Базилевич Петро Овсійович

Базилевич Петро Овсійович
Народився1867 Редагувати інформацію у Вікіданих
Івот, Івотська волость, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія, Івотська волость, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія, Новгород-Сіверський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія або Чернігівська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1949 Редагувати інформацію у Вікіданих
Югославія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 Українська Держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Державної думи Російської імперії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяОктябристи Редагувати інформацію у Вікіданих

Петро Овсійович Базилевич (1867 — після 1949, Югославія) — землемір, член III Державної думи від Чернігівської губернії.

Життєпис

Походження та ранні роки

Народився в родині державного селянина Овсія Антиповича Базилевича та Анастасії Василівни, уродженки села Івот Івотської волості Новгород-Сіверського повіту. Освіту здобув у двокласному народному училищі в селі Івот, а згодом — у сільськогосподарській школі першого розряду в маєтку Неплюєвих (Воздвиженський хутір), що дало йому фах землеміра.

Громадська та політична активність

Працював приватним землеміром. Мав 3 десятини надільної та 30 десятин своєї землі. Обирався гласним Новгород-Сіверського повітового та Чернігівського губернського земських зборів. Був піклувальником народного училища.

У 1907 році, маючи 40 років, був обраний депутатом III Державної думи Російської імперії від Чернігівської губернії. Входив до фракції октябристів, працював у комісіях з питань переселенської справи та недоторканності особи. Після завершення депутатства — член опікунської ради Новгород-Сіверської жіночої гімназії[1].

Наприкінці 1912 року — член опікунської ради Новгород-Сіверської жіночої гімназії.

Обирався депутатом земських зібрань Новгород-Сіверського повіту та Чернігівської губернії, був попечителем місцевого народного училища.

Участь у визвольних змаганнях

У 1918 році за гетьманату Павла Скоропадського брав участь у створенні в рідному селі осередку на підтримку Української Держави. У нейтральній зоні між військами УНР та більшовиками сприяв формуванню «Івотської республіки» — самоврядного козацького утворення на чолі з полковником Іваном Ладинським. Після більшовицького наступу республіка зазнала поразки.[1]

Еміграція та останні роки

Після встановлення на Сіверщині радянської окупаційної влади емігрував у грудні 1918 року до Румунії, пізніше перебував у Югославії, звідки листувався з родичами. Через ускладнення радянсько-югославських відносин повернутися в Україну не зміг. Помер у Югославії після 1949 року, точна дата смерті невідома.[1]

Родина

Був одружений. Можливо, про його сина згадано в іменних списках втрат солдатів і офіцерів Першої світової війни 1914-1918 років, зокрема у Списку військових чинів 125-го піхотного Курського полку від 18 вересня 1915 року. Згідно з архівними даними Російського Державного Воєнно-історичного архіву, рядовий 125-го піхотного Курського полку, уродженець Чернігівської губернії, Новгород-Сіверського повіту, Івотської волості, села Шатрищі, був убитий у період з 1 серпня 1914 року по 31 жовтня 1915 року.[2]

Див. також

Примітки

  1. а б в Милько В. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917): монографія / В. Милько; відп. ред. О.П. Реєнт. – К.: Інститут історії України НАН України, 2016.– 396 с.
  2. Донесение о потерях. Базилевич Петр Петрович. Памяти героев Великой войны 1914-1918 (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 3 липня 2025.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya