометрів від Полоцьку, маючи у складі 1500—2000 осіб. З 9 липня 1941 року вела бої на рубіжі на північний захід від Невеля та зазнала великих втрат. Штаб корпусу відходив через Вільнюс на схід і мабуть, зміг вийти, наздогнавши 179-ту стрілецьку дивізію і до 10 липня 1941 об'єднавши під своїм командуванням 5-ту, 126-ту і 188-му стрілецькі дивізії. Взагалі, як і у всіх трьох національних прибалтійських корпусах (22-й, 24-й і 29-й), у корпусі мало місце тою або іншою мірою поширене дезертирство, причому у 29-му стрілецькому корпусі це було найбільш яскраво виражено: приблизно з 16 000 литовців, які налічувалися в корпусі перед початком війни, приєдналися до частин РСЧА не більше 2000 осіб, інші дезертували або свідомо перейшли на бік супротивника, хоча не можна виключати, що якась частина загинула в боях і в оточеннях. В основному дезертували солдати 184-ї стрілецької дивізії, меншою мірою — 179-ї стрілецької дивізії. До 17 липня 1941 року управління корпусу відійшло під Великі Луки. З 17 липня 1941 року формування корпусу наносять спільно з 48-й танковою дивізією удар по Великим Лукам, які були зайняті 19-ї танкової дивізією Вермахту. 21 липня 1941 року звільняють місто і протягом місяця, до 25 серпня 1941 року, коли місто було знову залишено, ведуть його оборону. 20-21 серпня 1941 року частини корпусу переходять у наступ, вклинюються в оборону противника, проте самі потрапляють в оточення і виходять із нього до кінця серпня 1941 року. 1 вересня 1941 управління корпсу з боїв виведено, а 23 вересня 1941 розформовано. Бойовий склад
Командування
2-ге формування ІсторіяУ діючій армії з 1 березня 1943 року по 24 квітня 1943 року. Управління корпусу сформовано 27 лютого 1943 року. З'єднання корпусу у весь час існування корпусу займали оборону по Сіверському Донцю на ділянці між Лисичанськом і Ворошиловградом на рубежі Нижнє, Саповка. 24 квітня 1943 року перетворений на 3-й гвардійський стрілецький корпус. Бойовий склад
Командири
3-тє формуванняІсторіяУправління корпусу сформовано 25 червня 1943 року у складі 13-ї армії У діючій армії з 29 червня 1943 по 31 серпня 1943 і з 7 вересня 1943 по 9 травня 1945 року. Управління 29 ск сформовано 15 червня 1943 року у місті Пенза, виходячи з директиви ГШЧА на базі Пензенського артилерійського училища, виходячи з розпорядження Ставки Верховного Головнокомандування , 29 ск увійшов до складу 13-ї армії Центрального Фронту. 3 липня до складу 29-го корпусу увійшли:15-та сиваська стрілецька дивізія, 81-ша стрілецька дивізія, 307-ма стрілецька дивізія. 307-ма та 15-та сд, займали оборону в районі Мало Архангельськ, ст. Мало Архангельськ, с. Понирі, Понирі (Курська Дуга). З 5 липня 1943 року, з початком Курської Битви 29-й стрілецький корпус перебуваючи в першому ешелоні 13-ї армії ЦФ, вів запеклі оборонні бої. На 4-й день боїв до складу 29-го ск увійшла 6 гв.сд. Бойовий складНагороди частин, підпорядкованих управлінню корпусу
Історія корпусу після закінчення Другої світової війниПісля закінчення Другої світової війни корпус був передислокований до Балтії, де увійшов до складу частин Прибалтійського військового округу (ПрибВО), а в червні 1945 року його передано до Кубанського військового округу. 15 червня 1946 року, після розформування Кубанського військового округу, корпус передислокований в м. Краснодар (Північно-Кавказький військовий округ) і перетворений на гірськопіхотний корпус. У квітні 1966 року у зв'язку з загостренням обстановки на далекосхідних кордонах управління 29-го стрілецького корпусу прибуло на нове місце постійної дислокації — в м. Білогорськ Амурської області. 22 лютого 1968 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за великі заслуги у справі захисту Батьківщини, успіхи в бойовій підготовці і у зв'язку з 50-річчям Радянської армії і Військово-морського флоту об'єднання нагороджено Орденом Червоного Прапора. 25 червня 1969 року відповідно до наказу Міністра оборони СРСР управління 29-го армійського стрілецького корпусу переформовано в польове управління 35-ї загальновійськової армії . Командування
Див. такожПосилання
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
