Новгород-Сіверський повіт
Новгород-Сіверський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто — Новгород-Сіверський. Повіт створений в 1781 році в складі Новгород-Сіверського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-го складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Новгород-Сіверського району Глухівської округи. Знаходився на сході губернії і межував на півдні з Глухівським і Кролевецьким, заході Сосницьким і Новозибковським, півночі Стародубським повітами Чернігівської губернії і з Орловською губернією на сході. Займав площу в 3 417 верст² (3 889 км²). Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 146 236 чоловік. З них 91,11 % — українці, 4,41 % — євреї, 4,31 % — росіяни[1]. Адміністративний поділ![]() Повіт поділявся на 3 стани і 11 волостей:
та місто Новгород-Сіверський із Георгіївською слободою, Підмонастирською слободою (Великою та малою) та передмістям Заручій. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia